Розділ 4. Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища являє собою форму відносин між суспільством і природою. Вона здійснюється різними засобами: економічними, правовими, науково-технічними, санітарно-гігієнічними, біологічними та іншими.

Екологічна ситуація України, особливо після Чорнобильської катастрофи, спрямувала зусилля вчених, лікарів, пасічників на широке застосування не тільки продуктів бджільництва в оздоровленні людей, але і на пошуки та розробку лікувально-профілактичних препаратів для оздоровлення населення. Тут можна назвати десятки наукових установ, клінік, фірм у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Запоріжжі та інших містах, які працюють над цими проблемами.

Розроблені препарати здебільшого є чудовими радіопротекторами, посилюють імунну систему. Завдяки цьому вони корисні майже для всього населення як лікувально-профілактичні.

В загальному випадку проблема охорони навколишнього середовища зводиться до вирішення двох завдань:

• організації раціонального природокористування;

• забезпечення чистоти природних (екологічних) систем. При здійсненні різних видів економічної діяльності суб'єкти

господарювання використовують різноманітні природні ресурси: землю, воду, корисні копалини тощо. Проте ресурси ці обмежені. Обмеженість природних ресурсів була і залишається головною і дуже жорсткою умовою, що накладається на розвиток економіки і відповідно зростання суспільного добробуту.

Наслідком обмеженості природних ресурсів є конкуренція за їх застосування, тобто суперництво між альтернативними цілями використання ресурсів. Адже майже всі ресурси можуть використовуватися для задоволення найрізноманітніших потреб. Наприклад, нафта може служити сировиною для одержання палива, виробництва синтетичних волокон, пластмас, лакофарбових виробів, побутової хімії тощо. І всі ці альтернативні цілі конкурують за використання сирої нафти, обсяги якої, як відомо, обмежені.

Раціональне природокористування означає розробку та здійснення концепції і конкретних заходів щодо раціонального використання і відтворення природних ресурсів, гармонічну взаємодію суспільства і природи, людини і навколишнього природного середовища.

Завдання організації раціонального природокористування вирішується шляхом:

• оптимального розподілу ресурсів між різними господарськими цілями;

• використання технологій, що зберігають ресурси;

• проведення заходів щодо поповнення природних ресурсів.

Іншим, не менш важливим, завданням охорони навколишнього середовища є забезпечення чистоти природних екологічних систем, тобто водного середовища, повітряного басейну, ґрунтових покровів тощо, з тим, щоб забезпечити населення екологічно чистими продуктами харчування, водою, повітрям і, в остаточному підсумку, зберегти високий рівень здоров'я населення та його активного довголіття.

Основні принципи охорони навколишнього природного середовища:

• а) пріоритетність вимог екологічної безпеки; обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів; використання природних ресурсів при здійсненні господарської управлінської діяльності;

• б) гарантування екологічної безпеки середовища для життя і здоров’я людини;

• в) запобіжних характер заходів, що до навколишнього природного середовища;

• г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широке впровадження новітніх технологій;

• д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів;

• е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища.

Кожен громадянин України має право на:

• а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовища;

• б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів та матеріалів що до розміщення, будівництва, реконструкцій об’єктів, які не можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища , та внесення пропозицій до державних господарських органів, установ та організацій з цих питань;

• в)здійснення загальної і спеціального використання природних ресурсів;

• г) об‘єднання в громадські природоохоронні формування;

• д) одержання екологічної освіти.

Громадяни України зобов’язані:

• а) берегти природу, раціонально використовувати її багатства відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

• б) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

• в) компенсувати шкоду заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлене цим законодавством та іншими нормативним правовими актами України дисциплінарно, адміністративно, цивільно і кримінально відповідальність.

Екологічна експертиза в Україні - вид науково – практичної діяльності спеціально вповноважених державних органів, еколого - експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці проектних та інших матеріалів та об’єктів реалізація і дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища або здоров’я людей і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійсненої діяльності норма чи вимогам законодавствам. .[ 12; 21; 33 ].

У профілактиці і боротьбі з хворобами бджіл велике значення має міцна кормова база, яка забезпечує бджолині сім’ї нектаром і пилковими взятками з ранньої весни до пізньої осені. Міцна кормова база створює умови для утримання бджолиних сімей сильними, а бджіл – добре розвиненими. Здоровий організм меншою мірою, ніж ослаблений, піддається захворюванням. Тому в господарстві створюють міцну кормову базу, кочують з сім’ями бджіл до масивів нектароносів, щоб повніше використати медоносні ресурси.

Отже як бачимо охорона навколишнього середовища у галузі бджільництво знаходиться на належному рівні.