Тема 2. Афганістан у новий час.

(Лекція – 2 годин )

1. Афганістан на початок нового часу. Створення та розпад держави Дуррані.

2. Англійське проникнення в Афганістан. Англо-афганські війни та їх наслідки.

3. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Афганістану в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Література, що рекомендується:

1. Ганковский Ю.М. Империя Дуррани. Очерки административной и военной системы. – М., 1958.

2. История Афганистана с древнейших времен до наших дней. – М., 1982.

3. История вооруженных сил Афганистана. 1747 – 1977 гг. / Под ред. Ю.В. Ганковского. – М., 1985.

4. Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 321 – 325.

5. Коргун В.Г. История Афганистана. ХХ век. – М., 2004.

6. Массон В.М., Ромодин В.А. История Афганистана: В 2-х т. – М., 1964 – 1965. – Т.1.

7. Рейснер И.М. Развитие феодализма и образование государства у афганцев. – М., 1954.

8. Риштия К.С. Афганистан в ХІХ в: Пер. с дари. – М., 1958.

9. Халфин Н.А. Провал британской агрессии в Афганистане. ХІХ – начало ХХ вв. – М., 1959.

Методичні рекомендації:

При вивченні нової історії Афганістану слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Афганістан на початок нового часу: суспільний устрій, етнічна та релігійна ситуація, господарчі системи. Виникнення перших державних утворень у Кандагарі і Гераті. Завоювання Афганістану Надір-шахом.

Утворення держави Дуррані. Суспільний устрій та завойовницькі походи. Послаблення Дурранійської держави. Період децентралізації. Прихід до влади Дост Мухаммеда. Перша англо-афганська війна (1838 – 1842). Друге правління Дост Мухаммеда. Остання спроба повернути Пешавар. Політика на півночі. Друга англо-афганська війна (1878 – 1880) і вступ на престол Абдуррахмана. Внутрішня і зовнішня політика Абдуррахмана, боротьба з англійцями за смугу незалежних племен. Читральський конфлікт і завоювання Кандагара.

Внутрішня і зовнішня політика еміра Хабібулли (1901 – 1919). Младоафганці та староафганці. Російсько-англійська угода 1907 р. щодо Афганістану. Афганістан в роки Першої світової війни.

Тема 3. Османська імперія у новий час.

(Семінарське заняття – 6 годин)

Заняття № 1. Османська імперія у ХVІ – XVIII cт. (2 години)

1. Загальна характеристика Османської імперії на початок нового часу:

а) політичний та військовий устрій імперії. Релігійна система імперії;

б) аграрні відносини;

в) військово-ленна система та її роль у Османській імперії.

2. Причини і прояви кризи Османської імперії у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.:

а) зміни в аграрних відносинах та їх вплив на військово-ленну систему;

б) турецькі ремесло і торгівля. Послідовність і наслідки встановлення капітуляційного режиму;

в) східне питання у ХVІІІ ст.: зміст і вплив на внутрішній розвиток.

Заняття № 2. “Століття реформ” в Османській імперії (2 години)

1. Реформи “Нізам-і-джедід” кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Ліквідація яничарського корпусу;

2. Причини, зміст і наслідки реформ 1830-х рр. Ліквідація військово-ленної системи;

3. Перший (1839 – 1850) та другий (1856 – 1870) періоди танзімату: зміст і значення реформ.

Заняття № 3. Османська імперія в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

(2 години)

1. Ліберально-конституційний рух 1860 – 1870-х рр. Конституція 1876.

2. Молодотурецька революція 1908 – 1909 рр.:

а) соціально-економічний розвиток у останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.;

б) перетворення імперії у напівколонію: особливості і наслідки;

в) загострення Східного питання в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. і його вплив на імперію;

г) виникнення і діяльність організації младотурок;

д) основні події революції. Історіографія проблеми.

3. Османська імперія напередодні та в роки І світової війни.

