III. Правильно / неправильно

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1. Фінанси — економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу.

2. Сутність фінансів полягає в їх функціях.

3. На сучасному етапі розвитку фінансів відбувається поступове зростання їх ролі на макрорівні і зниження значення — на мікрорівні.

4. Однією з ознак фінансів є рівноправність держави та інших суб'єктів фінансових відносин.

5. Спочатку термін finantia означав податкові надходження в бюджет.

6. Матеріальна основа фінансів —гроші.

7. Фінанси не є історичною категорією.

8. Суспільне призначення фінансів виявляється у формуванні та використанні грошових фондів держави за допомогою особливих форм руху вартості.

9. Фінанси і гроші мають ідентичний зміст.

10. Фінанси і гроші мають ідентичні функції.

11. За хронологією першою виникла бюджетна ланка фінансової системи.

12. Нерозвинені форми фінансів мали продуктивний характер.

13. Фінанси — вираження розподільної сфери економічних відносин.

14. Регулярне надходження коштів у бюджет досягається шляхом створення фіскального апарату.

15. Структура витрат державного бюджету практично не змінювалася протягом багатьох століть.

Тема 2 фінансова система

Засвоюючи цю тему, слід визначити сутність поняття фінансової системи, яка є сукупністю відокремлених, але взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, задовольняє різноманітні суспільні потреби як централізованим, так і децентралізованим шляхами. Сферами фінансових відносин є фінанси підприємств, установ, організацій; державні фінанси; фінанси страхування та фінанси населення. При цьому кожна сфера має певні ланки фінансових відносин, в яких, у свою чергу, використовуються особливі, специфічні форми і методи акумуляції, розподілу і використання грошових ресурсів.

Державні фінанси — складова фінансової системи, її центральна підсистема, через яку держава здійснює вплив на економічний і соціальний розвиток країни. Вона має особливі прин­ципи організації та функціонування. Це зумовлено функціями і значенням держави в регулюванні та забезпеченні економічних і соціальних умов життя населення, створенні сприятливих умов для діяльності виробничих (невиробничих) структур.

Під час вивчення цієї теми варто з'ясувати зміст, завдання та основні напрями фінансової політики, яка має враховувати потреби суспільства, реальні економічні й фінансові можливості держави. Тому фінансова політика залежить від конкретно-історичних умов і завдань, що стоять перед суспільством.

Слід звернути увагу на те, що саме шляхом фінансового механізму як сукупності методів і форм, інструментів та важелів впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства у процесі розподільних і перерозподільних фінансових відносин можна виконати завдання фінансової стратегії та фінансової тактики.

Функціонування фінансового механізму забезпечується за допомогою певних організаційних структур, а саме: фінансо­вого планування, управління фінансами, фінансового контро­лю і правової регламентації фінансової діяльності.

Фінансове планування посідає важливе місце в системі управління фінансами. У процесі планування будь-який суб'єкт господарювання оцінює фінансовий стан, виявляє можливості збільшення фінансових ресурсів, напрями їх найефективнішого використання. Система фінансових планів поєднує: фінансові плани (баланси доходів і витрат) підприємств, установ та організацій, що функціонують на комерційних засадах; кошториси господарських організацій; кошториси установ невиробничої сфери; державний, республіканський та місцеві бюджети. Конкретні завдання фінансового планування визначаються фінансовою політикою.

Важливою галуззю управлінської діяльності є управління фінансами, яке здійснює спеціальний апарат за допомогою особливих засобів і методів. В управлінні фінансами виокрем­люються об'єкти й суб'єкти управління. Вирізняють стратегічне (загальне) та оперативне управління фінансами.

Стратегічне управління виявляється у процесі визначення фінансових ресурсів шляхом прогнозування. Його здійснюють органи державного й економічного (господарського) управлінь: Верховна Рада, апарат Президента, Міністерство фінансів України.

Оперативне управління — головна функція апарату фінансової системи: Міністерства фінансів України, фінансових управлінь міністерств, відомств, міських рад, дирекції позабюджетних фондів, страхових організацій, фінансових служб підприємств та організацій.

Фінансовий контроль — це сукупність дій та операцій з пе­ревірки фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб'єктів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації. Залежно від суб'єктів, які його здійснюють, вирізняють такі види фінансового контролю: загальнодержавний, галузевий, внутрішньогосподарський, громадський та аудиторський; залежно від методів контролю, а також прийомів і способів його здійснення виокремлюють фінансовий контроль перевірки, обстеження, аналізу, ревізії.

Питання до семінарського заняття

1. Сутність поняття "фінансова система", її внутрішня структура.

2. Призначення і специфічні ознаки сфер та ланок фінансової системи.

3. Правове регулювання фінансових відносин.

4. Управління фінансовою системою. Суб'єкти управління фінансами в Україні, їх функції.

5. Роль фінансової системи в забезпеченні умов економічного зростання держави.

І. Ключовий термін

Проаналізуйте термін "фінансова система", поданий різни­ми авторами, та аргументуйте вибір найповнішого і найточнішого визначення:

а) фінансова система — це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані та децентралізовані грошові фонди (Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. — 2-ге вид., випр. та доп. — Л.: Центр Європи, 1997. — С. 424);

б) фінансова система — сукупність відокремлених, але взаємопов'язаних між собою сфер фінансових відносин, що мають особливості в мобілізації та використанні фінансових ресурсів, відповідний апарат управління та правове забезпечення (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. — К.: Центр навч. літ., 2004.— С. 21);

в) фінансова система — це сукупність різних сфер фінансових відносин, у процесі яких утворюються і використовуються фонди грошових коштів (Шуляк П.Н., Белотелова Н.П. Финансьі: Учеб. пособие. — 3-є изд., испр. и доп. — М.: Изд.-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2002);

г) фінансова система — сукупність сфер і ланок фінансових відносин, які взаємопов'язані між собою (Родионова В.М., Вавалов Ю.Я., Гончаренко Л.И. Финансьі: Учеб. пособие. — М.: Финансьі и статистика, 1996. — С. 395);

д) фінансова система — система фінансових ринків та інших нструментів, що використовуються з метою укладення фінансових угод, обміну активами та ін. (Зві Боді, Роберт Мертон);

є) фінансова система — це сукупність відносно відособлених взаємопов'язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин (Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.:КНЕУ, 2001).