53. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при визначенні ролі керівника (лідера)

• основні функції керівника полягають в інформуванні всіх учасників про правила „мозкової атаки”, в контролі за їх дотриманням, а також в загальному контролі за дискусією, щоб вона залишалася в рамках обговорюваної теми або проблеми;

• важливо, щоб керівник сам брав участь в генеруванні ідей, оскільки він одночасно повинен виконувати роль стимулятора або каталізатора в разі уповільнення темпу генерування ідей, у разі чого він повинен, як правило, мати підготовлений перелік можливих рішень проблеми;

• роль керівника полягає також в підборі учасників „мозкового штурму” як мінімум за 2 дні до його проведення;

• ефективний керівник постійно підкидає „дикі” і безрозсудні ідеї та пропозиції, щоб продемонструвати їх заохочення;

• якщо групі учасників важко позбавитися від традиційних підходів, стереотипів у вирішенні проблеми, то в цьому випадку рекомендуємо використовувати маленьку хитрість, коли керівник зупиняє хід „мозкового штурму” і запроваджує обмеження: протягом 2-3 хвилин пропонувати тільки непрактичні, самі незвичайні ідеї;

• якщо учасники продовжують генерувати цікаві ідеї і після проведення зборів, то завдання керівника зібрати групу через декілька днів і зафіксувати ці ідеї.

54. Рекомендації керівникові щодо правил проведення мозкового штурму

Рекомендації керівникові щодо правил проведення мозкового штурму

1: Забороняється будь-яка критика ідей, що висловлюються під час проведення мозкового штурму. Принцип проведення мозкового штурму полягає в пріоритеті кількості висловлених ідей над їх якістю. Висловлювані учасниками ідеї, нехай навіть самі божевільні, можуть служити відправною точкою для розвитку розумового процесу інших учасників. У цьому і полягає перевага колективного мислення над індивідуальним. Будь-яка, навіть найменша, оцінка висловленої ідеї може вплинути на весь процес проведення мозкового штурму. Він буде успішним, якщо кожен учасник спрямовуватиме свої зусилля в конструктивне русло.

2. Вільний політ думок і заохочення самих „божевільних” ідей. Метою мозкового штурму, як колективного творчого процесу, є пошук нестандартних, нетрадиційних ідей. Інакше цей процес може перетворитися на звичайну нараду, на яких найчастіше пропонуються і обговорюються саме стандартні ідеї і рішення, які не завжди є результативними і ефективними.

Висловлюючи свої ідеї, учасникам необхідно пам'ятати, що зовсім не має значення, можуть вони бути застосовані на практиці чи ні, так або інакше, багато хто з них, можливо, допоможе знайти ефективне рішення.

3. Висунення якомога більшої кількості ідей. Як уже зазначалось, для проведення мозкового штурму важливіша кількість висловлених ідей, ніж їх якість. Так як генерувати ідеї учасники мають (і можуть) протягом невеликого обмеженого часу, то вони мають навчитися використовувати вже висловлені іншими учасниками ідеї для швидкого осмислення і нових пропозицій.

У практиці роботи таких груп можна відзначити, що метою проведення мозкового штурму є висунення більше 100 ідей за 20 хвилин. Найпродуктивнішим (успішним) мозковим штурмом є той, при проведенні якого за 20 хвилин пропонується 200 – 250 ідей.

4. Обов'язкова фіксація всіх ідей - кожна ідея, навіть якщо вона повторюється, обов’язково має бути зафіксована. Всі учасники групи повинні бачити всі зафіксовані ідеї, тому слід наперед до цього підготуватися. Зазвичай ідеї записують маркерами на великих листах паперу. Розвісити їх краще перед початком мозкового штурму і розмістити на стінах так, щоб їх було добре видно кожному учасникові.

5. Інкубація ідей. Після того, як всі ідеї висловлені і зафіксовані, необхідний час для того, щоб їх обдумати і оцінити. Навіщо потрібний цей етап? Справа в тому, що він дозволяє людині позбавитись від втоми, пов'язаної з вирішенням проблеми. Перерва у обговоренні складної проблеми дозволяє також забути невідповідні підходи до неї. Крім того, під час перерви в процесі вирішення проблеми може відбуватися реорганізація матеріалу.