Тема 3. Територіально-колоніальний розподіл світу на кінець нового часу (робота з контурною картою)

(Самостійне опрацювання – 6 годин)

За допомогою історичного атласу для 10 класу на контурної карти світу (з всесвітньої історії для 10 чи 11 класу, географії для 10 класу) студенти мають відобразити територіально-політичний розподіл світу станом на 1914 р. Бажано при цьому використовувати олівці чи фломастери різних кольорів.

Тема 4. Китай і Індія в історико-філософській літературі

XVII – XVIII ст.

(Самостійне опрацювання – 8 годин)

1. Уявлення європейців про Схід, причини звернення до його історії.

2. Погляди Ф.Берньє. Лінія “Берньє – Монтеск’є ”.

3. Ідеї Вольтера і його послідовників.

Література, що рекомендується:

1. Бернье Ф. История последних политических переворотов в государстве Великого Могола. – М. – Л., 1936.

2. Бернье Ф. Письма к господину де Мервейлю из Индии // Книга путешествий. – М., 2000.

3. Васильев Л.С. История религий Востока. – М.,1988. – Гл.12 – 21.

4. Вольтер. Избранные произведения. – М.,1990.

5. Вольтер. О Конфуции // Конфуций. Я верю в древность. – М.,1995.

6. Монтескье Ш. О духе законов. Избранные произведения. – М.,1955.

7. Малявин В.В. Оседлать дракона: Маттео Риччи и его преемники // Книга путешествий. – М., 2000.

8. Никифоров В.Н. Восток и всемирная история. – М.,1977. – Ч.2.

Методичні рекомендації по вивченню теми

При опрацюванні першого питання доцільно пригадати, звертаючись до історії провідних країн Західної Європи, причини і мотиви зростаючого інтересу європейських політиків і вчених до Сходу. Корисним буде звернення до відповідного розділу роботи В.Н. Никифорова. Слід пям’ятати, що західні автори, вивчаючи Схід, передусім спиралися на античну традицію.

Вивчаючи друге питання, необхідно показати, що концепція “державного деспотизму” Ф. Берньє була першою серйозною науковою спробою знайти матеріальну основу розвитку однієї з найбільших країн Сходу, а Монтеск’є, використовуючи його (Берньє) висновки, спробував виявити загальні принципи розвитку східних суспільств.

Звертаючись до розгляду поглядів Вольтера, необхідно пов’язати його оцінки “правління філософів у Китаї” із загальною просвітницькою концепцією філософа. Слід підкреслити вплив ідей французьких мислителів на своїх послідовників як у Франції (фізіократи), так і в Англії (Манро й ін.). Порівнюючи погляди Ф.Берньє і Вольтера, слід підкреслити загальне і особливе в їх поглядах на Схід, з’ясувати систему аргументування авторів, їх вплив на подальший розвиток сходознавчої науки.

Для засвоєння термінів і понять, пов’язаних із конфуціанством і буддизмом, доцільним є залучення матеріалів відповідних глав вказаної вище роботи Л.С.Васильєва.

Тема 5. Східні суспільства в концепціях г.В. Гегеля і к. Маркса

(Самостійне опрацювання – 6 годин)

1. Країни Сходу в історико-філософській концепції Г.В. Гегеля.

2. Гіпотеза “Азіатського способу виробництва” К.Маркса.

Література, що рекомендується:

1. Гегель В.Ф. Лекции по философии истории. – СПБ., 1993. – (Введение. Ч.1. Восточный мир).

2. Каримский А.М. Философия истории Гегеля. – М.,1988.

3. Маркс К. Формы, предшествующие капиталистическому производству // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т.46. – Ч.1. – (Разд. “Азиатская форма собственности”).

4. Маркс К. Энгельсу – 2 июня 1853 г. // Там же. – Т.28.

5. Маркс К. Энгельсу – 14 июня 1853 г. // Там же. – Т.28.

6. Никифоров В.Н. Восток и всемирная история. – М.,1977. – Ч.2.

7. Никифоров В.Н. Место К.А. Витфогеля в истории “больших дискуссий” // Народы Азии и Африки. – 1990. – №5.

Методичні рекомендації по вивченню теми

При вивченні першого питання слід пригадати характерні риси історико-філософської концепції “розвитку світового духу” Гегеля, в чому допоможе вказана вище робота А.М. Карімського. Слід з’ясувати, чому Гегель звернувся до історії Сходу при формуванні своєї концепції, визначити джерела з історії східних суспільств, на які спирався філософ. Важливо з’ясувати, які історико-географічні межі розумів Гегель при характеристиці “Сходу”. Необхідно показати, що нового вніс Гегель у вивчення Сходу порівняно зі своїми попередниками, виявити його аргументування. Студенти мають спробувати визначити точку зору Гегеля щодо поняття “східний деспотизм”, дати оцінку внеску Гегеля в розвиток орієнталістики.

Розкриваючи зміст другого питання слід з’ясувати причини звернення К. Маркса до історії східних суспільств, джерела, на які опирався вчений, формулюючи свою гіпотезу “Азіатського способу виробництва“ (АСВ). У ході підготовки відповіді на питання показати, чи є гіпотеза К.Маркса викладом оригінальних ідей, чи Маркс повторював погляди своїх попередників. Бажано вивчити еволюцію поглядів К. Маркса на АСВ, відношення до нього в сходознавчій науці, сучасні оцінки.