
- •Розділ 9 організація і нормування праці на залізничному транспорті
- •9.1. Організація праці на залізничному транспорті
- •9.2. Організація і нормування роботи локомотивних бригад
- •9.3. Організація і нормування праці на маневрових роботах
- •9.4 Організація праці на вантажно-розвантажувальних роботах
- •9.5. Галузеві норми часу і вирОбітку на переробку вантажів
- •9.6. Організація праці на колійних роботах
- •9.7. Нормування праці на роботах по поточному утриманню й ремонту колії і штучних споруд
9.4 Організація праці на вантажно-розвантажувальних роботах
Технологічний процес навантаження-вивантаження являє собою сукупність операцій, пов'язаних з навантаженням вантажів на рухомий склад у пунктах відправлення, вивантаженням у пунктах прибуття або перевантаженням з одного виду транспорту на іншій. Ці роботи, що є початковою й завершальною стадіями перевізного процесу, безпосередньо впливають на підвищення ефективності використання рухомого складу (скорочення простою вагонів під вантажними операціями, поліпшення використання вантажопідйомності вагонів і т.п.).
Структура технологічного процесу навантаження-вивантаження характеризується кількістю і змістом операцій, на які може бути розділений процес навантаження-вивантаження, що змінюється залежно від виду вантажу, умов праці, застосовуваних засобів і способів провадження робіт. Основні операції по навантаженню-вивантаженню вантажів виконуються в певній послідовності й містять у собі початкову, кінцеву й проміжну операції. Початкова операція технологічного процесу виконується там, де зберігається вантаж, що підлягає навантаженню. Кінцевою операцією вантажно-розвантажувального процесу є штабелювання вантажу на складі або в рухомому складі. Проміжна операція забезпечує переміщення вантажу з початкового в кінцеве положення та залежно від виду вантажу, умов переміщення і машин і пристроїв, які використовуються діляться на операції переміщення і передавальні. Передавальні операції виконуються в складних технологічних процесах, забезпечуючи зв'язок між суміжними операціями переміщення, і здійснюються за допомогою передачі вантажу з однієї машини на іншу.
Удосконалення організації й нормування праці повинне здійснюватися на основі всебічного аналізу виробничих можливостей, використання передових прийомів і методів праці, застосування прогресивної технології та раціональних способів завантаження рухомого складу, встановлення чіткої взаємодії всіх ланок навантаження та вивантаження, ефективного використання робочого часу.
При організації вантажно-розвантажувальних робіт необхідно враховувати рід вантажу, що перероблюється, основним ознаками якого вважається обсяг, форма, розмір і маса одного місця вантажу. Для вибору способу виконання вантажно-розвантажувальних робіт вирішальне значення має розподіл вантажу на штучні й насипні.
До штучних відносяться вантажі, навантаження та вивантаження яких здійснюється поштучно, наприклад верстати, автомобілі й ін., що враховуються під час перевезення по числу натуральних одиниць, вантажі в упаковці, (ящиках, мішках, контейнерах і т.п.) і без неї (будівельні блоки, толь, метал й ін,). Основними характеристиками цих вантажів є форма, розміри й маса одного місця.
До насипних відносять різні сипучі матеріали (кускові, зернисті, пилоподібні). Вони характеризуються розмірами часток, їхньою взаємною рухливістю, кутом природнього відкосу, злежуваністю, замерзанням й ін.
Раціональна організація праці вимагає гарної підготовки робочих місць, забезпечення їх високопродуктивним устаткуванням, інвентарем та інструментом, створення сприятливих умов праці, дотримання встановлених режимів праці й відпочинку. Для робітників, які зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, характерна часта змінюваність робочих місць. Вантажно-розвантажувальні роботи виконуються бригадами робочих відповідних кваліфікацій. Важливим резервом росту продуктивності праці є виконання робіт найменшою кількістю виконавців у результаті суміщення професій. Наприклад, вантажники й стропальники опановують навики спеціальності механізатора, а механізатори при необхідності беруть участь у виконанні ручних робіт.
До основних засобів виконання вантажно-розвантажувальних робіт відносяться підйомно-транспортні машини й механізми, які підрозділяються на дві групи: безперервної й періодичної дії. Машини безперервної дії переміщають вантажі безперервним потоком по одному певному напрямку (конвеєри, спуски й ін.). Завантаження й розвантаження робочих органів таких машин здійснюється на ходу під час їхнього руху. Вантажно-розвантажувальні машини, робочі органи яких після переміщення кожної одиниці вантажу повертаються у вихідне положення для захвату нової його порції, називають машинами періодичної дії. Завантаження й розвантаження цих машин, зазвичай, здійснюється під час зупинки робочого органу.
Тип машин вибирають з урахуванням виду та властивостей вантажів, необхідної продуктивності, напрямку і довжини переміщення, маси одного підйому, способу складування вантажів, організаційно-технічних умов (площі, рельєфу місцевості, типу рухомого складу й складських приміщень). Оптимальним є той варіант виконання вантажно-розвантажувальних робіт, що відповідає всім технологічним вимогам, забезпечує високий ступінь механізації, сприятливі умови праці й мінімальні витрати на переробку тонни вантажу.