Розділ 3 економічний аналіз

Бджільництво лісостепової зони України має запилювально-медовий напрям. За даними Міністерства статистики, в усіх категоріях господарств налічується до 3 млн. бджолиних сімей. Щорічне виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств складає від 40 до 60 тис. тонн (об'єм експорту меду - близько 3-5 тис. тонн). Валове виробництво воску-1,2-1,4 тис. тонн. Важливим економічним показником галузі є виробництво додаткових продуктів бджільництва - прополісу, квіткового пилку, маточного молочка, трутневого гомогенату, бджолиної отрути, які е основою виготовлення низки цінних лікувальних препаратів та продуктів харчування. На жаль, виробництво цих продуктів щорічно зменшується через відсутність їх збуту.

●- Окупність інвестицій і ефективність виробництва.

У бджільництві розраховують такі показники продуктивності праці: узагальнюючий - виробництво валової продукції у грошовому обчисленні в розрахунку на середньорічного працівника пасіки чи на 1 люд.-год; прямі затрати праці в людино-годинах на 1 ц меду або на іншу продукцію бджільництва чи виробництво продукції бджільництва з розрахунку на одну затрачену людино-годину.

Валовою продукцією пасіки називають всю продукцію, вироблену за певний час, як правило, за рік. Її можна виразити в натуральних показниках: мед, віск, бджолопакети, бджолосім'ї, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс, бджолина отрута та ін. Цю продукцію переводять в умовні одиниці за встановленими коефіцієнтами

Належне фінансове забезпечення розвитку галузі дасть можливість до 2015 року наростити кількість бджолиних сімей до 6 млн., що забезпечить ефективне запилення та приріст врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур, а також сприятиме підвищенню рівня виробництва племінних бджолиних маток до 100 тис., валового меду - до 120 тис. тонн, воску - до 2,8 тис. тонн, іншої продукції для потреб медичної, фармацевтичної та інших галузей народного господарства. При цьому, об'єм експорту меду, як основного продукту бджільництва, може досягати 20 тис. тонн. Населення буде забезпечено високоякісними продуктами харчування та лікувально-профілактичними препаратами.

Таблиця 3.1.

Коефіцієнти для переведення продукції бджільництва в умовні медові одиниці *

Продукція бджільництва	Перевідні коефіцієнти
Мед	1,0
Віск	2,1
Мерва пасічна	0,3
Витопки і сушняк	0,4
Пилок квітковий	6,6
Маточне молочко	396,4
Бджолина отрута	17105,3
Прополіс	34,2
Бджолина сім'я	37,0
Бджолопакет
безстільниковий	10,8
стільниковий чотирирамковий	14,7
стільниковий шестирамковий	17,9
Бджолина матка
плідна	2,0
плідна племінна	2,5
неплідна	0,5

*Ці коефіцієнти не постійні і змінюються залежно від зміни співвідношення цін на продукцію бджільництва

Програма розвитку галузі бджільництва в Україні передбачає не лише збільшення чисельності бджолосімей, а й підвищення рівня рентабельності пасік. Останнє тісно пов'язане із збільшенням обсягів виробництва, не тільки меду, але й інших продуктів бджільництва - пилку, прополісу, маточного молочка тощо. Ці продукти є сировиною для створення лікувально-профілактичних харчових препаратів. Подальший розвиток апітерапії значно збільшить попит на всі продукти бджільництва і стимулюватиме розвиток пасічництва. Створення нових продуктів харчування і препаратів на основі апі- та фітосировини і широке впровадження їх у практику охорони здоров'я матиме позитивний вплив на здоров'я населення загалом, особливо ж на людей, які зазнали дії радіоактивного опромінення.

Подальший розвиток бджільництва в різних категоріях господарств країни зумовлює необхідність визначення його економічної ефективності і факторів, які найбільшою мірою формують її рівень.

Економічна ефективність бджільництва характеризується системою таких показників:

1. виходом валового і товарного меду з розрахунку на одну бджолосім'ю;

2. затратами праці на 1 ц меду;

3. вартістю валової продукції бджільництва на одного середньорічного працівника;

4. собівартістю одиниці продукції і ціною її реалізації, прибуток;

5. рівень рентабельності.

Виробництво меду в світі в цілому зростає і становить нині близько 1,7 млн т. У більшості країн середньорічне споживання меду становить від 150 г до 1 кг на душу населення. Валове виробництво меду в Україні становить 60- 65 тис т за рік, з них товарного понад 33 - 36 тис т, а з розрахунку на душу населення - близько 1 кг. Рівень його споживання досяг 550 - 600 г на одну людину за рік, що не забезпечує норм повноцінного харчування.

Виробництво меду в господарствах України постійно зростає. Так, валовий збір меду в 2007 р в усіх категоріях господарств становив 44,4 тис т, у 2008 р - 53,7 тис т, а в 2009 р - 60,9 тис т, що відповідно на 52,4 і 16,5% більше. Валовий збір меду з розрахунку на одну бджолосім'ю в середньому по країні становив 15,9 кг (з них 8,3 кг товарного). Крім того, було одержано 1204 т воску - 2,1% від валового виходу меду.

У господарствах населення в 2008 р було вироблено 56,9 тис т меду, з них 33,5 тис т товарного, що відповідно становить 92,1 і 90,2 % їх загальних обсягів у країні. Вихід меду на одну бджолосім'ю становив 17,3 кг, у тому числі 9,0 кг товарного. На пасіках колективних, державних і міжгосподарських підприємств було одержано понад 10,2 тис т меду, з них 5,8 тис т товарного. Крім того, від бджільництва було одержано 733 т воску, 32,3 тис роїв та багато інших продуктів.

