57.Опитувальник для генерування ідей.

Часто після 3-5 хвилин проведення "мозкової атаки" темп подачі ідей її учасниками знижується, і вона починає затухати. Що робити в цьому випадку? Керівникові рекомендується мати під рукою опитувальник для генерування ідей. Якщо "мозкова атака" проводиться наодинці з проблемою, то опитувальник надасть незамінну допомогу.

Опитувальник для генерування ідей:

1. Шукайте інші шляхи використання. Де б це ще застосувати? Нові шляхи використання того, що є. Які ще застосування досліджуваного об'єкту можливі?

2. Що пристосувати? Що є схожого, що можна скопіювати? На які ще ідеї наводить цей об'єкт? Проведіть паралелі між ідеями, фактами, речами, процесами.

3. Що збільшити? Що додати? Більше часу? Збільшити частоту? Розміри? Додати до складової ще одну частину? Продублювати? Помножити?

4. Що модифікувати? Змінити значення, колір, рух, порядок, форму, обсяг; що і як ще можна змінити?

5. Що зменшити? Скоротити? Розділити? Мініатюризувати? Виключити? Зробити менше, легше, повільніше?

6. Що замінити? Що використовувати замість цього? Інший інструмент? Інший процес? Інший вид енергії? Змінити місце? Час? Інший підхід до проблеми?

7. Як реорганізувати? Поміняти місцями компоненти? Інша послідовність? Порядок? І чи можна замінити якусь частину об'єкту? Ввести інше планування? Поміняти місцями вартість і ефективність?

8. Реверсувати? Поміняти місцями позитивні і негативні чинники? Застосувати метод, поміняти ролі. Включити у зворотному напрямі.

9. Комбінувати? Що, якщо використовувати суміш, асорті? Комбінуйте цілі, підходи, ідеї!

58.Шість кроків при побудові діаграми „риб'ячі кістки”

Діаграма „риб'ячі кістки” призначається для відокремлення причин від наслідків і допомагає побачити проблему цілком. При такому способі для багатьох проблем відкриваються різні нові перспективи їх розгляду.

При побудові діаграми «риб’ячої кістки» виділяють 6 кроків:

1. Перед початком побудови діаграми групі необхідно ще раз переконатися в тому, що всі учасники згодні з формулюванням проблеми. Потім в правій частині (по центру) великого аркуша або дошки слід записати формулювання проблеми, обвести його рамкою і провести до неї по центру аркуша пряму лінію (хребет риби).

2. Далі необхідно позначити головні рівні (ребра риби), які є загальними причинами, що впливають на дану проблему. Якщо існує трудність у визначенні головних гілок, то можна використовувати найзагальніші заголовки (краще всього вони підходять для проблем, що вирішуються на виробництві). Це:

• персонал (кваліфікація, досвід роботи, навчання, психологічний клімат тощо);

• навколишнє середовище (умови роботи, температурний режим в приміщенні, наявність шуму тощо.);

• методи і технології (все, що використовується при виконанні роботи);

• виробництво (будівлі, цехи, устаткування в них, комп'ютерні системи тощо);

• устаткування (робочі інструменти, робочий одяг, меблі, канцелярське приладдя тощо);

• матеріали (сировина, використовувана для переробки в ході виконання робочих функцій).

3. Група проводить підготовку до мозкового штурму. Для цього рекомендується повісити плакат з правилами мозкового штурму і повторити їх.

4. На даному кроці проводиться серія мозкового штурму для сортування всіх можливих й існуючих причин проблеми по кожній категорії головного рівня (ребра риби). Ідеї висловлюються учасниками по всіх заголовках відразу, тому учасник, що здійснює запис, має бути уважним і фіксувати ідеї під відповідними заголовками. Допускається повторювати однакові ідеї наступних рівнів в декількох місцях (областях головних ребер), якщо група відчуває, що в даному випадку існує прямий і багатосторонній зв'язок.

Далі необхідно розглянути, чим викликаються причини, визначені в процесі мозкового штурму (причини, записані під заголовками головних рівнів). Для цього учасники можуть поставити питання „Що могло б викликати проблеми в даних сферах?” Таким чином аналіз заглиблюється до максимально можливого рівня.

В процесі конструювання діаграми „риб'ячі кістки” слід обдумати дану проблему в найширшому аспекті. Необхідно розглянути навколишнє середовище як всередині організації, так і поза нею: політичні моменти (наприклад, політику уряду); проблеми персоналу організації; зовнішні чинники, такі як стан місцевої або національної економіки.

5 . Забезпечити завершеність діаграми допоможе етап «інкубації ідей». Відразу після побудови діаграми не можна її оцінювати. Повинен минути етап обдумування. Це можна зробити відразу після проведення мозкового штурму (якщо час дозволяє) або – через декілька днів. При цьому слід помістити діаграму на видному місці, де всі учасники зможуть її побачити і при необхідності вносити до неї зміни. Можна побудовану діаграму показати фахівцям і запитати їх думки з приводу отриманих результатів.

6. На даному етапі групі слід проаналізувати отриману діаграму. Для цього розглядаються по черзі ідеї під кожним з головних рівнів з метою виявлення тих з них, які виходять за рамки обговорюваної проблеми. Далі групі необхідно визначити ті причини, які надають найбільш сильні впливи на проблему. В даному випадку учасники групи ще не мають в своєму розпорядженні повної інформації про проблему і їм слід спиратися на свій досвід і знання, щоб визначити ті сфери, на яких слід сфокусувати свою увагу.

Діаграми Ісікави (причини і наслідки) є одним з найбільш важливих і широко поширених методів аналізу, які застосовують групи за рішенням проблем. Вони є вдалим поєднанням аналітичного і творчого мислення, і багато рішень виникають саме після глибокого аналізу такої діаграми.