
- •Модуль 1 Теоретичні проблеми курсу нова історія країн Азії і Африки (34 години).
- •Тема 1. Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”
- •Тема 2: Виникнення та розвиток колоніальної системи.
- •Тема 3. Територіально-колоніальний розподіл світу на кінець нового часу (робота з контурною картою)
- •Тема 4. Китай і Індія в історико-філософській літературі
- •Тема 5. Східні суспільства в концепціях г.В. Гегеля і к. Маркса
- •Тема 6. Вивчення східних суспільств у сучасній історичній і історико-філософській літературі
- •Модуль 2 Східно-азійський регіон (Китай, Японія, Корея, Монголія, Тибет) (50 годин).
- •Тема 1. Японія у новий час
- •Тема 2. Японський національний характер як соціокультурний феномен
- •Тема 3. Китай у новий час.
- •Тема 4. Корея у новий час
- •Тема 5. Монголія у новий час
- •Тема 6. Тибет у новий час
- •Модуль 3 Регіон Південної та Південно-Східної Азії у новий час (Індія, Шрі-Ланка, Непал, Бірма, в’єтнам, Камбоджа, Лаос, Індонезія, Філіппіни, Таїланд) (42 години).
- •Тема 1. Індія у новий час
- •Тема 2. Цейлон ( Шрі-Ланка) у новий час.
- •Тема 3. Непал у новий час
- •Тема 4. М’янма (Бірма) у новий час
- •Тема 5. Країни Індокитаю (в’єтнам, Камбоджа, Лаос) у новий час
- •Тема 6. Країни Південно-Східної Азії (Індонезія, Філіппіни, Таїланд) у новий час
- •Модуль 4. Північна Африка і Західна Азія (ісламська цивілізація) (36 годин).
- •Тема 1. Арабські країни Північної Африки у новий час.
- •Тема 2. Афганістан у новий час.
- •Тема 3. Османська імперія у новий час.
- •Тема 4. Персія у новий час.
- •Тема 5. Країни арабського Сходу (Машрік) у новий час
- •Тема 6 Судан у новий час
- •Модуль 5. Тропічна і Південна Африка у новий час (18 годин).
- •Тема 1. Африка на південь від Сахари
- •Тема 2. Південна Африка у хvі- на початку хх ст. (Семінарське заняття – 2 години)
- •Тема 3. Ефіопія у новий час.
- •Тема 4. Ліберія у хіх – на початку хх ст..
- •Тема 5. Мадагаскар у новий час.
- •Система та критерії оцінювання знань студентів
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Питання до екзамену
Тема 6. Вивчення східних суспільств у сучасній історичній і історико-філософській літературі
(Самостійне опрацювання – 6 годин)
Основні концепції східних суспільств у сучасній вітчизняній історіографії.
Найважливіші концепції східних суспільств у сучасній західній історичній і історико-філософській літературі.
Література, що рекомендується:
Алаев Л.Б. Материалистическое понимание истории в обороне // Восток. – 1996. – № 2.
Васильев Л.С. Общее и особенное в историческом развитии стран Востока // Народы Азии и Африки. – 1965. – № 6.
Васильев Л.С., Стучевский И.А. Три модели возникновения и эволюции докапиталистических обществ (К проблеме азиатского способа производства) // Вопросы истории. – 1966. – № 6.
Васильев Л.С. Что такое Азиатский способ производства? // Народы Азии и Африки – 1988. – №3.
Иванов Н.А. Восток: новые подходы к изучению истории // Восток – 1993. – №4.
Кобищанов Ю.М. Теория большой феодальной формации // Вопросы истории – 1992. – № 4 – 5.
Кульпин Э.С. Макс Вебер и Китай: каким его видел европейский ученый // Проблемы Дальнего Востока – 1990. – № 5.
Павлов В.И. К стадиально-формационной характеристике восточных обществ в новое время // Жуков Е.М., Барг М.А., Черняк Е.Б., Павлов В.И. Теоретические проблемы всемирно-исторического процесса. – М.,1979.
Рейснер Л.И. Цивилизация и способ общения. – М., 1993.
Семенов Ю.И. Материалистическое понимание истории: за и против // Восток – 1995. – № 2.
Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. – М.,1990.
Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий // Избранное. Образ общества. – М.,1994.
Тойнби А. Постижение истории. – М.,1996.
Ясперс К. Истоки истории и ее цель. – Ч.1. Мировая история // Смысл и назначение истории. – М.,1991.
Губман Б.Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. – М.,1991.
Методичні рекомендації по вивченню теми
При підготовці відповіді на перше питання слід з’ясувати причини, що викликали дискусію у вітчизняній орієнталістиці з проблем історії східних суспільств. Зверніть увагу на те, що центральним моментом у підході вітчизняних сходознавців до проблеми Сходу стали питання, пов’язані з визначенням причин специфіки розвитку східних суспільств, виявленням загального і особливого в історичних шляхах Заходу і Сходу, співвідношенням цивілізаційних і формаційних чинників. Необхідно розкрити зміст концепцій “східного феодалізму”, “азіатського способу виробництва”, “змішаної формації”, “великої феодальної формації”, визначити аргументування авторів, сформулювати свою точку зору на ці ідеї, визначити їх новизну, зв’язок із поглядами вчених попередніх епох.
Відповідаючи на друге питання, треба визначити основні принципи підходу західних авторів до найважливіших проблем розвитку східних суспільств, розкрити їх аргументування. Звернути увагу на сутнісні характеристики наступних понять: у М.Вебера – “типи раціоналізації”, “традиційне суспільство”; у А.Тойнбі – “локальні цивілізації”, “виклик – відповідь”, “відхід – повернення”, “універсальна держава”; у К.Ясперса – “осьовий час”. Розглядаючи погляди вказаних авторів, з’ясувати загальне в їх підходах до проблем східних суспільств, значення їх робіт для розвитку сходознавства. Підготовка відповіді на друге питання може бути полегшена зверненням до рекомендованої монографії Б.Л. Губмана.