
- •Форма № н-9.02
- •Пояснювальна записка
- •Форма № н-9.01 харківський національний економічний університет
- •На магістерську кваліфікаційну роботу
- •Подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи
- •Висновок керівника магістерської кваліфікаційної роботи
- •Висновок кафедри про магістерську кваліфікаційну роботу
- •Реферат
- •Реферат
- •1. Аналіз поняття хмара тегів в розрізі веб 2.0 та засоби реалізації хмари тегів в інтерактивному відео
- •Місце і значення хмари тегів в контексті розвитку Інтернет простору
- •Наукові елементи дослідження процесу створення інтерактивного відео, що супроводжується хмарою тегів.
- •Аналіз предметної області та літературних джерел
- •1.3.1. Веб 2.0. Основні принципи
- •1.3.2. Термін «хмара тегів». Ознаки
- •1.3.3. Ціль створення хмари тегів
- •1.3.4. Історія появи хмари тегів
- •1.3.5. Сприйняття хмари тегів
- •1.3.6. Типи хмари тегів
- •1.3.7. Реалізація хмари тегів
- •Формулювання наукової гіпотези
- •Методика створення інтерактивного відео, що супроводжується хмарою тегів
- •Висновки до розділу 1
- •2. Проектування інтерактивного відео
- •Предметні мультимедійні технології
- •Забезпечуючі мультимедійні технології
- •2.3. Функціональні мультимедійні технології
- •Висновки до розділу 2
- •3. Розробка лекційного заняття за темою «методика створення інтерактивного відео, що супроводжується хмарою тегів»
- •3.1. Обґрунтування вибору форми заняття
- •3.2. Опис цільової аудиторії та визначення цілей заняття
- •3.3. Опис дидактичних прийомів навчання
- •3.4. Розробка конспекта лекцій, доповіді, презентаційного та роздавального матеріалу
- •3.5. Апробація результатів проведення лекційного заняття
- •Висновки до розділу 3
- •Висновок
- •Список використаних джерел
- •Додатки
3.3. Опис дидактичних прийомів навчання
Для вибору методу навчання потрібно визначити наступні фактори [13]:
цілі навчання: донести до студентів інформацію щодо сутності методики створення інтерактивного відео, що супроводжується хмарою тегів;
особливості змісту досліджуваного матеріалу: матеріал складається з теоретичної бази, що комплексно розкриває сутність методики, що описується;
специфіка навчального предмета: вивчення дисципліни «Створення інтерактивних медіа» повинне спонукати студентів до подальшої самоосвіти та застосуванню своїх знань на практиці для досягнення найкращого результату;
вікові особливості студентів: від 18-ти до 30 років;
особливості життєвого досвіду студентів: студенти на попередніх лекціях одержали всі необхідні знання й компетенції для проведення заняття. Також студентам пропонується перелік питань для самостійної підготовки;
рівень розвитку студентів: середній і вище;
матеріальна база навчального закладу: навчальний заклад може запропонувати всі необхідні для проведення заняття технічні засоби: комп’ютер, програмне забезпечення, доступ до мережі Інтернет та проектор;
особливості мислення студентів: точно визначити неможливо, тому форма проведеного заняття буде враховувати всі особливості мислення: наочно-діюче, наочно-образне, словесно-логічне й абстрактно-логічне;
психологічні й фізіологічні особливості учнів: точно визначити неможливо, тому заняття, що буде проведено у формі лекція-бесіда буде активізувати студентів [3].
Враховуючи, що психологічні й фізіологічні особливості студентів точно невідомі, матеріал заняття буде представлений у різних формах, таких як: текст, таблиці, графіка, схеми та інше. Виходячи з цього для проведення лекції були обрані такі методи навчання (на основі класифікації за змістом), як словесний (розповідь, бесіда) та наочний (ілюстрування, пред’явлення матеріалу, показ прикладів).
Словесні методи застосовуються при беседі, задаванні питань аудиторії та розповіді основного матеріалу заняття, що супроводжується, в свою чергу, наочністю. Наочність досягається представленням ілюстративного матеріалу та прикладів відповідно до теми лекції, а також роздавальним матеріалом.
Під час проведення лекційного заняття буде застосовуватись порційне викладення матеріалу, тобто з паузами та виявлення розуміння аудиторієй надаваного матеріалу. Окрім того, будуть застосовуватись так звані інтерактивні методи викладення матеріалу. Для реалізації інтерактивного методу викладення матеріалу, необхідно постійно вести діалог з аудиторією, звертатись до неї з питаннями стосовно теми лекції.
Деякі питання лекції буде розглянуто з використанням пояснювально-ілюстративного методу, завдяки якому буде пояснюватись ілюстративний матеріал та будуть демонструватися приклади. Студенти, використовуючи роздавальний матеріал та мультимедійну презентацію, одержуватимуть всю необхідну інформацію. Таким чином, учні будуть залишаютись в межах репродукційного (відтворюючого) мислення, сприймаючи й осмислюючи наданий матеріал.
Крім того, для активізації студентів у процесі заняття також будуть використовуватись:
акцентований виклад матеріалу лекції: виділення темпом, голосом, інтонацією, жестами;
надання пауз для конспектування матеріалу чи заповнення роздавального матеріалу;
демонстрація та пояснення илюстраційного матеріалу;
приклади «з життя»;
активізація мислення шляхом постановки питань і обговорення їх у ході лекції [23];
проведення тестування в кінці лекційного заняття для перевірки засвоєних знань.
Таким чином, завдяки використанню спеціальних педагогічних методів навчання підвищується не тільки активність, але й зацікавленість студентів, розвиваються навички усного викладення і вміння вирішувати проблеми колективно. А зміна способів надання інформації допомагає донести інформацію в максимальному обсязі для всіх студентів, незалежно від їхніх психофізіологічних особливостей.