Модуль техногенной нагрузки для Донецкой области за 2004 год составит:

МТН = 3 474 539: 26500=131 тыс.т/км²/год

Практична робота 7

«Визначення економічної ефективності впровадження

природоохоронних заходів на шпалопропитувальному

заводі»

Проведення природоохоронних заходів у промисловості вимагає значних капітальних вкладень (одноразові витрати) та експлуатаційних (поточних) витрат. Зараз потреба в капітальних вкладеннях значною мірою перевищує можливості державного бюджету і витрачати їх слід таким чином, щоб одержати максимально можливу віддачу, дати найбільший економічний ефект. Тому й виникла необхідність у визначенні економічної ефективності природоохоронних заходів.

На різних рівнях господарювання (в масштабі суспільства, галузі, підприємства) виникає необхідність вироблення різних показників ефективності виробництва і охорони природного середовища. Специфіка природоохоронної діяльності полягає в тому, що її ефективність може бути розрахована лише на рівні народного господарства. Це означає, що і відповідний показник повинен бути ефективним не лише з точки зору підприємства або галузі, а насамперед з точки зору народного господарства. Недоврахування цієї вимоги спричиняє загострення екологічної ситуації. Екологічні ж інтереси підприємств через їх відносне відособлення можуть бути певною мірою відмежовані від інтересів суспільства. Тому відносини між суспільством і кожним трудовим колективом з приводу охорони природи повинні будуватися за принципом: те, що вигідно суспільству, повинно бути вигідно підприємству. Тоді підприємство буде поставлено в економічні умови, які змушуватимуть ефективно використовувати природні, матеріальні і трудові .ресурси з метою найкращого задоволення суспільних потреб. Орієнтація сучасного підприємства на природоохоронну діяльність зовсім не означає, що з часом будуть забуті економічні показники, але суттєва різниця полягає в тому, що вони не будуть самоціллю. Завдання полягає в тому, щоб створити гнучкий, мобільний господарський механізм, здатний максимально використати всі ресурси, в тому числі й природні. Активна природоохоронна діяльність вимагає екологізації показників основного виробництва, а не винайдення нових. Це допоможе рахуватися з екологічними витратами і підпорядкувати діяльність трудових колективів принципам дбайливого ставлення до природи, основне виробництво і природоохоронну діяльність зв'язати в один господарський механізм.

Визначити економічну ефективність впровадження природоохоронних заходів на шпалопропитувальному заводі.

Вихідні дані

Необхідні для розв´язання завдання вихідні дані по варіантах приведені в таблицях 1-4.

Варіант вибирається студентом за номером в журналі:

• величини річного викиду стічних вод V та константи G з таблиці 3,

• величину цінових показників з таблиці 4.

Коефіцієнт j, який характеризує збиток від скиду шкідливих речовин у водний басейн, приймається для усіх варіантів таким, що становить 400 грв./умов.т.

Однаковими для всіх варіантів приймаються також показники, які характеризують концентрацію забруднюючих речовин та їх відносну небезпечність (таблиця 1).

Таблиця 1.1.

Концентрація забруднюючих речовин та

показники їх відносної небезпеки

№	Шкідливі речовини	Концентрація речовин у стічних водах С, г/м3		Величина Аj, умов.т/т
		до упровадження заходу	після упровадження заходу
	Взвішені речовини	200	150	0,05
	Нафтопродукти	1070	40	20,00
	Феноли	100	15	1000,00
	БПК	500	280	0,33

Таблиця 1.3.

Річний об´єм скиду стічних вод та

характеристика водогосподарських дільниць

Показники	Варіант
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Річний об´єм скиду стічних вод V, тис. м3	70	80	75	85	90	95	73	83	93	81
Константа G для різних водогосподарських дільниць	2,73	0,5	0,99	1,84	1,75	2,33	1,63	1,13	3,79	1,87

Таблиця 1.4.

Цінові показники, млн. грн.

Показники	Варіант
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Кап вкладення в систему часткового водоочищування.	0,9	1,0	1,1	1,2	0,92	0,95	0,97	1,02	1,06	1,18
2. Кап.вкладення в безстічну систему водоспоживання	1,2	1,35	1,4	1,52	1,27	1,42	1,48	1,3	1,35	1,25
3. Експлуатаційні витрати при частковій системі очищувальних споруджень	0,13	0,14	0,15	0,16	0,135	0,152	0,158	0,142	0,14	0,129
4. Експлуатаційні витрати при безстічній системі водоспоживання	0,163	0,175	0,185	0,19	0,17	0,189	0,205	0,187	0,18	0,161

Методика розв´язування завдання.

Вступна частина

Вихідні дані:

1. Річний об´єм скиду стічних вод V, тис. м³ - 86,8

2. Константа G для різних водогосподарських дільниць - 2

3. Капітальні вкладення в систему часткового водоочищування К₁ - 1,00 млн. грн.

4. Капітальні вкладення в безстічну систему водоспоживанняК₂ - 1,5 млн. грн.

5. Експлуатаційні витрати при частковій системі очищувальних

спорудженьС₁ – 0,15 млн. грн.

6. Експлуатаційні витрати при безстічній системі

водоспоживанняС₂ - 0,18 млн. грн.

