
- •1.Перелік загальних та професійних компетенцій менеджерів з персоналу у сфері управління командами.
- •2. Визначення малої групи.
- •3. Межі та розмір малої групи.
- •4.Класифікація малих груп
- •6.Особливості групової діяльності.
- •5.Інтрагрупа та аутгрупа, тимчасові та постійні, відкриті та закриті, випадкові та цільові, експериментальні та природні, офіційні та дружні групи.
- •10.Групова згуртованість
- •26. Характеристика ролей в команді по Белбіну
- •11.Культурні основи групової поведінки.
- •12.Групова динаміка
- •13.Феномени групової життєдіяльності (Групові ефекти)
- •15.Типи малих груп у виробничих організаціях
- •18. Розподіл ролей залежно від безпосередньої професійної діяльності, посадових обов’язків
- •17. Чинники, що визначають ролі в команді.
- •43. Принцип більшості та мінімізації розбіжностей і узгодження, на яких ґрунтується процедура прийняття колективних рішень
- •16. Об'єкти управління в групі (основні елементи групи і їх характеристика)
- •22. Розподіл ролей в команді на основі методу „Шість капелюхів”
- •25. Негативні ролі у команді
- •23. Розподіл ролей залежно від процесу життєдіяльності команди та динаміки її успішного розвитку
- •28. Стадія формування
- •29. Стадія психологічної напруженості
- •24. Позитивні ролі у команді
- •30. Стадія нормалізації
- •27. Стадії розвитку групи
- •34. Рівні розвитку групи: Асоціація.
- •35. Рівні розвитку групи: Кооперація.
- •36. Рівні розвитку групи: Автономія
- •40.Принципи, якими має керуватися група (команда) для результативної роботи при колективному вирішенні проблем та прийнятті рішень
- •42.Принцип одноголосності, на якому ґрунтується процедура прийняття колективних рішень
- •41.Принципи, на яких ґрунтується процедура прийняття колективних рішень
- •44.Ознаки, властиві колективному прийняттю рішень.
- •56.Основні етапи багатоступінчастої мозкової атаки
- •45.Етапи процесу вирішення проблеми
- •57.Опитувальник для генерування ідей.
- •58.Шість кроків при побудові діаграми „риб'ячі кістки”
- •59.Кроки, яких необхідно дотримуватися при побудові діаграми Парето
- •60.Послідовність реалізації методу Дельфі.
- •61.Колажі та фантазії.
- •72. Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності посилення згуртованості групи
- •70.Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності досягнення консенсусу в групі
- •74. Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності переведення групи зі стадії психологічної напруженості до стадії нормалізації
- •73. Охарактеризуйте сприятливий та несприятливий соціально-психологічний клімат в колективі
- •48. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при визначенні кількості учасників
- •49. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при забезпеченні обстановки, місця проведення
- •50. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму щодо тривалості та часу проведення
- •51. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при виборі типу проблем, які вирішуються методом мозкового штурму
- •52. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при озвученні проблеми
- •53. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при визначенні ролі керівника (лідера)
- •54. Рекомендації керівникові щодо правил проведення мозкового штурму
- •55. Рекомендації керівникові щодо етапів проведення мозкового штурму
- •46. Методи колективного прийняття рішень
- •47. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при виборі категорій учасників
- •31. Стадія діяльності
- •32.Рівні розвитку групи: Конгломерат
- •33.Рівні розвитку групи: Номінальна група
- •62.Аналіз ефективності колективного рішення
- •63.Критерії оцінки ідеї
- •64.Основні підходи до методів об'єднання команди
- •7. Групи за приналежністю до них індивідів
- •19. Розподіл ролей залежно від взаємодії команди з клієнтами, партнерами, зовнішнім середовищем
- •21. Розподіл ролей залежно від ситуації вирішення проблем
- •9. Малі групи.
- •65. Вимоги до кандидатів при формуванні управлінських команд:
- •66.10 Кроків створення команди на етапі її становлення
- •67.Вісім основних ознак «зависання» команди на етапі пошуку, або пошуковому періоді
- •39. Переваги і недоліки колективного вирішення проблем
- •68. Рекомендації керівникові для підтримки команди в період „зависання” на етапі пошуку, або пошуковому періоді
- •37. Рівні розвитку групи: Колектив (Команда).