У передових господарствах валовий збір меду на одну бджолосім'ю становить 50 - 70 кг, що в 2,5 - 4 рази перевищує середню продуктивність бджільництва по країні. Нині виробляється близько 20 сортів меду високої якості. Внаслідок недостатньої забезпеченості бджільництва кормовими ресурсами продуктивність бджолосімей у сільськогосподарських підприємствах зростає дуже повільно і нестабільно.

На даному етапі розвитку галузі бджільництва в Україні нижче наведені дані про кількість бджолиних сімей та виробництво меду у всіх категоріях господарств (табл..3.3.)

Ефективність галузі бджільництва в значній мірі залежить від рівня продуктивності праці. Її слід постійно підвищувати. Напрямів підвищення продуктивності праці в галузі два:

1. збільшення виходу продукції, отже, і виручки від реалізацій

2. скорочення витрат часу на виробництво продукції.

Вихід продукції збільшують, впроваджуючи прогресивні технології утримання сильних і здорових бджолосімей, своєчасно підвозять бджіл як на запилення сільськогосподарських культур (додаткові надходження коштів), так і для повного використання медозбору.

За 2002-2009 р. р. ситуація щодо виробництва меду склалася наступна: лідером з виробництва даної продукції у 2011 році виступає Полтавська область (12%), Донецька (11%), Черкаська (9%) області. Від 5% до 7% об’єму виробництва продукції належить Кіровоградській, Запорізькій, Вінницькій, Харківській, Сумській та Київській областям.

Найбільша кількість підприємств з виробництва меду знаходиться у Вінницькій (219), Полтавській (168), Черкаській (151). Що стосується обсягу виробництва у розрахунку на одне підприємство, лідерами є Донецька, Запорізька та Полтавська області. В Україні нараховується близько 2 тис. виробників меду. 95% українського медового врожаю забезпечують приватні господарства.

Таблиця 3.2.

Кількість бджолиних сімей у всіх категоріях господарств (тис. на кінець року).

Області	Роки
	2002	2004	2006	2008	2011
АР Крим	93,8	111,3	115	124	160
Вінницька	207,2	195,5	250	284	399
Волинська	15,7	20,9	35	45	60
Дніпропетровська	165,3	174,9	200	227	399
Донецька	262,3	305,5	170	227	399
Житомирська	100,6	128,9	145	170	213
Закарпатська	101,2	51,6	115	124	200
Запоріжська	161,0	163,8	190	227	333
Івано – Франківська	142,7	147,0	160	170	213
Київська	72,9	49,2	110	124	160
Кіровоградська	126,3	123,9	170	227	333
Луганська	101,6	63,7	180	227	222
Львівська	35,3	66,0	44,0	45,0	67,0
Миколаївська	127,1	126,6	176	181	226
Одеська	97	129,9	140	147	185
Полтавська	116,6	146,8	170	227	333
Рівненська	38,1	40,6	45	45	67
Сумська	139,8	126,6	260	285	359
Тернопільська	66,8	65,5	135	171	226
Харківська	112,6	149,8	145	171	226
Херсонська	37,3	58,2	70	114	160
Хмельницька	154,1	189,8	160	171	213
Черкаська	174,5	185,1	210	228	372
Чернівецька	98,6	97,9	115	125	166
Чернігівська	62,1	61,4	90	114	150
Всього	2810,5	2980,4	3600	4200	6000

Таблиця 3.3.

Виробництво меду на пасіках всіх категорій господарств (тонн).

Області	Роки
	2002	2004	2006	2008	2011
АР Крим	868	1789	2150	2480	3200
Вінницька	3756	2643	4100	5680	7080
Волинська	101	86	300	500	1140
Дніпропетровська	3811	6202	4800	5540	7980
Донецька	9423	9777	6000	6540	13200
Житомирська	1812	2639	1800	2400	3260
Закарпатська	882	436	1200	2480	4000
Запоріжська	5513	5842	5350	5540	6660
Івано – Франківська	1028	1039	1900	2720	4260
Київська	683	477	1600	2480	3200
Кіровоградська	2498	2519	3800	4540	6660
Луганська	2749	2871	3950	4540	5660
Львівська	418	671	500	800	940
Миколаївська	3223	4323	4200	4300	4520
Одеська	2345	2854	2750	2940	3720
Полтавська	729	1153	2400	3540	14400
Рівненська	659	697	625	900	1340
Сумська	1946	1560	4775	5700	7180
Тернопільська	454	429	1800	3000	4520
Харківська	2401	2701	2350	3400	5320
Херсонська	725	1708	1300	2000	3200
Хмельницька	1586	1690	2250	3000	4260
Черкаська	1838	2084	3400	4560	10800
Чернівецька	734	731	1200	2140	3320
Чернігівська	962	955	1500	2280	3000
Всього	51144	57878	66000	84000	120000

Криза не охопила бджільництво. У 2008-2011 р.р. спостерігалось підвищення виробництва меду з 68 тис. до 120 тис. т відповідно. Попит на мед зростає як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Щорічно українці збільшують споживання меду на 10-15%, не менше 110тис. т на суму більш ніж 6 млн. дол..

Дана галузь посилює свої позиції як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку. Споживання меду в Україні щорічно збільшується (1,1-1,3 кг в рік на душу населення), та складає 60-80% від потужностей внутрішнього ринку. Але лише 5-15% йде на експорт.

Відповідно до структури виробництва, більше всього виготовляється меду соняшника.