4 Техніко-економічне порівняння
ВАРІАНТІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ МЕРЕЖІ
При техніко-економічному порівнянні варіантів не враховуємо елементи мережі однакові в обох варіантах (джерела живлення,трансформаторні підстанції).
Визначаємо капітальні вкладення на скорочення електричної мережі
К=Кл +Кпс[тис.грн.] (4.1)
де Кл=К0×l –капіталовкладення на спорудження ліній на 110 кВ на залізобетонних опорах в ІІІ районі по ожеледиці[4,с.327].Визначаємо в таблиці 4.1
Таблиця 4.1
Варіант |
Ділянка |
Довжина |
Марка провода |
кількість тис.грн /км |
|
1 |
А-1 |
30 |
АС-240/32 |
15,1 |
1132,5 |
А-2 |
45 |
АС-240/32 |
15,1 |
1698,7 |
|
1-2 |
20 |
АС-120/19 |
13,1 |
655 |
|
Загальні капіталовкладення 1вар Кл1 = 3486,2 |
|||||
2 |
А-0 |
25 |
2xАС-240/32 |
25 |
1562,5 |
1-0 |
10 |
2xАС-120/19 |
20,4 |
510 |
|
2-0 |
15 |
2xАС-120/19 |
20,4 |
762 |
|
Загальні капіталовкладення 2вар Кл2 =2837,5 |
|||||
тис. грн..
2,5 – підвищуючий коефіцієнт вартості
4.2 Визначаємо річні експлуатаційні витрати в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Найменування |
Варіант 1 |
Варіант 2 |
Витрати на амортизацію
мережі
Витрати на обслуговування Во=
|
Ва=
Во=
|
Ва=
Во=
|
Витрати на втрати ел. ен. Вw=
|
Вw=0,12 |
Вw=0,12 |
В = Ва+Во+Вw тис.грнрік |
В1=776,504 |
В2=714,268 |
=3%-норма
амортизації
=1%-норма
обслуговування
=104,586
=34,862
=85,125
28,375
ΔP
=0,12
-
втрати при передачі
637,05
600,768
4.3 Визначаємо приведені розрахункові затрати.
З
= Е
Кл
+ В [тис. грн./рік]
(4.1)
де
Е
-
нормативний коефіцієнт економічної
доцільності використання капіталовкладень
енергетики;
З1=0,15·3486,2+776,504=1299,43
З2=0,15·2837,5+714,268=1139,893
Вибираємо найбільш економічний варіант електричної схеми мережі у якого приведені розрахункові затрати менші.Так як З
>З
,
то найбільш економічне буде варіант
розімкнутої схеми мережі.
5 Заключний електричний розрахунок розімкненої електричної схеми мережі
5.1 Електричний розрахунок в мережі максимальних навантажень.
5.1.1 Складаємо схему заміщення замкненої схеми мережі на рисунку 5.1 згідно рисунку 3.5 і таблиці 3.4
Рисунок 5.1
5.1.2 Визначаємо розрахункові потужності підстанції з урахуванням ємнісних потужностей лінії, які підходять до цих підстанцій.
p1
=
np1
+ j
(Q np1
)
(5.1)
p1
= 26,142+ j
(14,944
)=26,142+
j14,624
p2
=
np2
+ j
(Q np2
)
(5.2)
p2
=40,885+ j
(21,524
)=40,885+j
21,044
5.1.3Складаємо баланс потужностей для розімкнутої схеми мережі в таблиці 5.1
Таблиця 5.1
Найменування |
Активна потужність Р, МВт |
Реактивна потужність, + jQ, Мвар |
Потужність кінця ділянки 1-0 SР1 |
Pр1 = 26,142 |
Qр1 =14,624 |
Втрата потужності ділянки1-0 S1-0 |
|
|
Потужність початку ланки SПЛ1-0 |
P ПЛ1-0 = Pр1+P1-0= 26,142+0,09= =26,232 |
Q ПЛ1-0 = Qр1+Q1-0 = 14,624+0,14= =14,764 |
Ємнісна потужність початку 1-0 |
_______________________ |
|
Потужність початку ділянки 1-0 Sп1-0 |
PП1-0 = P ПЛ1-0=26,232 |
QП1-0 =
Q ПЛ1-0 - |
Потужність кінця ділянки 2-0 SР2 |
Pр2 =40,885 |
Qр2 = 21,044 |
Втрати потужності ділянки 2-0 S2-0 |
P2-0=
|
Q2-0
=
|
Потужність початку ланки 2-0 SПЛ2-0 |
P ПЛ2-0 = Pр2 +P2-0= 40,885+0,32= =41,205 |
Q ПЛ2-0= Qр2 +Q2-0 =21,044 +0,5= =21,544 |
Ємнісна потужність ділянки 2-0 |
_______________________ |
|
Потужність початку ділянки 2-0 SП2-0 |
PП2-0= PПЛ2-0=41,205 |
QП2-0= QПЛ2-0 =21,544-0,24·2=21,064 |
=
·2=0,32
14,764-0,16·2=14,444
=
Закінчення
таблиці 5.1
Потужність кінця ділянки А-0 SКА-0
|
PКА-0= PП1-0+ P П2-0 =26,232+41,205= = 67,437 |
Q КА-0=Q П1-0+ Q П2-0 = 14,444+ 21,064= 35,508 |
Ємнісна потужность кінця ділянки А-0 |
___________ |
|
Потужність кінця ланки А-0 SклА-0 |
PКЛА-0 = PКA-0 = 67,437 |
QКЛА-0=
QКА-0 |
Втрати потужності ділянки А-0 SА-0 |
|
|
Потужність початку ланки А-0 SПЛА-0
|
PПЛА-0=PКЛА-0+PА-0= =67,437+0,71=68,147 |
QПЛА-0=QКЛА-0+ Q А-0 = 34,658+2,41=37,068 |
Ємнісна потужність початку ділянки А-0 |
___________ |
|
Потужність початку ділянки А-0 Sпа-0 |
Рпа-0 =Рпла-0 =68,147
|
QПА-0=
QПЛА-0 |
=0,425·2=0,85
= =35,5080,425·2=34,658
=37,068-0,425·2=36,218
Потужність джерела живлення в режимі максимальних навантажень
ДЖ мах = Sпа-0=68,147+ j36,218
.
