7.4. Визначення та фактори підвищення продуктивності праці у структурних підрозділах залізниць

Продуктивність праці робітників залізничного транспорту вимірюється в умовно-натуральних одиницях — кількості зведених тонно-кілометрів, що приходяться на одного працівника, зайнятого на перевезеннях.

Для окремих господарств залізничного транспорту застосовуються також й інші показники продуктивності праці, класифікація яких подана у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Показники продуктивності праці для окремих господарств залізничного транспорту

Найменування господарства або структурної одиниці	Найменування показників, що приходяться на одного працівника
Локомотивне господрство	кількість тонно-кілометрів брутто; вартість ремонтної продукції або зведені одиниці ремонту
Вагонне господарство	кількість вагоно-кілометрів; кількісь випущених з ремонту вагонів
Господарство перевезень	- кількість зведених тонно-кілометрів
Колійне господарство	- кількість тонно-кілометрів брутто;
Господарство сигналізації та зв'язку	- кількість технічних одиниць
Господарство вантажної та комерційної роботи	- кількість тонно-кілометрів нетто; - кількість відправлених і розвантажених тонн
Господарство електропостачання	кількість тонно-кілометрів брутто, що виконано електричною тягою; кількість електроенергії у кіловат-годинах
Станції	кількість відправлених вагонів або пасажирів; кількість завантажених і розвантадених тонн вантажу; кількість відправлених (пропущених) зведених поїздів
Механізовані дистанції вантажно-розвантажувальних робіт	тонно-операції; кількість перероблених контейнерів

Продуктивність праці (виробіток) по основній діяльності залізниць визначається в приведених тонно-кілометрах, що приходяться на працівника, зайнятого на експлуатаційній роботі (експлуатаційний контингент):

(7.19)

де ΣРl—тонно-кілометри нетто (по мережі і залізницям тонно-кілометри приймаються тарифні, для відділень — експлуатаційні);

ΣПl — пасажиро-кілометри;

R_ек — експлуатаційний контингент за рік.

Продуктивність праці (виробіток) працівників вагонного депо, залежно від характеру виконаної роботи, розраховується таким чином:

деповський ремонт вантажних вагонів

(7.20)

поточний ремонт вагонів

(7.21)

резерв провідників вагонів

(7.22)

де ΣП_в — кількість приведених вагонів, що пройшли деповський ремонт;

ΣП_т — кількість вагонів, що пройшли через ПТО;

ΣnS_пас — вагоно-кілометри пасажирських вагонів на всьому шляху;

R_пот — контингент працівників, зайнятий деповським і поточним ремонтом вагонів, людей за рік;

R_п— контингент працівників резерву провідників вагонів, людей за рік.

Продуктивність праці (виробіток) працівників дистанцій цивільних споруд характеризується об'ємом робіт по капітальному ремонту в грошовому вираженні (по кошторисній вартості) (ΣКР), що доводиться на одного працівника (R_нхч)

(7.23)

Продуктивність праці (виробіток) працівників локомотивного депо залежно від характеру виконаної роботи визначається таким чином:

локомотивні депо, зайняті переважно поїздовою роботою

(7.24)

локомотивні депо, зайняті переважно вивізною і передавальною роботою

(7.25)

локомотивні депо, зайняті переважно ремонтом локомотивів

(7.26)

або

(7.27)

де ΣРl_бр — тонно-кілометри брутто;

ΣМS — локомотиво-кілометри;

ΣС — вартість ремонтної продукції, грн;

ΣП_л — об'єм ремонту, приведені одиниці;

R_л — контингент працівників депо за рік.

