
- •1.Будова і функції ретикулярної фармації.
- •2.Будова нервової системи.
- •3 .Значення еволюції і анатомії нервової системи
- •4. Еволюція нервової системи
- •5. Принципи організації нервової системи.
- •6. Загальна характеристика нервової системи.
- •7.Будова нервової тканини .
- •8. Будова та класифікація нейронів.
- •9.Будова та функції клітин глії
- •10. Основні осі та площини тіла людини. Анатомічна термінологія.
- •12.Ембріональний розвиток нервової системи
- •13. Розвиток нервової трубки.
- •14.Основні етапи ембріональної індукції
- •15. Будова та функції спинного мозку.
- •16. Загальна характеристика функцій ядер таламуса.
- •17. Лімбічна система ссавців
- •I Нюховий
- •II Зоровий
- •III Окоруховий
- •IV Блоковий
- •V Трійчастий
- •VI Відвідний
- •VII Лицевий
- •VIII Присінково-завитковий
- •IX Язико-глотковий
- •X Блукаючий
- •XI Додатковий
- •XII Під'язиковий
- •22.Базальні ядра та порушення рухів при їх руйнуванні
- •23.Загальна характеристика ядер спинного мозку
- •24.Ретикулярна фармація стовбурової частини мозку ссавців.
- •]Особливості організації нейронів ретикулярної формації
- •Ретикулярна активаційна система
- •Моторна частина ретикулярної формації
- •25.Провідні шляхи спинного мозку
- •26.Будова та функції моста мозку
- •Анатомія
- •[Ред.]Фізіологічні ефекти
- •28. Метасимпатична нервова система
- •29.Будова і функції парасимпатична нервова система
- •]Ембріологія
- •Фізіологія
- •30. Дуга автономного рефлексу та типи периферійних гангліїв.
- •31. Ніжки мозочка. Будова ,розташування, провідні шляхи. Проводящие пути
- •Верхние ножки
- •Средние ножки
- •Нижние ножки
- •32. Загальна характеристика ядер гіпоталамуса
- •33. Гіпофіз та епіфіз. Секреторна тп інкреторна ф-ції
- •Анатомія та фізіологія
- •Диригент ендокринної системи
- •Положення, розміри, будова
- •Пінеальна і парапінеальна залози
- •Функція
- •34. Базальні ядра. Будова ф-ції
- •36.Загальна характеристика ядер субталамуса
- •37. Стріо-паллідарна система савців.
- •38. Червоне ядро та чорна субстанція. Будова. Розташ. Ф-ції.
- •39.Загальна характеристика ядер гіпоталамо-гіпофізарної системи
- •Строение
- •Гормоны гипоталамо-гипофизарной системы
- •Гормоны передней доли гипофиза Соматотропин
- •Тиреотропин
- •Гонадотропины
- •Кортикотропные гормоны
- •41. Провідні шляхи довгастого мозку ссавців
- •44. Ядра ромбоподібної ямки.
- •47.Мозочок
- •49.Провідні шляхи довгастого та середнього мозку. Медіальна петля. Латеральна петля. Трапеційне тіло.
- •50.Будова та функції проміжного мозку.
- •51. Загальна характеристика ядер гіпоталамуса. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
- •62. Провідні шляхи склепіння мозку та мозолистого тіла
- •68.Ретикулярна формація стовбурової частини мозку ссавців.
- •71.Мозочок
- •72. Гіпоталамус,таламус,епіфіз.
- •73. Базальні (підкоркові) ядра
- •74.Середній мозок -
- •75. Загальна характеристика проміжного мозку(diencephalon)
- •76. Міст мозку.
- •78. Tectum і tegmentum ссавців
- •91.Будова смакових та нюхових аналізаторів.
- •93. Морфологічні основи формування мислення та свідомості.
- •96. Пологові травми н.С. О_о
Гормоны гипоталамо-гипофизарной системы
Под влиянием того или иного типа воздействия гипоталамуса, доли гипофиза выделяют различные гормоны, управляющие работой почти всей эндокринной системы человека. Исключение составляет поджелудочная железа и мозговая часть надпочечников. У них есть своя собственная система регуляции.
Гормоны передней доли гипофиза Соматотропин
Основная статья: Гормон роста
Обладает анаболическим воздействием, следовательно, как любой анаболик, СТ усиливает процессы синтеза (в особенности — белкового). Поэтому соматотропин называют часто «гормоном роста».
