66.10 Кроків створення команди на етапі її становлення

На етапі становлення діє логіка 10 кроків створення команди:

1. розуміння керівником власних усвідомлюваних і неусвідомлюваних цілей роботи в режимі команди;

2. підбір і відбір кандидатів в члени команди;

3. робота членів команди над власними усвідомлюваними і неусвідомлюваними цілями;

4. дослідження міжособових переваг;

5. цілеспрямоване формування енергії єдності;

6. формування цінностей команди;

7. навчання команди технологіям роботи;

8. створення іміджу команди;

9. посилення командного духу;

10. супровід діяльності команди.

Власне вже десятий крок входить в зону успішного розвитку команди

67.Вісім основних ознак «зависання» команди на етапі пошуку, або пошуковому періоді

У певний момент після досягнення якоїсь загальної командної мети багато команд „зависають”. У літературі виділяють вісім основних ознак цього:

1. Команда втрачає дух, енергію і ентузіазм; люди починають сприймати загальні командні заходи як даремні витрати часу.

2. У членів команди з'являється відчуття безпорадності („Тут ніхто нічого не зможе зробити!”).

3. Пропадає відчуття спільної мети і розуміння суті спільної роботи („Незрозуміло чим і навіщо ми тут займаємося!”)

4. Наголошуються безпредметні, неконструктивні, односторонні, нещирі обговорення, причому ніхто не бажає відкрито обговорювати те, що відбувається насправді.

5. Проводяться збори, де порядок денний важливіший за результати.

6. Члени команди виявляють цинізм і недовіру один до одного.

7. Члени команди обговорюють і критично оцінюють один одного „позаочі”.

8. Члени команди починають звинувачувати вищестояще керівництво і решту підрозділів організації.

Прояв перерахованих вище ознак — сигнал до відновлення роботи по командоутворенню, яку лідер може провести самостійно або звернувшись за допомогою до керівництва чи зовнішнього тренера.

39. Переваги і недоліки колективного вирішення проблем

Колективне вирішення проблем має реальні переваги, якщо для цього правильно вибрана ситуація і добре підготовлені люди. Воно сприяє: вдосконаленню процесу обговорення; пошуку оптимального рішення; опануванню учасниками групи навичок спільної роботи; розвитку творчого мислення у співробітників; вищому рівню узгодження кінцевого рішення; можливості участі в вирішенні проблем співробітників всіх рівнів організації.

Сформулюємо потенційні переваги та недоліки колективного вирішення проблем та прийняття рішень (табл. 10.1.).

Таблиця 10.1.

Переваги та недоліки колективного вирішення проблем та прийняття рішень

Переваги

Розгляд проблем групою дозволяє ширше поглянути на проблему і провести ретельний її аналіз.

В ході роботи групи учасники демонструють більше знань, знаходять більше доводів і висувають більше варіантів рішення.

У проведенні дискусії уточнюється постановка проблем і зменшується невизначеність відносно можливих варіантів дій.

Участь в прийнятті рішень сприяє задоволенню працівників і стимулює високу активність в їх реалізації.

Недоліки

Процес групового обговорення вимагає багато часу.

Компромісні рішення можуть не задовольнити нікого (вибраний варіант вигідний не стільки організації, скільки самим учасникам процесу).

В процесі спільної діяльності члени групи можуть стати настільки лояльними їй, що групові норми починають перешкоджати висловлюванню відмінностей в поглядах і різноманітності думок.

Коли рішення ухвалюється в групі, не завжди ясно, хто конкретно несе відповідальність за вирішене.