17. Релігійні уявлення стародавніх римлян.

Релігійні уявлення римлян змінювалися досить помітно протягом такої бурхливої історії. В основі найдавніших римських вірувань лежить анімізм. Вони вважали, що світ сповнений добрий та злими духами та демонами, які супроводжували кожну дію людини. За оранку відповідали три духи. Серед головних богів були: Юпітер, Марс, Квірін.

У період правління етруської династії римляни перейшли до антропоморфних уявлень про богів. І наприкінці 3 ст. до н.е. розбіжностей між своїми та чужими (грецькими богами) вже не існувало. Були введені так звані лектістернії – ритуальні “трапези богів”. На Форумі з’явилися позолочені статуї головних богів, подібні до тих, що стояли на Афінській горі. Але якщо в Греції шанували Діоніса і Афіну – богів виноробства та олійних культур, то в Римі – Цереру і Марса (богів-землеробців). У той же час, мабуть, символічно, що Марс став потім богом війни – бо це вважалося головною справою римлян.

18. Художня культура Стародавнього Риму.

Публічне життя римлян вимагало спеціальних місць, приміщень для зустрічі людей, тому архітектура – перший і головний напрямок розвитку худ. культури. Римська архітектура, де широко використовувалися арочні конструкції, вражає грандіозними розмірами. В інтер’єрі домінує купол.В усіх спорудах головна ідея – ідея корисності, утилітарності.

Скульптура – другий вид мистецтва, який прославив Рим. Головним жанром був скульптурний портрет. . Відповідно до культу предків римляни замовляли зображення померлих (з них завжди знімали воскові маски). Ці маски і несли під час похоронного ритуалу. Запозичивши у греків точність, римляни в портреті зображують внутрішній світ людини, індивідуалізуючи його; скульптурний портрет – це історія Риму в обличчях: портрет Августа, портрет Цезаря, портрет статуї Августа в тозі, голова Августа.

Живопис здебільшого розвивається у вигляді декоративних розписів стін будинків (розписи під мармур, гірлянди квітів, сцени з міфів). Особливу частину живопису становить фанюмський портрет – зразок античного станкового живопису. “Золотим віком” римської літератури, як і взагалі культури, вважають 1 ст. до н.е.-поч. 1 ст. н.е., коли писали Вергілій, Горацій, Овідій, Петроній.

19. Релігія та міфологія жителів Стародавньої Індії.

Завдяки Ведам дуже добре відомі релігійні вірування аріїв. Само давньоіндійське слово бог - Дева відповідає давньослов’янському Дів і яскраво підтверджує індоєвропейське походження арійських племен. Найдавніші з богів відомі під тими ж іменами і мають ті ж функції, як і боги інших індоєвропейських народів: Дьяус - бог неба, Сурья - бог сонця, Варуна - бог нічного неба, Парджанья - бог дощу. Верховним божеством часто називається Індра. Арійські племена не мали храмів, не було в них і ідолів - статуй богів. Валичезну роль в їх релігії відігравав культ вогню. Бог вогню - Агні - вважався посередником між людьми і богами і жертви, що йому віддавалися, спалювалися на вогні. У пізньоведичному пантеоні з’являється бог Праджапаті, творець світу, "володар живих істот", що свідчить про виникнення елементів монотеїзму. Пізніше він стає одним з головних богів індуїстського пантеону під іменем Брахма. Пізніше навколо Вішну - первісно бога весняного сонця - складається обширна міфологія. Брахма, Шіва і Вішну стають згодом (поч. I тис. н.е.) трьома найважлившими богами індуїстського пантеону.