Тема 4. Персія у новий час.

(Семінарське заняття – 4 години)

Заняття № 1. Персія у ХVІ – І пол. ХІХ ст. (2 години)

1. Загальна характеристика Персії у ХVІ – ХVІІІ ст.:

а) політичний та релігійний устрій імперії;

б) еволюція аграрних відносин протягом ХVІ – ХVІІІ ст.;

в) перські ремесло та торгівля. Наслідки європейського проникнення.

2. Бабідські повстання середини ХІХ ст.:

а) виникнення бабідського вчення;

б) соціально-економічні та воєнно-політичні заходи бабідів у основних центрах повстання;

в) причини поразки, характер та історичне значення повстань;

г) історіографія проблеми.

3. Реформи Аміра-Нізама: зміст та значення.

Заняття № 2: Революція 1905 – 1911 рр. у Персії (2 години)

1. Передумови революції:

а) розвиток елементів капіталізму в економіці. Суспільно-політичні та ідеологічні наслідки розвитку капіталізму;

б) перетворення Персії у напівколонію та наслідки цього процесу;

в)політична ситуація в Персії на початок ХХ ст.

2. Основні події революції:

а) початок революції. Основні події І етапу (1905 – 1906 рр.);

б) зміст і особливості ІІ етапу революції (1907 – червень 1908 рр.);

в) основні події завершального етапу революції;

г) підсумки та значення революції. Історіографія проблеми.

3. Персія напередодні та в роки І світової війни.

Література, що рекомендується:

1. Акимкина М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока. – М., 1963 – С. 52 – 57.

2. Ал-Хасан ибн Муса ан-Наубахти. Шиитские секты / Пер. с араб. С.М. Прозорова. – М., 1973.

3. Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 289 – 321.

4. Новая история Ирана. Хрестоматия. – М., 1988.

5. Агаев С.А. Иран в прошлом и настоящем. – М., 1982.

6. Арабаджан З.А. Иран: власть, реформы, революции. – М., 1991.

7. Иванов М.С. Антифеодальные восстания в Иране в середине ХІХ в. – М., 1982.

8. Иванов М.С. Бабидские восстания в Иране // Историография стран Востока. Проблемы нового времени. – М., 1978.

9. Иванов М.С. Иранская революция 1905 – 1911 гг. – М., 1957.

10. Иванов М.С. Иранская революция 1905 – 1911 гг. // Историография стран Востока. Проблемы нового времени. – М., 1978.

11. История Ирана. – М., 1977.

12. История Ирана с древнейших времен до наших дней. М., 1978

13. Сазонова Н.В. Искусство Ирана. – М., 1994.

14. Фрай Р. Наследие Ирана: Пер. с англ. – М., 1977.

Методичні рекомендації

При вивченні нової історії Перської імперії слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Виникнення держави Сефевідів. Зовнішня і внутрішня політика Сефевідів за Ізмаїла І та Тахмаспа І. Сефевідська держава в кінці ХVІ ст. Іран в період правління Аббаса І і його наступників. Реформи шаха Аббаса І, зовнішня політика Аббаса І.

Іран у XVIII столітті. Роль стародавньої державності, інституту спадкової монархії, імперських традицій і шиїзму у формуванні соціокультурної винятковості іранців. Географічний чинник в історії Ірану. Вплив вторгнень кочовиків на державність, економіку, культуру і етнічні процеси. Занепад імперії Сефевідів. Завоювання Ірану афганцями, наслідки. Висунення Надір-хана, його боротьба за звільнення і об’єднання країни. Держава Надір-шаха Афшара. Епоха усобиць: зенди і каджари (друга половина XVIII століття). Прихід до влади династії Каджарів.

Політичне і соціально-економічне становище Ірану (перша половина XIX століття). Перші каджарські шахи, їх характеристика. Організація центральної влади, система адміністративного управління країною. Етнічний склад населення, роль кочового чинника. Стан землеробства, форми власності на землю. Характер відносин: селянин – землевласник. Місто, ремесло, торгівля.

Іслам і духовенство в Ірані. Особливості догматики шиїзму: доктрина імамата. Культ мучеників. Святині шиїтів. Духовенство: його фінансове становище, роль у відправленні культу, освіті і політико-правовій системі держави.

Зовнішня політика Каджарів. Активізація політики європейських держав в Ірані на рубежі XVIII – XIX століть. Російсько-іранські війни і їх результати. Гератський конфлікт: причини, хід, підсумки. Позиції іноземних держав в Ірані до середини XIX століття.

Рух бабідів. Внутрішні і зовнішні передумови. Періодизація. Особа Баба. Основні положення його вчення про справедливе суспільство. Соціальний склад бабідів. Реакція влади. Зібрання в Бедашті, розмежування серед прихильників Баба. Радикальний напрям: представники, ідеї, методи. Придушення бабідського руху: наслідки. Оцінка руху: дискусія в літературі.

Спроба реформ “зверху” в Ірані. Прихід до влади мірзи Тагі-хана: ситуація в країні. Реформи Тагі-хана: адміністративно-політичні і військові перетворення. Економічна політика. Культурно-просвітницькі реформи. Відношення до політики Тагі-хана Росії і Англії. Активізація супротивників реформ: відставка мірзи. Причини невдач і спроби модернізації Ірану.

Іран в другій половині XIX століття. Перетворення Ірану в напівколонію. Англія і Росія: принципова відмінність у формах і методах закабалення Ірану. Англо-російська угода про розподіл Ірану (серпень 1907 року): передумови, зміст, наслідки. Характер економічних і соціальних процесів в Ірані в останній третині XIX – початку ХХ століття. Особливості ґенези капіталістичного устрою, роль зовнішнього чинника. Початковий процес формування іранського націоналізму. Співвідношення внутрішніх і зовнішніх ідейних витоків. Перші націоналісти і їх ідеї. Масовий рух за ліквідацію англійської тютюнової монополії.

Іран на початку ХХ століття. Конституційний рух та революція 1905 – 1911 років в Ірані: передумови, учасники руху і їх цілі, роль духовенства, характеристика етапів революції, вплив подій в Росії на радикалізацію руху в Азербайджані і Гіляні (роль закавказьких “бомбістів”), результати революції, її оцінка в історіографії.

Іран в роки Першої світової війни: Іран і воюючі держави; боротьба усередині країни щодо позиції у війні, створення так званого “національного уряду”; діяльність німецької агентури і англо-російська угода по Ірану (1915); вплив подій в Росії (лютий, жовтень 1917 року) на ситуацію в Ірані.