7. Коефіцієнт j, який характеризує збиток від скиду шкідливих

речовин у водний басейн - 400 грв./умов.т

Концентрація забруднюючих речовин та показники їх відносної небезпеки

№	Шкідливі речовини	Концентрація речовин у стічних водах С, г/м3		Величина Аj, умов.т/т
		до упровадження заходу	після упровадження заходу
1	Взвешені речовини	200	150	0,05
2	Нафтопродукти	1070	40	20,00
3	Феноли	100	15	1000,00
4	БПК	500	280	0,33

Маса річного скиду j-ї речовини у річне водоймище встановлюється з річного об´єму стічних вод шпалопропитувального підприємства та величина середньої концентрації цих забруднених на заводі речовин:

М = V ∙ C_j (1.1)

де V - річний об´єм скиду стічних вод, тис. м³

C_j – концентрація речовини в стічних водах, тис. м³

Результати обчислення занести в таблицю 1.2 (гр. 4 і 5)

Назва речовини	Концентрація речовини, Сj, т/м3			Загальна маса річного скиду речовин М при V=86800 м3			Показник відносної небезпеки Аj, умов.т/т		Наведена маса річного скиду, умов. т.
1	2	3	4		5	6		7		8
Взвешені речовини	0,0002	0,00015	1,73		13,02	0,05		0,86		0,65
Нафтопродукти	0,00107	0,00004	92,88		3,47	20		1857,6		69,40
Феноли	0,0001	0,000015	8,68		1,30	1000		8680		1300
БПК	0,0005	0,00028	43,40		24,30	0,33		14,30		8,00
Всього	-	-	-		-	-		10552,76		1378,05

Наведена маса скиду шкідливих речовин з відповідного джерела обчислюється за формулою:

_n

М = ∑ М_j ∙ А_j(1.2.),

^{j = 1}

де М_j – маса річного скидуj-го типу шкідливої речовини, тис/рік

А_j - показник відносної агресивності j-ї шкідливої речовини, умов.т./т

n - загальна кількість викинутих у природне середовище шкідливих речовин.

Результати обчислень занести в таблицю 1.2 (графа 7 і 8).

При безстічній системі водоспоживання річний викид домішок виключається, тобто М = 0.

Оцінка економічного збитку від викиду забруднюючих речовин у водний басейн проводиться за формулою:

У = j ∙ G ∙ f ∙ М (1.3.)

де j – удільний збиток від викиду шкідливих речовин, який визначається, виходячи з витрат на

подолання забруднення навколишнього середовища, грн./умов.т (j = 400),

G – константа, значення якої різне в залежності від типу території, що забруднюється,

f - константа, яка характеризує висоту джерела забруднення і середньорічну різницю

температур цього джерела і повітря (f = 1),

М – приведена маса річного викиду забруднень з джерела в природне середовище, умов.т/рік (з таблиці 1.2 графи 7 та 8).

Величина економічного збиткувід забруднення водойми по варіантах очищування води становить

У₁ = 400 ∙ 2 ∙ 10552,76 ∙ 10^-3 = 8442,21 тис. грн.

У₂ = 400 ∙ 2 ∙ 1378,5 ∙ 10^-3 = 1103,24 тис. грн.

У₃ = 0

Відвернутий збиток від забруднення водоймища при використанні різних систем очищування води:

• при частковому очищуванні:

П = У₁ – У₂ = 8,44 – 1,1 = 7,34 млн грн.

• при повному очищуванні

П = У₁ – У₃ = 8,44 – 0 = 8,44 млн грн.

За умовами завдання К₁ = 1,00 млн. грн., К₂ = 1,5 млн. грн.,

С₁ = 0,150 млн. грн., С₂ = 0,180 млн. грн.

Економічна ефективність від проведення водоохоронних заходів визначається величиною річного народногосподарського ефекту за формулою:

Е = У₁ – У₂ – З (1.4.)

де Е– народногосподарський економічний ефект, грн.,

У₁ – економічний збиток від забруднення природного середовища викидами від джерела

викиду до проведення природоохоронних заходів, грн.,

У₂ – те ж саме, однак після проведення цих заходів, грн.,

З - величина наведених витрат на проведення природоохоронних заходів, грн.

Наведені витрати знаходяться за формулою:

З = С_i + Е_н ∙ К_i (1.5.)

де С_i – поточні витрати на експлуатацію спорудження або пристрою, грн.,

К - капітальні витрати на придбання і установлення очищувальних пристроїв, грн.,

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, Е_н = 0,15.

При використанні системи часткового очищування:

Е = У₁ – У₂ – (С_i + Е_н ∙ К_i )

Е = 8,44 – 1,10– (0,150 + 0,15 ∙ 1) = 7,04 млн. грн

При впровадженні системи повного очищування води:

Е = У₁ – У₃ – (С_i + Е_н ∙ К_i )

Е = 8,44 – 0 – (0,180 + 0,15 ∙ 1,5) = 8,04 млн. грн.

ВИСНОВОК

Проведені розрахунки показують, що на шпалопропитувальному заводі для очищування води більш ефективне впровадження системи її повного очищування, оскільки при цьому досягається не тільки більший за величиною відвернутий збиток (8,44 млн. грн. проти 7,34 млн. грн.), але й має місце більший народногосподарський ефект у розмірі 8,04 млн. грн. проти 7,34 млн. грн при системі часткового очищування.

ПРИЛОЖЕНИЕ 1