Класифікація суб’єктів господарювання:

1. За організаційно-правовою формою власності:

а) колективна власність (товариства, спілки);

б) одноосібна (приватна) власність (сімейні підприємства, ферми);

в) унітарна власність (державні та муніципальні підприємства).

2. За організаційно-економічною формою об’єднань:

- трест;

- комбінат;

- консорціум;

- комплекс;

- асоціація;

- група;

- концерн;

- холдинг;

- конгломерат;

- корпорація;

- спілка.

3. За галузевою належністю:

- промисловість;

- фінанси;

- аграрний сектор;

- культура і наука;

- комунальне господарство;

- туризм;

- торгівля;

- транспорт;

- будівництво.

4. За масштабами діяльності:

а) великі;

б) середні;

в) малі.

Власна справа – сімейне підприємство, що є власністю однієї особи, і ця особа несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім капіталом підприємства та своїм майном.

Партнерство (господарські товариства) – комерційні організації з розділеним на частки (внески) засновників статутним (складеним) капіталом.

Повні

Із додатковою відповідальністю

Довірчі (командитні)

Акціонерні:

• Закриті;

• Відкриті.

З обмеженою відповідальністю

2.

Повним визнається таке товариство, усі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

Створюється і діє на засадах установчої угоди, котру підписують усі її учасники. В угоді має бути зазначено:

1. склад і розмір складеного капіталу;

2. порядок зміни часток кожного учасника;

3. відповідальність учасників за порушення ними зобов’язань;

4. порядок виходу із числа учасників товариства за бажанням;

5. порядок здійснення управляння товариством;

6. терміни внесення решти внеску кожного учасника після реєстрації товариства;

7. інше, що за згодою учасників, є найбільш суттєвим для діяльності створюваного товариства.

Прибутки та збитки повного товариства розділяються між його учасниками пропорційно їх частці у складеному капіталі. Якщо через збитки чисті активи (поточні активи за мінусом поточних зобов’язань) стали меншими, ніж розмір статутного капіталу, то розділяється між учасниками доти, доки розмір чистих активів не перевищить обсягу складеного капіталу.

Учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність майном (активами) за його зобов’язаннями.

Довірчим (командитним) товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і в порядку, які передбачено установчим договором.

Наявні в командитного товариства грошові кошти, включаючи і виторг від продажу його майна під час ліквідації, після розрахунків з оплати праці найманих працівників товариства і виконання обов’язків перед банками, насамперед розділяють між вкладниками для повернення їхніх вкладів, а потім – між учасниками з повною відповідальністю в порядку і на умовах, передбачених установчим договором та законодавством. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляють між вкладниками відповідно до їх частки в майні товариства.

Довірче товариство, як і повне, створюється і дії на засадах установчої угоди, котру підписують усі повні учасники. Вкладник довірчого товариства зобов’язаний здійснити свій внесок у складений капітал. Факт внесення тв. Його розмір із зазначенням частки у складеному капіталі фіксується свідоцтвом про участь, яке видається вкладникові товариства.

Довірче товариство існує доти, доки в ньому є один повний товариш та один вкладник. У разі ліквідації довірчого товариства за рішенням його учасників або його банкрутства вкладники мають переважне право повними товаришами на отримання внеску з майна товариства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів. Майно, що залишилося після цього, розділяється між повними товаришами та вкладниками пропорційно їх часткам у складеному капіталі.

3.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх вкладів.

У ТОВ створюється статутний фонд, розмір якого повинен бути не меншим від суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

До моменту реєстрації кожен з учасників зобов’язаний внести не менше ніж 30% указаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами , виданими банківською установою. Учасникові, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

У році виходу учасника з товариства йому виплачують вартість частини майна товариства, пропорційну його частці в статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов із товариства, і в термін до 12 місяців із дня виходу.

Установчими документами товариства є:

• установча угода, підписана всіма учасниками;

• затверджений учасниками статут.

Товариством із додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділено на частини визначених установчими документами.

Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а в році недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Товариство з додатковою відповідальністю створюється одним чи кількома засновниками за аналогічною до товариства з обмеженою відповідальністю. Учасники такого товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном в однаковому для всіх кратному розмірі до вартості їхніх внесків у статутному капіталі.

У разі банкрутства одного з учасників його відповідальність за зобов’язаннями товариства розділяється між внесками до статутного капіталу.

4.

Акціонерним вважається товариство, капітал якого поділено на визначену кількість звичайних чи привілейованих акцій.

Відкрите акціонерне товариство

Закрите акціонерне товариство

акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на біржах.

акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом передплати, купівлі та продажу на біржі.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити передплату акцій, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі додаткового випуску акцій без реєстрації ; попереднього випуску всі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними.

Не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язане видати акціонерам акції (сертифікати акцій).

Закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні. акції.

У разі створення акціонерного товариства акції можуть бути роз­повсюджені шляхом відкритої передплати (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах). Відкриту передплату акцій підчас створення акціонерного товариства організують засновники. У будь-якому разі засновники зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше ніж 25 відсотків статутного фонду і строком не менше ніж два роки.

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати, відповідно до вимог чинного законодавства, інформацію про випуск акцій, зміст і порядок реєстрації якої встанов­лює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Термін відкритої передплати акцій не може перевищувати шести місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше ніж 10 відсотків вартості зазначених ними акцій, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення вказаного в повідомленні терміну передплата припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити передплатою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які передплатили акції, повертають внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

До дня скликання установчих зборів особи, які зробили заявки на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше ніж 30 відсотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновникам видають тимчасові свідоцтва

Якщо всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше ніж 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Збільшення статутного фонду здійснюється в порядку, установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Збільшення статутного фонду акціонерного товариства не більш як на і/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом. Зміни до статуту, пов'язані зі збільшенням статутного фонду, мають бути зареєстровані органом, котрий зареєстрував статут акціонерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.

Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки акціонерного капіталу

№ з/п	Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації
1.	Прибутковість акцій	Дивіденди власників акцій Ринкова ціна акцій
2.	Дохід на звичайну акцію	Прибуток від звичайної діяльності до сплати податків та дивідендів на привілейовані акції Кількість звичайних акцій
3.	Цінність акцій	Ринкова ціна акції Дохід на акцію
4.	Рентабельність акції	Дивіденд на одну акцію Ринкова ціна акції
5.	Дивідендний дохід	Дивіденд на одну акцію Середний дохід на одну акцію
6.	Коефіцієнт котирування акції	Ринкова ціна акції Облікова ціна акції

1. Суб’єкти господарської діяльності в системі фінансів держави.

2. Класифікація суб’єктів господарювання за організаційно – правовою формою господарювання.

3. Фінансова діяльність повних товариств.

4. Фінансова діяльність командитних товариств.

5. Фінансова діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

6. Фінансова діяльність товариств із додатковою відповідальністю.

7. Фінансова діяльність акціонерних товариств.

8. Фінансова діяльність малих підприємств.

9. Особливості фінансування суб’єкті вгосподарювання.

1. Акціонерне товариство – це:

А)товариство, яке має статутний фонд не менш ніж 1250 мінімальних зарплат поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства;

Б)товариство, що має статутний фонд розділений на частини між учасниками, розмір яких визначається статутними документами, статутний фонд цього товариства не менше суми еквівалентної 100 мінімальних зарплат;

В)товариство, статутний фонд якого поділений на частки, визначенні установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум, додатково належним їм, майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю – це:

А)товариство, яке має статутний фонд не менш ніж 1250 мінімальних зарплат поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства;

Б)товариство, що має статутний фонд розділений на частини між учасниками, розмір яких визначається статутними документами, статутний фонд цього товариства не менше суми еквівалентної 100 мінімальних зарплат;

В)товариство, статутний фонд якого поділений на частки, визначенні установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум, додатково належним їм, майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

3. Товариство з додатковою відповідальністю – це:

А)товариство, яке має статутний фонд не менш ніж 1250 мінімальних зарплат поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства;

Б)товариство, що має статутний фонд розділений на частини між учасниками, розмір яких визначається статутними документами, статутний фонд цього товариства не менше суми еквівалентної 100 мінімальних зарплат;

В)товариство, статутний фонд якого поділений на частки, визначенні установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум, додатково належним їм, майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

4. Повне товариство – це:

А)товариства, учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;

Б)товариство, яке включає в себе поряд з одним або більше учасників, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями підприємства всім своїм майном, а також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежена їх внесками у майно товариства;

В)це підприємство з кількістю працюючих до 50 чоловік, які отримують за рік доход не більше 1 млн. грн.

5. Командитне товариство – це:

А)товариства, учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;

Б)товариство, яке включає в себе поряд з одним або більше учасників, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями підприємства всім своїм майном, а також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежена їх внесками у майно товариства;

В)це підприємство з кількістю працюючих до 50 чоловік, які отримують за рік доход не більше 1 млн. грн.

6. Мале підприємство – це:

А)товариства, учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;

Б)товариство, яке включає в себе поряд з одним або більше учасників, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями підприємства всім своїм майном, а також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежена їх внесками у майно товариства;

В)це підприємство з кількістю працюючих до 50 чоловік, які отримують за рік доход не більше 1 млн. грн.

Завдання 1. Статутний капітал акціонерного товариства, що становить 10 млн. грн., розподілено на 950 простих та 150 привілейованих акцій. Фіксована ставка дівіденду за привілейованими акціями становить 17%. Обсяг прибутку до розподілу між акціонерами 1,8 млн. грн. Визначити, яку суму дивідендів одержать власники простих та привілейованих акцій.

Завдання 2. За яким курсом ви повинні продати свої акції щоб одержати прибуток, якщо : дивіденд за 1 акцією становить 25 грн. на рік, відсоткова ставка – 7 %.

Завдання 3. Підприємство 01.04 звернулося до банку за кредитом під заставу векселів і надало таку інформацію, тис. грн.:

1. Загальна сума векселів 932

2. Високоліквідні векселі 757

3. Питома вага вартості векселів які кредитуються, в загальній сумі векселів, що можуть кредитуватися,% 70

4. Заборгованість по позичках

під векселі станом на 01.04 600

5. Ліміт кредитування 650

Розрахувати можливу суму додаткового кредиту.

Завдання 4. Визначити ефективність дивідендної політики підприємства за наступною умовою.

Показники	Минулий рік	Поточний рік
1. Акціонерний капітал	300,00	450,00
2. Чистий прибуток поточного року	82,03	103,45
3. Коефіцієнт виплати дивідедів	60	60
4. Ринкова ціна акції	47	52

1. Поняття та види юридичної відповідальності.

2. Адміністративна відповідальність.

3. Кримінальна відповідальність.

Юридична відповідальність - це обов’язок правопорушника понести вимушене позбавлення належних йому благ.

Адміністративнв відповідальність - це застосування до осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, адміністративних стягнень, що мають для них обтяжливі наслідки майнового чи особистісного характеру і накладаються уповноваженими на це органами або посадовими особами на підставі порядку, встановленого нормами адміністративного права.

Кримінільна відповідальність настає за протиправні діяння людини, які були нею вчинені умисно або з необережності.

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року.

3. Аранчій В.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал»,2004.

4. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002.