При нарушении секреции соматотропина возникает три типа патологий.
При снижении концентрации соматотропина человек развивается нормально, однако его рост не превышает 120 см - «гипофизарный нанизм». Такие люди (гормональные карлики) способны к деторождению и их гормональный фон не сильно нарушен.
При повышении концентрации соматотропина человек так же развивается нормально, однако его рост превышает 195 см. Такая патология называется «гигантизм» В период пубертата (период активирования половой системы, начинающийся примерно в 11-13 лет. У юношей пубертат наступает на два года позже чем у девушек, чей гормональный скачок в отличие от юношей плавный и спад его довольно быстрый.) сильно увеличивается мышечная масса, следовательно увеличивается числокапилляров. Сердце же не способно к такому быстрому росту. Из-за такого несоответствия возникают патологии. Например вегето-сосудистая дистония (ВСД), часто встречающаяся у подростков.
После 20 лет выработка соматотропина снижается, следовательно и формирование хрящевой ткани (как один из аспектов роста) замедляется и уменьшается. Поэтому костная ткань потихоньку «съедает» хрящевую ткань, следовательно кости некуда расти, кроме как в диаметре. Если выработка соматотропина не прекращается после 20, то кости начинают расти в диаметре. За счёт такого утолщения кости утолщаются например пальцы, и из-за этого утолщения они почти теряют подвижность. При этом соматотропин так же стимулирует выработку соединительной ткани, вследствие чего увеличиваются губы, нос, ушные раковины, язык и т. д. Эта патология называется «акромегалия».
Тиреотропин
Мишенью тиреотропина является щитовидная железа. Он регулирует рост щитовидной железы и выработку её основного гормона — тироксина. Пример действия релизинг-фактора: Тироксин необходим для повышения эффективности кислородного дыхания, для тироксина нужен тиреотропин, а для тиреотропина нужен тиреолиберин, который является релизинг-фактором тиреотропина.
Гонадотропины
Название гонадотропины (ГТ) обозначает два разным гормона — фолликулостимулирующий гормон и лютеинизирующий гормон. Они регулируют деятельность половых желез — гонад. Как и другие тропные гормоны, гонадотропины в первую очередь влияют на эндокринные клетки гонад, регулируя выработку половых гормонов. Кроме того, они оказывают влияние на созревание гамет, менструальный цикл и связанные с ним физиологические процессы.
Кортикотропные гормоны
Мишень КТ — кора надпочечников.Следует отметить, что паращитовидная железа регулирует минеральный обмен (с помощью парат-гормона), как и кора надпочечников, так что можно поставить регуляцию только на кору надпочечников, а паращитовидная железа автоматически будет работать в соответствии с корой надпочечников.
.40.
Середній мозок (Mesencephalon) це відносно невеликий відділ стовбура мозку, розташований між мостом і проміжним мозком. Виникнення проміжного мозку на ранніх етапах еволюції зумовлене розвитком слухового та зорового аналізаторів.Розвивається він із третього вторинного мозкового пузиря.
У середньому мозку виділяють такі основні частини: дах(tectum), покришку (tegmentum) і ніжки мозку (crus cerebri), між останніми знаходиться порожнина середнього мозку - водопровід(рис. 1).
Дах середнього мозку це пластинка білої речовини, на якій розташовані дві пари горбиків (два нижніх і два верхніх горби чотиригорбикового тіла). Горбики розділені перехрестом поперечної і поздовжньої борозн. Поздовжня борозна, крім того, між верхніми горбиками утворює заглиблення в якому розташоване шишкоподібне тіло обо епіфіз (epiphysis), а у нижніх переходить у вуздечку верхнього мозкового паруса. З боків вуздечки відходять корінці блокового нерва (n. trochlearis, IV).
Зверху горби середнього мозку вкриті тонким шаром білої речовини мозку, під яким розташоване скупчення сірої речовини - в верхніх горбках - сірий шар верхнього горбика, а у нижніх - цеядро нижнього горбика.
Чотиригорбикове тіло пов’язано з реалізацією рефлекторних функцій. Зокрема, верхні горби чотиригорбикового тіла(більші ніж нижні) - пошарова ядерна структура, утворена волокнами зорового тракту, яка бере участь у зорових і загальносоматичних рефлексах (наприклад, “старт-рефлекси”). Отже, верхні горби - це підкорковий зоровий рефлекторний центр, який забезпечує інтеграцію і передачу інформації у вищі відділи мозку.