
- •Правове регулювання як рух інформації
- •Поняття про документ. Функції документа
- •Справочинство як функція управління та його організаційне забезпечення
- •1.4. Класифікація документів, які створюються й використовуються в процесі управлінської діяльності
- •1.5. Реквізити документів
- •1.6. Загальні правила оформлення реквізитів
- •1.7. Оформлення копій документів
- •2.1. Поняття юридичних документів. Класифікація юридичних документів
- •2.2. Правові акти
- •2.3. Документи управлінської діяльності
- •2.3.1. Організаційно-розпорядча документація
- •2.3.2. Документація з кадрових питань та особиста офіційна
- •2.3.3. Планова і звітна документація
- •2.3.4. Інформаційно-довідкова документація
- •2.4. Цивільні процесуальні документи
- •2.5. Кримінально-процесуальні документи
- •2.6. Адміністративно-правові документи
- •3.1. Поняття юридичної техніки
- •3.2. Елементи юридичної техніки
- •3.3. Види юридичної техніки
- •3.4. Характеристика правил-вимог юридичної техніки
- •3.4.1. Правові вимоги до юридичних документів
- •3.4.2. Логічні вимоги до юридичних документів
- •3.4.3. Структурні вимоги до юридичних документів
- •Глава 1. Загальні положення
- •3.4.4. Мовностилістичні вимоги до юридичних документів
- •5.1. Поняття структури
- •6.2. Абзацне членування. Нумерація документа
- •6.3. Композиційні частини документа
- •10.1. Складноскорочені слова й абревіатури правової сфери
- •10.1.1. Структурні типи абревіатур і складноскорочених слів
- •10.1.2. Граматичні властивості абревіатур та їх написання
- •10.1.3, Поняття правових абревіатур
- •10.2. Графічні скорочення
- •10.3. Правила скорочення слів
- •10.4. Оформлення цифрової інформації
- •6.1. Логічні основи редагування юридичних документів
- •11.2. Етапи підготовки та редагування юридичного документа
- •11.3. Типові помилки в юридичних документах і методи їх усунення
- •11.3.1. Помилки, пов'язані з неправильним оформленням реквізитів
- •Тов. Хомінець с. О. Пр-ть до вик-ня 04.03.1997
- •11.3.2. Логічні помилки
- •11.3.3. Лексичні помилки
- •11.3.4. Морфологічні помилки
- •11.3.5. Синтаксичні помилки
- •11.3.6. Неправильне вживання абревіатур, скорочень
- •11.4. Правила цитування
2.6. Адміністративно-правові документи
Адміністративно-правові документи відображають внутрішню діяльність органів внутрішніх справ з питань організації, практичного здійснення охорони громадського порядку, забезпечення громадської
безпеки.
Порядок їх складання регламентується адміністративним законодавством і нормативними актами Міністерства внутрішніх справ
України.
Під час адміністративного розгляду відповідно до чинного законодавства складаються різні види документів, які умовно поділяють на основні (або обов'язкові) та допоміжні (або факультативні).
До основних документів, які використовуються в справах про адміністративні правопорушення, належать:
протокол (протокол про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне затримання; протокол особистого огляду та огляду речей; протокол вилучення речей і документів; прокол огляду особи на стан сп'яніння);
постанова (постанова у справі про адміністративне правопорушення; постанова про накладення адміністративних стягнень; постанова про винесення попередження; постанова про накладення штрафу; постанова про оплатне вилучення предмета; постанова про конфіскацію предмета, грошей; постанова про позбавлення спеціального права; постанова про застосування виправних робіт; постанова про застосування адміністративного арешту).
Адміністративний протокол — це різного змісту й призначення процесуальний документ, за допомогою якого посадова особа чи представник громадської організації фіксують вчинення адміністративного
проступку.
У зміст протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 256 Кодексу про адміністративні правопорушення України) входять дата ти місце його складання; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, п їси склала протокол; відомості про особу порушника; місце і час скоє-иия та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, ЙОГО стаття, що передбачають відповідальність за вказане правопору-шічіпя; прізвища, адреси свідків і потерпілих, коли вони є; поясненії н порушника; відомості про матеріальні збитки; інші відомості, не-Обхідиі для вирішення справи.
11 ротокол підписує особа, яка його склала, та особа, що вчинила адміністративне правопорушення, а також свідки й потерпілі, коли
ІІІМІИ с.
