
- •1.Перелік загальних та професійних компетенцій менеджерів з персоналу у сфері управління командами.
- •2. Визначення малої групи.
- •3. Межі та розмір малої групи.
- •4.Класифікація малих груп
- •6.Особливості групової діяльності.
- •5.Інтрагрупа та аутгрупа, тимчасові та постійні, відкриті та закриті, випадкові та цільові, експериментальні та природні, офіційні та дружні групи.
- •10.Групова згуртованість
- •26. Характеристика ролей в команді по Белбіну
- •11.Культурні основи групової поведінки.
- •12.Групова динаміка
- •13.Феномени групової життєдіяльності (Групові ефекти)
- •15.Типи малих груп у виробничих організаціях
- •18. Розподіл ролей залежно від безпосередньої професійної діяльності, посадових обов’язків
- •17. Чинники, що визначають ролі в команді.
- •43. Принцип більшості та мінімізації розбіжностей і узгодження, на яких ґрунтується процедура прийняття колективних рішень
- •16. Об'єкти управління в групі (основні елементи групи і їх характеристика)
- •22. Розподіл ролей в команді на основі методу „Шість капелюхів”
- •25. Негативні ролі у команді
- •23. Розподіл ролей залежно від процесу життєдіяльності команди та динаміки її успішного розвитку
- •28. Стадія формування
- •29. Стадія психологічної напруженості
- •24. Позитивні ролі у команді
- •30. Стадія нормалізації
- •27. Стадії розвитку групи
- •34. Рівні розвитку групи: Асоціація.
- •35. Рівні розвитку групи: Кооперація.
- •36. Рівні розвитку групи: Автономія
- •40.Принципи, якими має керуватися група (команда) для результативної роботи при колективному вирішенні проблем та прийнятті рішень
- •42.Принцип одноголосності, на якому ґрунтується процедура прийняття колективних рішень
- •41.Принципи, на яких ґрунтується процедура прийняття колективних рішень
- •44.Ознаки, властиві колективному прийняттю рішень.
- •56.Основні етапи багатоступінчастої мозкової атаки
- •45.Етапи процесу вирішення проблеми
- •57.Опитувальник для генерування ідей.
- •58.Шість кроків при побудові діаграми „риб'ячі кістки”
- •59.Кроки, яких необхідно дотримуватися при побудові діаграми Парето
- •60.Послідовність реалізації методу Дельфі.
- •61.Колажі та фантазії.
- •72. Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності посилення згуртованості групи
- •70.Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності досягнення консенсусу в групі
- •74. Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності переведення групи зі стадії психологічної напруженості до стадії нормалізації
- •73. Охарактеризуйте сприятливий та несприятливий соціально-психологічний клімат в колективі
- •48. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при визначенні кількості учасників
- •49. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при забезпеченні обстановки, місця проведення
- •50. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму щодо тривалості та часу проведення
- •51. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при виборі типу проблем, які вирішуються методом мозкового штурму
- •52. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при озвученні проблеми
- •53. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при визначенні ролі керівника (лідера)
- •54. Рекомендації керівникові щодо правил проведення мозкового штурму
- •55. Рекомендації керівникові щодо етапів проведення мозкового штурму
- •46. Методи колективного прийняття рішень
- •47. Рекомендації керівникові щодо умов проведення мозкового штурму при виборі категорій учасників
- •31. Стадія діяльності
- •32.Рівні розвитку групи: Конгломерат
- •33.Рівні розвитку групи: Номінальна група
- •62.Аналіз ефективності колективного рішення
- •63.Критерії оцінки ідеї
- •64.Основні підходи до методів об'єднання команди
- •7. Групи за приналежністю до них індивідів
- •19. Розподіл ролей залежно від взаємодії команди з клієнтами, партнерами, зовнішнім середовищем
- •21. Розподіл ролей залежно від ситуації вирішення проблем
- •9. Малі групи.
- •65. Вимоги до кандидатів при формуванні управлінських команд:
- •66.10 Кроків створення команди на етапі її становлення
- •67.Вісім основних ознак «зависання» команди на етапі пошуку, або пошуковому періоді
- •39. Переваги і недоліки колективного вирішення проблем
- •68. Рекомендації керівникові для підтримки команди в період „зависання” на етапі пошуку, або пошуковому періоді
- •37. Рівні розвитку групи: Колектив (Команда).
- •38. Референтні групи
- •8. Групи за характером взаємовідносин між їх членами
- •71. Охарактеризуйте дії керівника в разі необхідності запобігання підкоренню більшості членів групи загальній думці групи
- •20. Команда ріелторов (агентів по нерухомості)
- •1. Перелік загальних та професійних компетенцій менеджерів з персоналу у сфері управління командами
- •1. Перелік загальних та професійних компетенцій менеджерів з персоналу у сфері управління командами
56.Основні етапи багатоступінчастої мозкової атаки
Сформулюємо основні етапи багатоступінчастої мозкової атаки.
1. „Розвідка” (етап генерації ідей) – проведення першого мозкового штурму, на якому „групою генерації ідей” висуваються перші ідеї.
