6.Особливості групової діяльності.

Групова діяльність – це готовність людини до спільних форм діяльності для досягнення групових цілей і задач.

Групова діяльність характеризується інтенсивним процесом спілкування. Спостереження показують, що можна виділити досить конкретні шаблони спілкування, а отже, і людей, що беруть у ньому участь:- люди, що прагнуть до лідерства і здатні вирішувати спільні завдання та діяти, підкоряючи собі інших членів групи;- індивідуалісти – люди, що прагнуть при вирішенні задач діяти самі; - люди, що пристосовуються до групи, легко піддаються наказам та впливу з боку інших; - колективісти, які намагаються вирішувати спільну задачу спільними діями.

У регуляції ефективності групової діяльності беруть участь різні системи факторів:- позагрупові (фізичні і соціальні)- внутрішньогрупові (норми, міжособистісні відносини) позаособистісні (однорідність – різнорідність по індивідуально-психологічних параметрах)- внутрішньоособистісні (індивідуально-психологічні особливості членів групи, їхній стан, вихідні думки, оцінки)

Фактором, що пов'язує всі перераховані системи, що пронизує їх, є фактор суспільної значимості, спільної діяльності групилюдей. Він є стрижневим, що оптимально сполучає особистіснозначимі і суспільно засоби орієнтації групи.

5.Інтрагрупа та аутгрупа, тимчасові та постійні, відкриті та закриті, випадкові та цільові, експериментальні та природні, офіційні та дружні групи.

Процеси утворення груп в організації, ефективність їх діяльності, внутрішньогрупові і міжгрупові конфлікти, можливості досягнення цілей організації і її підрозділів багато в чому залежать від ідентифікації індивідів по відношенню до груп. При цьому кожен працівник організації виділяє деякі групи, до яких він, за його переконанням, належить, і визначає їх як „мої”: „мої товариші”, „моя компанія”, „мій відділ”, „моя професійна група” і, нарешті, „моя організація”. Такі групи називають інгрупами, тобто групами, до яких працівник відчуває свою приналежність і в яких він ідентифікується з іншими членами таким чином, що розцінює членів інгрупи як „ми”. Групи, до яких не належить працівник (інші відділи, лабораторії, компанії, організації, професійні групи), будуть для нього аутгрупами, для яких він підбирає символічні значення – „не ми”, „інші”

Тимчасова – це така група, яка створюються для реалізації конкретного завдання.

Постійна - група яка діє тривалий час (мала група).

Відкрита - це група, члени якої можуть змінюватися, залежно від ситуації.

Закрита група – це група яка працює у форматі незмінного складу

Випадкова група - це ситуативно об'єднана група для виконання спільного завдання.

Цільова група - це група, створена із певним задумом, яка прагне до досягнення певної мети або до здійснення певних замислів організаторів.

Експериментальна група — це група, на яку здійснюють вплив за допомогою експериментального фактора (незалежної змінної).

Природні групи – створюються самі по собі, виходячи з потреб суспільства або включених в дані групи людей.

Офіційна група - це група, в якій положення і поведінка членів суворо регламентовані правилами організації.

Дружня група – це група, в якій між її членами існують дружні стосунки, спільні інтереси тощо.