Література, що рекомендується:

1. Записки янычара. Написанные Константином Михайловичем из Островицы. / Пер. А.И. Рогова. – М., 1978.

2. Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 199 – 257.

3. Ибрагимбейли Х.М., Ратба Н.С. Османская империя в первой четверти ХVІІ ст.: Сб. материалов и документов. – М., 1984.

4. Книга законов султана Селима І / Пер. с тур. А. С. Тверитиновой. – М., 1969.

5. История происхождения законов янычарского корпуса. / Пер. с. тур. И.Е. Петросян. – М., 1987

6. Османская империя в первой четверти ХVII ст.: Сб. документов и материалов. – М., 1984.

7. Тверитинова А.С. Аграрный строй Османской империи ХV – XVII ст.: Документы и материалы. – М., 1963.

8. Гасротян М.В., Орешкова С.Ф., Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

9. Еремеев Д.Е. На стыке Азии и Европы (очерки о Турции и турках). – М., 1980.

10. Еремеев Д.Е. Этногенез турок (происхождение и основные этапы этнической истории). – М., 1971.

11. Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции в середине века и новое время. – М., 1992.

12. Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300 – 1600. / Пер. з англ. – К., 1998.

13. Кримський А. Історія Туреччини. – К., 1996.

14. Мейер М. Османская империя в ХVIII в. Черты структурного кризиса. – М., 1994.

15. Миллер А.Ф. Младотурецкая революция // Турция. Актуальные проблемы новой и новейшей истории. – М., 1983.

16. Новиков Д. Российские политические партии о национальных движениях в Турции и Персии в 1905 – 1911 гг. // Азия и Африка сегодня – 2001 – № 8.

17. Петросян И.Е., Петросян Ю.А. Османская империя: реформы и реформаторы (конец XVIII – начало XX вв.). – М., 1993.

18. Петросян Ю.А. Древний город на берегах Боспора. – М., 1986.

19. Петросян Ю.А. Младотурецкое движение. – М., 1971.

20. Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. – М., 1990.

21. Субботин В.А. Пять лет службы в Турции: О. Лиман фон Сандерс // Восток – 2004 – №3.

22. Чихачев П.А. Великие державы и Восточный вопрос. – М., 1980.

23. Хеврошина В.М. Российское посольство в Константинополе и его руководитель Н.П. Игнатьев (1864-1876) // Новая и новейшая история – 2003 – № 6.

24. Шеремет В.И. Становление Османской империи. ХIII – ХVI // Новая и новейшая история – 2001 – № 1.

25. Шпилькова В.И. Младотурецкая революция 1908 – 1909 гг. М., 1977.

26. Шпилькова В.И. Историография младотурецкой революции // Историография стран Востока. Проблемы нового времени. – М., 1978.

Методичні рекомендації:

При вивченні нової історії Османської імперії слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Османська імперія на початок нового часу, її територія і населення. Становлення імперії. Форми землеволодіння і землекористування. Становище селянства. Міста. Ремесло та торгівля. Державно-адміністративний устрій, армія. Характеристика військово-ленної системи.

Імперія Османа в другій половині XVII – першій половині XVIII століття. Причини занепаду імперії Османа в історіографії. Концепція М.С. Мейера. Структурна криза імперії: основні риси. Криза військово-ленної системи і її наслідки. Еволюція аграрних відносин. Стан ремесла і торгівлі. Трансформація у структурі правлячої еліти Османа: зростання ролі аянів. Криза військової організації. Розклад яничарського війська. Початок військових поразок османів. Зміна характеру відносин між Портою і європейськими державами. Карловицький договір 1699 р. і початок “епохи відступу”. Франко-турецький договір 1740 року.

Поглиблення кризи імперії в другій половині XVIII століття. Криза імперських порядків. Зміни у відносинах між центром і периферією: зростання відцентрових тенденцій. Затвердження незалежних і напівнезалежних правителів в Алжирі, Тунісі, Лівії, Єгипті, Лівані. Виникнення першої держави Саудітів в Аравії. Ситуація на Балканах: соціально-економічні зміни, формування ідеї звільнення і національного відродження серед підкорених турками християнських народів. “Східне питання”: передумови, суть, учасники і їх інтереси, географічний район.