- •38. Референтні групи
- •8. Групи за характером взаємовідносин між їх членами
- •71. Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності запобігання підкоренню більшості членів групи загальній думці групи
- •20. Команда ріелторов (агентів по нерухомості)
- •1. Перелік загальних та професійних компетенцій менеджерів з персоналу у сфері управління командами
- •1. Перелік загальних та професійних компетенцій менеджерів з персоналу у сфері управління командами
48. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при визначенні кількості учасників
Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму:
При визначенні кількості учасників
• оптимальний склад групи від 6 до 12 осіб, а оптимальна чисельність – 7;
• не рекомендується розбивати учасників на менші групи (2 і більше осіб);
• кількість осіб в групі також залежить від кількості в ній активних і помірних членів, якщо більше активних, то в групі має бути менше осіб, більше помірних – навпаки.
49. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при забезпеченні обстановки, місця проведення
• для проведення мозкового штурму доцільно використовувати аудиторію або окрему кімнату, далеко від стороннього шуму. На стіні рекомендується повісити плакат з основними правилами проведення мозкового штурму;
• бажано мати диктофон на випадок, якщо учасник не зможе встигнути вникнути в ідею і упустить її;
• бажано мати дошку, яку учасники зможуть використовувати для відображення своїх ідей; столи і стільці рекомендуємо розташувати у вигляді літери П, О, кола або напів-еліпса, що полегшує контакт учасників і підвищує комунікабельність; якщо група невелика (5 - 6 чоловік) - найбільш зручний круглий стіл;
• не забувайте, що гумор під час зборів необхідний; це сприяє створенню невимушеної обстановки і творчої атмосфери.
50. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму щодо тривалості та часу проведення
• як правило, тривалість проведення мозкового штурму найбільш ефективна в межах 40 - 60 хвилин;
• при вирішенні простих проблем або при обмеженні за часом найбільш придатна тривалість обговорення - 10 - 15 хвилин;
• найкращий час для проведення мозкового штурму – ранок (з 10 до 12 години), а також можна проводити його і після обіду (з 14 до 18 години).
51. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при виборі типу проблем, які вирішуються методом мозкового штурму
• метод мозкового штурму дозволяє вирішувати будь-яку проблему, що має декілька можливих варіантів рішень; проблеми, що мають тільки одне або обмежене число можливих рішень, не підходять для вирішення цим методом;
• необхідно також уникати вирішення дуже загальних, абстрактних проблем;
• рекомендується уникати повного вирішення проблеми за одну сесію; якщо початкове формулювання дуже широке і узагальнене, слід підрозділити її на ряд підпроблем;
• метод „мозкової атаки” можна з успіхом використовувати для збору інформації, а не ідей, тобто для з'ясування джерел або формування питань анкети;
• проблеми для обговорення рекомендується формулювати просто і ясно.
52. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при озвученні проблеми
• у випадку, коли тема мозкового штурму розкривається учасникам заздалегідь, за декілька днів до обговорення, ведучий (голова) здійснює короткий виклад теми або проблеми (до 5 хв., обсягом на пів-аркуша), роздає її учасникам наперед;
• ознайомлення учасників "мозкової атаки" з темою або проблемою безпосередньо при проведенні мозкового штурму;
• існує також і змішаний спосіб подачі теми або проблеми для "мозкової атаки", тобто заздалегідь повідомляється часткова, а не повна інформація щодо проблеми.
Рекомендується використовувати три правила презентації ідеї або проблеми:
• показати або проілюструвати шлях розвитку проблеми або ситуації. Якщо це можливо, то краще графічно;
• дати рекомендації по вибору основних точок зіткнення. Використовувати діаграми, моделі і все, що щонайкраще підходить для цієї мети. Бажано все це показати та пояснити просто і чітко;
• підсумовувати наявні точки зору, показати їх переваги і недоліки. Ще раз підкреслити необхідність прийняття рішення.