5.1. Поняття структури

Документальний характер вираження державної волі в юридичних документах, вимога точності формулювань, створення загальної мо­делі документа обумовлюють необхідність оформлення документів в уніфікованих формах.

З тієї обставини, що юридичних документів велика кількість, вип­ливає необхідність структурування тексту документа.

У побудові тексту юридичного документа є загальні логічні зако­номірності, дотримання яких забезпечує його необхідні якісні пара­метри.

Основу юридичних документів складає логічна композиція. Компо­зиція сама по собі ще не є формою юридичного документа, а лише вза­ємним зв'язком складових частин тексту документа. Справді, читаю­чи юридичні документи, ми не звертаємо уваги на окремі композиційні прийоми, а стежимо за розвитком змісту юридичного документа, який втілений у правових нормах. Тільки у тісному зв'язку зі змістом юри­дичного документа може бути зрозуміла його композиційна форма та доцільно вжиті засоби її утворення. Як бачимо, композиція юридично­го документа — це спосіб формалізації та послідовне розміщення скла­дових частин (аспектів) документа, які органічно пов'язані між собою. А через неправильну будову документа та невідповідність його частин :і'являються помилки в його композиційній будові.

Роль логіки неоцінима в структуруванні правового змісту тексту документа. Логічному та швидкому сприйняттю тексту документа сприяє його раціональна структура.

Структурою (лат. вігисіига — побудова, розміщення) тексту юри­дичного документа є логічне й послідовне розміщення складових час­тин, які розкривають зміст документа відповідно до його функціональ­ного призначення.

Структуру документа характеризують такі ознаки: системна орга-міішція складових частин документа; певна закономірність зв'язків І мідносин складових частин; відносна сталість і стабільність системно організованих елементів та їх зв'язків; цілісна системна єдність скла­дових частин документа; здатність їх до системного і міжсистемного

функціонування.

Для прикладу наведемо приблизну структуру тексту статуту під­приємства: загальні положення, основні завдання, функції, права й обо­в'язки, керівництво, взаємні стосунки й зв'язки, виробничо-господар­ська діяльність, майно, контроль, перевірка та ревізія діяльності, реорганізація і ліквідація.

Якщо говорити про структуру договору, зокрема, про структуру договору оренди будинку, то вона включає в себе такі елементи: назва документа (Договір про оренду будинку); місце й дата складання; відо­мості про орендодавця й орендаря; предмет договору; мета оренди; порядок передавання об'єкта в оренду; термін оренди; орендна оплата й порядок розрахунків; права й обов'язки орендодавця; права й обо­в'язки орендаря; порядок повернення орендованого об'єкта оренда­реві; відповідальність сторін; підстави для дострокового розірвання договору; особливі умови договору; додатки до договору; юридичні адреси, банківські реквізити сторін; підписи сторін.

Матеріал у тексті юридичного документа повинен узгоджуватися в усіх своїх частинах і розміщуватись у логічній послідовності.

У текстах юридичних документів є велика кількість зовнішніх формалізованих ознак. Структурна формалізація текстів детально розроблена. Текст має чітку, графічно виражену письмову форму: ну­мерація частин, статей, пунктів, графічне виділення ключових слів або інших важливих частин у тексті документа.