- •1 Вибір силових трансформаторів
- •2 Складання варіантів електричної схеми мережі
- •3 Попередній електричний розрахунок двох оптимальних варіантів схеми мережі
- •4 Техніко-економічне порівняння
- •5 Заключний електричний розрахунок розімкненої електричної схеми мережі
- •6 Вибір засобів регулювання напруги
2 Складання варіантів електричної схеми мережі
2.1 З урахуванням категорії споживачів, згідно умови складаємо попередні варіанти електричної схеми мережі на рисунках 2.1, 2.2, 2.3, 2.4.
Рисунок 2.1 Рисунок 2.2 Рисунок 2.3 Рисунок 2.4
2.2 Проводимо попереднє порівняння варіантів схеми мережі в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Рисунок |
2.1 |
2.2 |
2.3 |
2.4 |
Довжина траси, км |
95 |
75 |
50 |
50 |
Довжина проводів, км |
95 |
150 |
100 |
100 |
Для подальшого розрахунку приймаємо схеми електричної мережі зображенні на рисунок 2.1 і 2.4.
2.3 Складаємо схеми приєднання до електричної мережі 110 кВ підстанції 1 і 2 згідно [1]. Для джерела живлення для обох схем мережі 110 кВ приймаємо розподільний пристрій узловой підстанції зі схемою електричного з’єднання: одна робоча, секціонована вимикачем, та обхідна система шин. Для підстанцій в обох варіантах приймаємо на стороні 110 кВ схеми електричних з’єднань: місток з вимикачами в ланцюгах трансформаторів і ремонтною перемичкою з боку трансформаторів. Принципова електрична схема замкнутої схеми мережі наведені на рисунку 2.5.
ДЖ 110 кВ
Рисунок 2.5
Принципова електрична схема замкнутої схеми мережі.
ДЖ 110 кВ
Рисунок 2.6
Принципова електрична схема розімкненої електричної схеми мережі.
3 Попередній електричний розрахунок двох оптимальних варіантів схеми мережі
3.1 Електричний розрахунок замкнутої електричної схеми мережі.
3.1.1 Складаємо замкнуту кільцеву електричну схему мережі на рисунку 3.1.
np1 =26,142+ j14,944 np2 =40,885+ j21,524
Рисунок 3.1
3.1.2 Перетворюємо кільцеву схему мережі в схему з живленням двох сторін на рисунку 3.2.
np1 =26,142+ j14,944 np2 =40,885+ j21,524
(згідно табл. 1.2) (згідно табл. 1.3)
Рисунок 3.2
3.1.3 Знаходимо потужності які виходять із джерела живлення, припускаючи, що мережа однорідна.
(3.1)
(3.2)
Перевірка розрахунку
(
)+(
)=(26,142+
j14,944)+
(40,885+ j21,524)=
=67,027+j36,467+67,027+j36,468
3.1.4 Знаходимо потужність на ділянці 1.2 і точку потоку розподілу потужності і наносимо її на рисунку 3.3.
(3.3)
1-2
=(
)-(26,142+
j14,944)=11,111+
j5,476
Рисунок 3.3
3.1.5 Визначаємо струми на ділянках мережі
[A]
(3.4)
А
А
А
3.1.6 Знаходимо розрахункові струми на ділянках мережі.
[A]
(3.5)
де,
[4,с.158]
[4,с.158]
І5-струм на п’ятому році експлуатації приймаємо струми на ділянках згідно (3.1.5)
IРА-1=222,96·1,05·1,3=304,34 А
IРА-2=177,48·1,05·1,3=242,26 А
IР1-2=64,99·1,05·1,3=88,71 А
3.1.7 За цими струмами для лінії 110 кВ одно цепних на залізобетонних опорах в III районі ожеледиці знаходимо за економічними інтервалами струмів перерізу проводів [4,с.280] і випускаємо їх допустимі тривалі струми навантаження [4,с.292] в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Ділянка мережі |
Марка провода |
Iдоп, А |
A-1 |
AC-240/32 |
605 |
A’-2 |
AC-240/32 |
605 |
1-2 |
AC-120/19 |
390 |
3.1.8 Перевіряємо вибрані марки проводів на нагрів після аварійному режимі, для чого складаємо схему після аварійного режиму на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4
Потужності та струм в після аварійному режимі
А
А
Перевірки на нагрів
(3.6)
>
>
Вибрані марки проводів по нагріву проходять
3.1.9 Визначаємо параметри лінії в таблиці 3.2 [4,с.277].
Таблиця 3.2
|
Довж. Км. |
Марка провода |
|
|
|
|
См/км |
|
A-1 |
30 |
AC-240/32 |
0,12 |
3,6 |
0,405 |
12,15 |
2,81 |
1,02 |
А-2 |
45 |
AC-240/32 |
0,12 |
5,4 |
0,405 |
18,225 |
2,81 |
1,5 |
1-2 |
20 |
AC-120/19 |
0,249 |
4,98 |
0,427 |
8,54 |
2,66 |
0,644 |
3.1.10 Знаходимо втрати потужності на ділянках мережі.
Δ
[МВт]
(3.7)
Δ
Δ
Δ
ΣΔ
Δ
+
Δ
+Δ Р1-2=
0,536+0,51+0,06=1,106
3.2 Електричний розрахунок розімкнутої електричної схеми мережі.
3.2.1 Складаємо розімкнену електричну схему мережі згідно рисунку 2.4 на рисунку 3.5.
np1 np2
Рисунок 3.5
3.2.2 Знаходимо лінійні потужності мереж
np1
+
np2
= 67,02+
j36,46
np1=26,14+j14,94
np2=40,88+j21,52
3.2.3 Визначаємо струми на ділянках мережі.
[A]
(3.8)
A
А
А
3.2.4 Знаходимо розрахункові струми згідно 3.1.6.
IРА-0=200,22·1,05·
=
А
IР1-0=79,01·1,05·
=
А
IР2-0=121,23·1,05·
=
А
3.2.5 По економічним інтервалам струмів [4,ст.280] для лінії 110 кВ двоцепних на залізобетонних опорах в III районі по ожеледиці визначаємо перерізи проводів і виписуємо їх допустимі, тривалі струми [4,ст.292] в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Ділянка мережі |
Марка провода |
Iдоп, А |
A-0 |
2xAC-240/32 |
605 |
1-0 |
2xAC-120/19 |
390 |
2-0 |
2xAC-120/19 |
390 |
3.2.6 Перевіряємо вибрані марки проводів на нагрів в після аварійному режимі (відключення однієї з паралельних ліній).
>
>
>
Вибрані марки проводів по нагріву проходять
3.2.7 Визначаємо параметри лінії в таблиці 3.4 [4,с.277].
Таблиця 3.4
ділянка |
довжина |
Марка провода |
Ом/км |
Ом |
Ом/км |
Ом |
См/км |
|
A-0 |
25 |
2хAC-240/32 |
0,12 |
3 |
0,405 |
10,125 |
2,81 |
0,85 |
1-0 |
10 |
2хAC-120/19 |
0,249 |
2,49 |
0,427 |
4,27 |
2,66 |
0,322 |
2-0 |
15 |
2хAC-120/19 |
0,249 |
3,74 |
0,427 |
6,405 |
2,66 |
0,483 |
3.2.8 Знаходимо втрати потужності на ділянках мережі
Δ
[МВт]
(3.9)
Δ
Δ
Δ
ΣΔ
Δ
+
Δ
+Δ