5.2 Електричний розрахунок мережі в після аварійному режимі
Найбільш важки й після аварійний режим є відключення однієї з паралельних ліній на ділянках мережі А-0
5.2.1 Визначаємо розрахункові потужності підстанцій при відключенні однієї з паралельних ліній (n=1)
p1
=
np1
+ j
(Q np1
)
(
5.3 )
p1 =26,142+j(14,944-0,16)=26,142+j14,784
p2
=
np2
+ j
(Q np2
)
(5.4)
p2 =40,885+j(21,524-0,24)=40,885+j21,284
Складаємо баланс потужності мережі в після аварійному режимі в таблиці 5.2
Таблиця 5.2
Найменування |
Активна потужність Р, МВт |
Реактивна потужність, + jQ,Мвар |
Потужність кінця ділянки 1-0 SР1 |
Pр1 = 26,142 |
Qр1 =14,784 |
Втрата потужності ділянки1-0 S1-0 |
|
|
Потужність початку ланки SПЛ1-0 |
P ПЛ1-0 = Pр1+P1-0= 26,142+0,18= =26,322 |
Q ПЛ1-0 = Qр1+Q1-0 = 14,784+0,32= =15,104 |
Ємнісна потужність початку 1-0 |
_______________________ |
|
Потужність початку ділянки 1-0 Sп1-0 |
PП1-0 = P ПЛ1-0=26,322 |
QП1-0 = Q ПЛ1-0 - =15,104-0,16=14,944 |
Потужність кінця ділянки 2-0 SР2 |
Pр2 =40,885 |
Qр2 = 21,284 |
|
P2-0=
|
Q2-0
=
|
Потужність початку ланки 2-0 SПЛ2-0 |
P ПЛ2-0 = Pр2 +P2-0= 40,885+0,65= =41,535 |
Q ПЛ2-0= Qр2 +Q2-0 =21,284 +1,12= =22,404 |
Ємнісна потужність ділянки 2-0 |
_________ |
|
Потужність початку ділянки 2-0 SП2-0 |
PП2-0= PПЛ2-0=41,535 |
QП2-0= QПЛ2-0 =22,404-0,24=22,164 |
Потужність кінця ділянки А-0 SКА-0
|
PКА-0= PП1-0+ P П2-0 =26,322+41,535= = 67,857 |
Q КА-0=Q П1-0+ Q П2-0 = 14,944+ 22,164= 37,108 |
Ємнісна потужность кінця ділянки А-0 |
___________ |
|
Потужність кінця ланки А-0 SклА-0 |
PКЛА-0 = PКA-0 = 67,857 |
QКЛА-0=
QКА-0 |
Втрати потужності ділянки А-0 SА-0 |
|
|
Потужність початку ланки А-0 SПЛА-0
|
PПЛА-0=PКЛА-0+PА-0= =67,857+1,47=69,327 |
QПЛА-0=QКЛА-0+ Q А-0 = 36,683+4,98=41,663 |
Ємнісна потужність початку ділянки А-0 |
___________ |
|
Потужність початку ділянки А-0 Sпа-0 |
Рпа-0 =Рпла-0 =69,327
|
QПА-0=
QПЛА-0 |
=
Втрати
потужності ділянки
2-0 S2-0
=
0,24
=0,425
= =37,1080,425=36,683
=41,663-0,425=41,238
Потужність джерела живлення в режимі максимальних навантажень
ДЖ мах = Sпа-0=69,327+ j41,238