23. Реструктуризація заборгованості підприємства.

До основних форм реструктуризації заборгованості належать:

а) трансформація боргу у власність та конверсія короткострокової заборгованості в довгострокову;

б) пролонгація строків сплати.

Реструктуризації заборгованості передбачає конверсію (трансформацію) боргу у власність. Це означає, що підприємства-боржники стимулюють кредиторів до придбання корпоративних прав в обмін на боргові вимоги. У результаті такої операції боржник досягає подвійної мети:

1) підвищується ринковий курс корпоративних прав, оскільки відбувається їх додаткова закупівля;

2) поліпшується структура балансу, оскільки співвідношення власних і позикових коштів зазнає сприятливих для підприємства змін.

    Конверсія боргу у власність може відбуватися шляхом :

• емісії нових корпоративних прав;

• викупу часток (паїв, акцій) у власників з метою їх подальшого обміну на боргові вимоги;

• емісії (обміну) конверсійних облігацій.

    Трансформація боргу у власність здійснюється, як правило, великими кредиторами (обслуговуючим банком), які повірили в санаційну спроможність боржника і очікують на його прибутки в майбутньому. Відповідну операцію можна розглядати як внесок кредитора до статутного фонду боржника. Це можуть бути як грошові кошти, так і матеріальні цінності.

24.Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств.

    Державна підтримка може здійснюватися як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок місцевих бюджетів. Зокрема, господарський суд, за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої влади,може винести ухвалу про санацію містоутворюючого підприємства або іншого суб'єкта господарювання, діяльність якого є суспільне необхідною для певного регіону. При цьому відповідні державні органи мають укласти з кредиторами договір поруки за зобов'язаннями боржника або погасити дані зобов'язання за рахунок надання кредитної підтримки чи фінансових ресурсів на безповоротній основі.

   Основні критерії відбору підприємств для падання їм цільової державної підтримки :

• потенційна прибутковість;

• високий рівень менеджменту на підприємстві;

• спрямованість на використання нових, ефективних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;

• можливість експорту конкурентоспроможної продукції;

• заміна імпортної продукції, сировини, матеріалів вітчизняними;

• вирішення проблеми енергозабезпечення, енергозбереження (ресурсозбереження);

• збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для країни);

• наявність ринків збуту продукції у країні та за кордоном.

25.Державні органи з питань санації та банкрутства підприємств.

Проблематика санації, реструктуризації та банкрутства під-приємств в Україні вже тривалий час перебуває в центрі уваги рі-зного роду державних установ і відомств, хоча ефективність їх діяльності (порівняно з тими коштами, які витрачаються на їх утримання) є надзвичайно низькою. Їх функції в основному зво-дяться до створення організаційного та методичного забезпечен-ня процесів санації та реструктуризації підприємств.

Законом України «Про відновлення платоспроможності бор-жника або визнання його банкрутом» визначаються повноважен-ня так званого державного органу з питань банкрутства.

Тривалий час проблеми санації та банкрутства підприємств вирішувало Агентство з питань запобігання банкрутству під-приємств та організацій. У ході адміністративної реформи перед-

бачається ліквідувати вказане Агентство та створити на його базі госпрозрахунковий орган, який буде займатися питаннями сана-ції та банкрутства підприємств. Очевидно, що саме дана установа і виконуватиме функції передбаченого Законом державного ор-гану з питань банкрутства.

Однією із головних функцій Агентства було ведення реєстру неплатоспроможних підприємств. Реєстр — це документ, до якого вносили відомості про неплатоспроможні підприємства та інформацію про їх фінансово-економічний стан на час вне-сення до реєстру. Після того як підприємство вносили до такого реєстру, Агентство уповноважене було здійснювати управління майном неплатоспроможного підприємства, укладати й розрива-ти контракти з керівництвом, готувати пропозиції щодо реструк-туризації боргів та їх погашення, здійснювати контроль за вико-нанням санаційних заходів, приймати рішення щодо ліквідації підприємства. Після здійснення Агентством заходів щодо рест-руктуризації та фінансового оздоровлення підприємства його ви-ключали з реєстру та передавали до сфери управління відповід-ного міністерства, а підприємства інших форм власності, створені в процесі реструктуризації, — відповідним власникам майна.