Коефіцієнт автономії

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта автономії проводиться за формулою:

Ка=Власний капітал/Валюта баланса ;

Згідно балансу :

Кав= ф.1ряд.380/ф.1ряд.640 ; (Для підприємств України та суб'єктів малого підприємництва)

Кав=ф.1ряд490/ф.1ряд300 ; (Для підприємств Росії)

Коефіцієнт маневреності власних коштів

Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує степінь мобільності використання власного капіталу, та визначається за формулою:

Км= Власні оборотні кошти/ Власний капітал ;

Згідно балансу :

Км= ф.1ряд.380-ф.1ряд.080/ф.1ряд.380 ; (Для підприємств України та суб'єктів малого підприємництва)

Км=(ф.1ряд490-ф.1ряд190)/ф.1ряд490 ; (Для підприємств Росії)

Коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу .

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього коефіцієнта є значення не менше 0,4.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кевк=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд.380 ; (Для підприємств України)

Кевк=ф.2ряд.130/ф.1ряд.380 ; (Для суб'єктів малого підприємництва України)

Кевк=ф.2ряд140/ф.1ряд490 ; (Для підприємств Росії)

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів (усього майна)

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів (усього майна) дає змогу визначити, за який період одержаний прибуток може компенсувати вартість майна. Нормативного числового значення для цього коефіцієнта немає, позитивним вважається збільшення цього коефіцієнта по відношенню до попереднього періоду.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Квфр=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд.280 ;(Для підприємств України)

Квфр=ф.2ряд.130/ф.1ряд.280 ; (Для суб'єктів малого підприємництва України)

Квфр=ф.2ряд140/ф.1ряд300 ; (Для підприємств Росії)

43. Загальна потреба в капіталі для проведення санаційних заходів.

Визначення потреби в капіталі, необхідному для відновлення платоспроможності підприємства, є першочерговим завданням фінансового менеджменту на підприємстві, яке перебуває у кризі. У разі виникнення в підприємства дефіциту оборотних коштів можливі перебої в його постачанні, у процесах виробництва та збуту, виникають прострочені платежі й невиправдана заборгованість. Зрештою це призводить до фінансової кризи. З метою відновлення платоспроможності перед підприємством постає нагальна необхідність поповнення фондів обігу, зокрема таких їх елементів, як кошти в касі та на поточних рахунках у банківських установах.

   Потреба у грошових коштах визначається згідно з оперативною (Crash-) програмою та платіжним календарем. Базою для визначення потреби в капіталі є дані аналізу фінансового стану підприємства та розшифрування кредиторської заборгованості за окремими контрагентами,обсягами заборгованості та строками погашення. Потреба в капіталі, яка випливає з оперативної (Crash-)програми, складається із сум заборгованості, щодо яких не вдалося досягти домовленості про їх списання чи реструктуризацію та строк сплати яких настав або настане найближчим часом. Враховуються також платіжні зобов'язання, які можуть виникнути в ході поточної операційної діяльності суб'єкта господарювання.

   Обсяг необхідних фінансових ресурсів обчислюється так:

“+” обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі;

“-” очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об'єктів активів;

“±” від'ємний (додатний) Саsh-Flow (грошовий потік), очікуваний у періоді проведення санації.

   Визначальним при цьому є обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі.

44. Шляхи реалізації зовнішньої санації на підприємстві.

1.Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу

2.Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника

3.Фінансова участь персоналу в санації підприємства

Найбільш зацікавленими в санації неспроможного підприємства є власники. Вони, як правило, несуть найбільший тягар фінансування санаційних заходів. Фінансування санації власники проводять у таких формах:

- внески для збільшення статутного фонду;

- надання позик;

- цільові внески на безповоротній основі.

Збільшення статутного фонду здійснюється трьома способами:

- збільшення кількості акцій діючої номінальної вартості;

- збільшення номінальної вартості акцій;

- обмін облігацій на акції.

У випадку збільшення номінальної вартості акцій статутний фонд збільшується за рахунок таких джерел:

- додаткові вкладення корпоративних прав підприємства;

• індексація основних засобів.