2. „Контрадіктація”. На цьому етапі учасники продовжують висувати ідеї, але на висловлювання з приводу проблеми накладається одне обмеження: те ж завдання потрібно вирішити, не удаючись до вже висловлених пропозицій. Схвалюються і підтримуються ідеї, протилежні раніше висловленим. В результаті реалізації такого підходу складаються два протилежні списки пропозицій до вирішення проблеми. В сумі вони містять максимум пропозицій і контрпропозицій. Найбільший ефект виходить, коли учасниками мозкового штурму на першій і другій стадіях будуть різні люди: підкреслюючи необхідність „не чіпати” раніше отримані пропозиції, які представляються як тупикові, ведучий не забороняє їх використовувати.
3. „Синтез”. На цьому етапі до обговорення підключається „група оцінки”, яка поєднує в одній системі пропозиції, висловлені під час першого і другого обговорення, і розробляє рішення.
4. „Прогноз”. На основі „синтетичного” списку ідей пропонується прогнозувати можливості і труднощі, які слідують з рішення.
5. „Генералізація”. Зміст цього етапу полягає в узагальненні отриманих ідей, зведення їх різноманіття до невеликого числа принципів.
6. „Деструкція”. Даний етап проводиться з метою перевірки отриманих результатів „на міцність”. Його завдання – „розгромити” пропозиції з різних позицій: логічної, фактичної, соціальної. Критика при цьому допустима тільки щодо сформульованих ідей, але не один одного. Для підвищення ефективності цього етапу необхідно сформувати різний в інтелектуальному і професійному відношенні склад групи; забезпечити адміністративну і юридичну незалежність її членів від організаторів розробки; не називати авторів ідей.
Після проведення всіх етапів ухвалюється остаточне рішення. Але варто відзначити, що методика не замінює ні таланту, ні знань, ні досвіду людей, вона тільки примножує їх думки.
45.Етапи процесу вирішення проблеми
Для вирішення проблеми потрібне не одиничне рішення, а сукупність виборів (альтернатив). Тому процес вирішення проблеми зазвичай розглядається як послідовність наступних етапів: виникнення проблеми; діагностика проблеми; формулювання обмежень і критеріїв для прийняття рішення і виявлення альтернатив; вибір найкращого варіанту рішення; реалізація рішення;оцінка результатів і зворотний зв'язок.
Постановка та формулювання проблеми. Початкові умови для даного етапу – проблема визначена чи ні. Цільові групи і групи в підрозділах працюють з чітко визначеною проблемою. Саме виникла проблема є причиною для початку роботи такої групи і для її формування. Далі слід чітко сформулювати визначення проблеми. Інколи це буває непотрібним (оскільки конкретне формулювання проблеми вже визначене). Якщо ж проблема тільки виявлена в процесі обговорення, то формулювання необхідно провести обов'язково, оскільки неправильне розуміння проблеми не приведе до ефективних результатів її вирішення.
Аналіз проблеми. Це обов'язковий етап в процесі вирішення проблем для будь-яких варіантів попередньої постановки і формулювання проблеми. Аналіз передбачає пошук основи виникнення проблеми, розгляд всіх причин, що викликають її появу.
Збір інформації. При аналізі проблеми виявляється велика кількість причин її появи. Потрібно визначитися з тим, які з причин найсильніше впливають на проблему. Якщо визначення цих причин піддається кількісному виміру (тобто можна зібрати статистичні дані про те, як часто ці причини виявляються або можна визначити матеріальні витрати (або збитки), що спричиняються причиною і т. д.), то необхідно зібрати додаткові відомості, щоб краще уявляти картину того, що відбувається.
Інтерпретація даних. Найчастіше необхідно провести аналіз зібраних даних, щоб зробити певні висновки. Цей етап може бути послідовним в межах всього процесу вирішення проблем так і початковою стадією (постановкою проблеми). Такий варіант може бути на тих підприємствах, де застосовуються методи управлінського обліку або працює система менеджменту якості.
Пошук рішень. На даному етапі важливо знайти і розглянути всі можливі варіанти вирішення проблеми. Чим більше цих варіантів буде розглянуто, тим краще. Одночасно слід визначити обмеження для реалізації рішення на даному підприємстві (матеріальні можливості, наявність кваліфікованих кадрів, наявність гострої конкуренції, закони і етичні міркування і т. д.).
Аналіз ефективності рішень. На цьому етапі необхідно пам'ятати про те, що головний принцип успішного вирішення проблеми – це опора на факти, а не на припущення. Слід оцінити результати обговорення на попередньому етапі, застосувавши до них однакові, найбільш важливі критерії.
Реалізація рішення. Залежно від значущості і обсягу рішення може бути реалізоване або окремими фахівцями або спеціально створеною проектною групою. Особливість даного етапу полягає в тому, що до роботи по реалізації рішення можуть притягуватися фахівці, що не входять до складу групи.
Моніторинг і оцінка результатів. В процесі реалізації проекту слід постійно контролювати хід результатів даного процесу на предмет його відповідності запланованим показникам. Слід визначити показники (вимірники), на підставі яких можна судити про результативність рішення, що реалізовується, і при необхідності коректувати хід процесу. Необхідно коректувати процес по будь-яких і значним, і незначним відхиленням, таким, як неправильне визначення завдання, причини або рішення.