
- •Розділ 7 Ефективність праці
- •7.1. Економічна сутність продуктивності праці
- •7.2. Методи визначення продуктивності праці
- •1. Визначення продуктивності праці в натуральних показниках
- •2. Визначення продуктивності праці у вартісних показниках
- •3. Визначення продуктивності праці в нормативних одиницях
- •7.3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •7.4. Визначення та фактори підвищення продуктивності праці у структурних підрозділах залізниць
- •Контрольні питання:
7.2. Методи визначення продуктивності праці
Рівень продуктивності праці визначається через прямі і зворотні показники.
До прямих показників належить виробытка продукції або безпосередньо продуктивність праці. Продуктивність праці визначається в натуральних, вартісних і нормативних показниках.
До зворотних показників належить трудомісткість, яка ділиться на планову, фактичну і нормативну.
Загальне вироблення продукції — ця та кількість продукції, яку випустило підприємство за розрахунковий період. Але для докладного економічного аналізу ефективності діяльності підприємства треба визначити, скільки продукції виробив окремий працівник, скільки продукції виготовлено за одиницю часу і скільки продукції за певний період виготовляє одиниця устаткування. Перш за все визначимо продуктивність індивідуальної праці.
1. Визначення продуктивності праці в натуральних показниках
Показник, який характеризує продуктивність окремого працівника:
;
(7.2)
де А - кількість випущеної продукції в натуральних одиницях по підприємству або його структурному підрозділу;
-
середньооблікова
численность
працюючих
на цьому підприємстві.
Показник, який характеризує, скільки продукції можна виготовити за одиницю часу на підприємству:
;
(7.3)
де Т — час, затрачений на виготовлення всього об'єму продукції
Визначення продуктивності праці в натуральних показниках є самим простим методом, але він має обмежене застосування, оскільки не дає можливості порівняти продуктивність різного устаткування і по різних видах робіт, виконаних в неоднакових умовах, а також в цілому по підприємству. Щоб позбутися цього недоліку, застосовується інший метод.
2. Визначення продуктивності праці у вартісних показниках
Згідно цьому методу:
;
(7.4)
(7.5)
де ВД — загальний об'єм випущеної підприємством продукції (виконаних робіт) у вартісних одиницях (валовий дохід);
Т – витрати праці на виготовлення всього обсягу продукцыъ, люд-год.
Застосування цього методу дає можливість узагальнити в одному показнику продуктивність праці при виконанні різних робіт і виготовленні різноманітної продукції. Але він має один істотний недолік. Річ у тому, що показник продуктивності праці залежить від величини валового доходу підприємства. Одним з чинників зростання валового доходу може бути збільшення витрат виробництва. Іншими словами, зростання валового доходу можна досягти, застосувавши на виробництво продукції більш дорогу сировину і матеріали, не збільшуючи віддачі виробництва. Щоб уникнути цього недоліку, можна застосовувати третій метод.
Приклад. У звітному році обсяг продукції підприємства склав 66,4 млн. грн, а чисельність працюючих - 5000 чоловік. Через чотири роки планується довести обсяг продукції до 82,8 млн. грн., а чисельність працюючих - до 4880 чол. Визначити середньорічний приріст продуктивності праці.
66,4 ÷
5000 = 13280 грн
82,8 ÷
4880 = 16967 грн
16967 ÷
13280 = 1,2776
27,76 %
Середньорічний індекс росту продуктивності праці:
%.