Якщо особа, що вчинила правопорушення, відмовляється підписати протокол, укладач протоколу повинен зробити про це запис. Крім того, особа, яка вчинила правопорушення, має право подавати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, а також викладати в ньому свої мотиви відмови від підпису.
Порушникові при складанні протоколу пояснюють його права й обов'язки, про що робиться відмітка в протоколі.
У протоколі про адміністративне затримання на прохання особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, про місце її перебування повідомляють її рідних, адміністрацію за місцем роботи чи навчання. Про затримання неповнолітніх обов'язково повідомляють їхніх батьків чи осіб, які їх заміняють.
Протокол пишуть від руки або друкують на друкарській машинці, набирають на комп'ютері.
Адміністративна постанова — це процесуальний документ, який складається після розгляду справи про адміністративне правопорушення органом чи посадовою особою. У постанові викладають та обґрунтовують рішення, прийняте під час адміністративного провадження.
Постанова виконавчого органу селищної, сільської ради у справі про адміністративне правопорушення ухвалюється у формі рішення.
Постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення; прийняте рішення.
Постанова повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу — головуючим на засіданні та секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформлюється іншим установленим способом (ст. 283 Кодексу про адміністративні правопорушення України).
У справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
а) про накладення адміністративного стягнення;
б) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 Кодекс про адміністративні правопорушення України;
в)про закриття справи.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено під розписку. У випадку надсилання копії про це слід зробити відповідну відмітку у справі.
До допоміжних (факультативних) адміністративних процесуальних документів належать такі, які можуть бути використані в адміністративному провадженні залежно від конкретних обставин учиненого порушення, особи порушника, інших матеріалів. Ці види документів сприяють прийняттю правильних рішень колективним органом, посадовою особою, громадською організацією або органом громадського самоврядування; забезпечують права учасників адміністративного процесу та сприяють виконанню ними своїх обов'язків. До них належать акти, висновки, рапорти, пояснення, подання, заяви, довідки, службові листи.
Висновок — документ, у якому фіксується думка, висновок органу (посадової особи), комісії або спеціалістів з будь-якого питання, документа чи інших матеріалів. Висновок може бути направлений до вищого органу чи посадової особи з наступним затвердженням.
Основні реквізити висновку: найменування виду документа (Висновок); заголовок; текст, який містить у собі оцінку проведеної роботи, зауваження та пропозиції; спеціальне звання, прізвище, ініціали укладача; підписи; дата.
Текст висновку складається з двох частин. У першій викладається суть питання, яке розглядається, факти і результати перевірки, у другій — формулюються висновки та пропозиції щодо проведеної роботи.
Пояснення — документ, у якому викладають події або факти, що мають значення у справі, яка розглядається.
У поясненні необхідно вказати посаду, спеціальне звання, прізвище й ініціали особи, щодо якої складається пояснення; найменування документа (Пояснення); дату, місце складання документа; текст; прізвище, ініціали та підпис особи, яка дала пояснення; підписи по-і'пдової особи, що відібрала пояснення, а також осіб, які були присутні при складанні документа (якщо це передбачено законом). Поясненим, як правило, пишеться особою чи посадовою особою власноручно, про що робиться запис у поясненні.
1. Общая теория государства и права: Академический курс: В 2 т. / Под |шд. М. Н. Марченко. — Т. 2. Теория права. — М.: Зерцало, 1998. — С. 364-366.
2. Шугрина Е. С. Техника юридического письма: Учеб.-практ. пособие. М.,2000. —С. 11-21.
3. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. Т. 2. - М.: Юрид. лит., 1982. —
С. 194.
4. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред. колегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К.: Укр. енцикл., 2002. - Т. 5: П-С. - С. 354.
5. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової. — Т. 1. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 170.
6. Цивільне право: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1997. — С. 30-33.
7. Новіков С, Лобанов О., Винокуров Д. Договори в господарській діяльності. — X.: Фактор, 2004. — С. 9.
9 Михайленко О. С. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посібник. - 2-е вид., допов. - К.: Юрінком Інтер, 2000. -С.17-24.
ЛЕКЦІЯ № 3 Застосування юридичної техніки в процесі створення й оформлення юридичних документів
3.1. Поняття юридичної техніки
3.2. Елементи юридичної техніки
3.3. Види юридичної техніки
3.4. Характеристика правил-вимог юридичної техніки
3.4.1. Правові вимоги до юридичних документів
3.4.2. Логічні вимоги до юридичних документів
3.4.3. Структурні вимоги до юридичних документів
3.4.4. Мовностилістичні вимоги до юридичних документів