Продуктивність праці (виробіток) працівників механізованих дистанцій навантажувально-розвантажувальних робіт обчислюється кількістю тонно-операцій (ΣТО), що приходяться на одного працівника (R_мч):

(7.28)

Продуктивність праці (виробіток) працівників промивально-пропарювальних пунктів зумовлена кількістю облікових цистерн, підготовлених під наливання нафтопродуктів (ΣЦ_н), що приходяться на працівника в середньому за рік (R_н):

(7.29)

Продуктивність праці (виробіток) працівників колійних машинних станцій виявляється кількістю приведених кілометрів капітального ремонту шляху (ΣПК), що приходяться на працівника (R_пс):

(7.30)

Продуктивність праці (виробіток) працівників станцій залежно від характеру виконаної роботи визначається таким чином:

станції, які виконують всі види роботи

(7.31)

станції з переважанням вантажної роботи

(7.32)

станції з переважанням пасажирської роботи

(7.33)

де Σn_від— кількість відправлених приведених вагонів;

ΣР_нав і ΣР_вів — кількість навантажених і вивантажених тонн вантажу;

ΣП_від — кількість відправлених пасажирів;

R_ст— контингент працівників станції в рік.

Зростання продуктивності праці за рахунок кращого використання фонду робочого часу можна уточнити по формулі

(7.34)

де Т'_е і Т⁰_е — ефективний фонд робочого часу робітника відповідно в базисному і планованому періодах, людино-год.

Зростання продуктивності праці (виробіток) за рахунок збільшення об'єму роботи (перевезень) викликається тим, що при збільшенні об'єму частина контингенту працівників зростає пропорційно об'єму роботи, інша ж частина працівників залишається без зміни. В результаті контингент росте повільніше за об'єм роботи (перевезення), що і призводить до підвищення продуктивності праці:

(7.35)

де ΔП — збільшення об'єму роботи (перевезень) %;

α_з і α_н — питома вага контингенту, залежного і не залежного від об'єму роботи %.

Середній індекс продуктивності праці по підприємствах, що виконують декілька видів роботи (наприклад, локомотивне депо виконує перевезення вантажів і пасажирів, ремонт локомотивів, маневрову роботу), може бути обчислений по формулі агрегатного індексу

(7.36)

де t_oi і t_пi — витрати праці на виконання і-го виду роботи в базисному і звітному періодах, людино-день або людино-години;

П_оі і П_пі — об'єм і-го виду роботи відповідно в базисному і звітному періодах.

Трудомісткість — це витрати праці на одиницю продукції (перевезення), величина, зворотна продуктивності праці (виробітку). По основній діяльності залізниць трудомісткість перевезень розкривається відношенням експлуатаційного контингенту (R_eк) до приведених тонно-кілометрів (ΣРl+γΣПl):

(7.37)

Збільшення об'єму роботи (перевезень) за рахунок підвищення продуктивності праці (ΔВ_пр) і зміни контингенту працівників (ΔВ_к) визначається таким чином:

ΔВ_пр=(В_п - В_о) R_п (7.38)

ΔВ_к = (R_п - R_о)В₀ (7.39)

де В_о і В_п - продуктивність праці (виробіток) на працівника в базисному і звітному періодах;

R_о і R_п — контингент працівників відповідно в базисному і звітному періодах.

Фактори зростання продуктивності праці можна розділити на три групи, пов'язані:

1) з об'ємом і характером перевезень (об'єм перевезень, структура і співвідношення вантажних і пасажирських, нерівномірність і дальність перевезень та ін.);

2) із запровадженням нової техніки і досконаліших технологічних процесів (електрифікація залізниць, механізація і автоматизація виробничих процесів, запровадження автоблокування і диспетчерської централізації, поліпшення використання рухомого складу, збільшення об'єму перевезень вантажів у маршрутних потягах, скорочення часу простою рухомого складу на станціях в очікуванні технологічних операцій та ін.);

3) із запровадженням наукової організації праці (вдосконалення системи нормування праці, поліпшення організації і обслуговування робочих місць, вивчення і розповсюдження передових прийомів праці, організація преміювання за досягнення кращих результатів у використанні трудових ресурсів і економії робочого часу і т. п.).