Епоха реформ. Реформи Селіма III як приклад “охоронної модернізації”. Система “нізам-і-джедіт”, її оцінка. Причини поразки початкового етапу модернізації імперії. Перетворення Махмуда II: успіхи і невдачі. Загострення “східного питання” в період боротьби греків за незалежність. Турецько-єгипетські конфлікти: причини, хід, результати. Танзімат. Роль Решида-паші в подальших перетвореннях. Гюльханейській хатт-і-шериф 1839 року і реформи першого етапу танзімату. Кримська війна і її дія на розстановку сил у “східному питанні”. Хатт-і-хумаюн 1856 року, перетворення 50 – 60-х років XIX століття. Значення танзіматських реформ.

Зародження конституційного руху. Аналіз передумов: зростання контактів із Заходом, соціально-економічні зрушення, роль інтелектуалів у формуванні нового погляду на імперські порядки і навколишній світ, розвиток просвітницьких ідей. І. Шинасі і Н. Кемаль. “Нові османи” (1865): характер організації, основні етапи діяльності, ідея перетворення державного ладу, концепція османізма.

Мідхат-паша і Конституція 1876 року. Загострення ситуації на Балканах: “боснійська криза”. Фінансова неспроможність Порти. Мідхат-паша на чолі боротьби за зміну державного ладу. Конституція 1876 року: обставини її проголошення, основні положення, оцінка. Провал міжнародної конференції в Стамбулі і загострення “східного питання”. Російсько-турецька війна 1877 – 1878 років. Сан-Стефанський договір і Берлінський трактат.

Імперія Османа в кінці XIX – початку ХХ століття. Стан економіки: панування традиційних відносин, специфіка зародження елементів та локальних центрів капіталізму. Роль нетурецьких етносів у підприємництві. Діяльність іноземного капіталу: сфери застосування. Проблема Оттоманського боргу і встановлення фінансового контролю над Портою. Боротьба держав за залізничні концесії. Особа султана Абдул-Хаміда II. Режим “зулюм”: основні риси. Розпалювання національної ворожнечі. Ідеї панісламізму в політиці султана. Зовнішня політика Абдул-Хаміда II. Еволюція “східного питання”. Формування опозиції режиму “зулюм”: організація “Єднання і прогрес”. Перший конгрес іттіхадістів (1902) і його рішення.

Младотурецький рух. Наростання незадоволення деспотизмом Абдул-Хаміда II. Другий конгрес іттіхадістів (1907): союз націоналістів-османістів з націоналістами підкорених народів. Виступ “армії руху” і відновлення Конституції. Програма іттіхадістів, вибори до парламенту. Спроба контрреволюційного перевороту і позбавлення влади Абдул-Хаміда II. Оцінка подій 1908 – 1909 років: дискусія в літературі. Младотурки при владі, їх внутрішня і зовнішня політика. Криза доктрини османізму, зародження ідеї тюркізму (Зія Гек Алп).

Туреччина в роки Першої світової війни. Загострення суперечностей великих держав із “східного питання”. Причини зближення младотурецьких лідерів з Німеччиною. Обставини вступу Туреччини у війну. Хід військових дій (ситуація на фронтах). Обстановка в арабських провінціях: посилення антитурецьких настроїв. Переговори Англії з хашимітами (1915), повстання в Хіджазі. Таємні переговори Англії і Франції про розподіл арабських країн (1916). Курс Лондона на співпрацю зі Всесвітньою сіоністською організацією: декларація Бальфура про створення єврейського “національного вогнища” в Палестині. Економічна і соціально-політична ситуація в країні в кінці війни. Капітуляція Туреччини: підписання Мудросського перемир’я. Крах політики младотурок і зникнення імперії Османа.