Модуль 4. Північна Африка і Західна Азія (ісламська цивілізація) (36 годин).

Тема 1. Арабські країни Північної Африки у новий час.

(Лекція – 6 годин)

1. Загальна характеристика ісламської цивілізації.

2. Арабські країни на початок Нового часу. Період османського панування.

3. Єгипет у ХІХ – на поч. ХХ ст. Європейське проникнення та його наслідки.

4. Європейська експансія в країни Магрибу та її наслідки.

Література, що рекомендується:

1. Блешо Э. Джихад и универсальные ценности // Восток. – 1999 – № 3.

2. Еремеев Д.Е. Ислам: Образ жизни и стиль мышления. – М., 1990.

3. Еремеев Д.Е. Почему Восток отстал от Запада? // Азия и Африка сегодня – 1989 – № 7, 9, 11.

4. Жданов Н.В. Исламская концепция миропорядка. – М., 1995.

5. Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 257 – 283.

6. Ислам и проблемы межцивилизационного взаимодействия. – М., 1992.

7. Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.

8. Кудрявцев А.В. Коран и его мир // Восток – 1992 – № 5.

9. Малашенко А.В. Мусульманская цивилизация: Движение и инерция // Восток – 1994 – № 4.

10. Полонская Л.Р. Единство и многообразие ислама // Восток – 1994 – № 6.

11. Васильев А.М. Египет и египтяне. – М., 1986.

12. Виноградов К.Б. Ф. Лессепс и строительство Суэцкого канала // Вопросы истории – 1969 – № 11.

13. Гальский Д. Великие авантюры: История создания Суэцкого и Панамского каналов. – М., 1986.

14. Аль Джабарти Абд ар-Р. Египет под властью Мухаммеда Али. – М., 1963.

15. Зеленев Е.И. Египет. Средние века. Новое время. – СПб., 1999.

16. Кильберг Х.И. Восстание Араби-паши в Египте. – М. – Л., 1937.

17. Кириллина С.А. Ислам в общественной жизни Египта: Конец XIX – начало ХХ века. – М., 1989.

18. Ковтунович О. Вечный Египет. – М., 1989.

19. Кошелев В.С. Египет: От Ораби-паши до Саада Заглула, 1879 – 1924 годы. – М., 1992.

20. Левин З.И. Развитие основных течений общественно-политической мысли в Сирии и Египте: Новое время. – М., 1972.

21. Луцкий В.Б. Новая история арабских стран. – М., 1966.

22. Лэйн Э.У. Нравы и обычаи египтян в первой половине XIX века. – М., 1982.

23. Ротштейн Ф.А. Захват и закабаление Египта. – М., 1959.

24. Черновская В.В. Формирование египетской интеллигенции в XIX – первой половине ХХ века. – М., 1979.

25. Аяш А. Марокко: Итог одной колонизации. – М., 1958.

26. Дьяков Н.Н. Младоалжирцы и антиколониальная борьба в Алжире на рубеже XIX – XX веков. – М., 1985.

27. История Алжира в Новое и Новейшее время. – М., 1992.

28. История Африки в XIX – начале ХХ века. – М., 1984.

29. История Ливии в Новое и Новейшее время. М., 1992.

30. История национально-освободительной борьбы народов Африки в Новое время. – М., 1976.

31. Ланда Р.Г. Борьба алжирского народа против европейской колонизации: 1830 – 1918 годы. – М., 1976.

32. Луцкий В.Б. Новая история арабских стран. – М., 1965.

33. Прошин Н.И. История Ливии в Новое время. – М., 1981.

34. Хмелева Н.Г. Государство Абд аль-Кадира Алжирского. – М., 1973.

Методичні рекомендації:

При вивченні нової історії мусульманських країн Північної Африки слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Мусульманська цивілізаційна суперсистема. Оцінка ролі ісламу у формуванні базових цінностей мусульманської цивілізації: історіографічний аспект. Релігійне і раціональне в історії суспільної думки мусульманських інтелектуалів: ідеї мутазіллітів і представників “золотого століття” арабської філософії. Затвердження релігійно-ортодоксальної, консервативно-охоронної тенденції. Універсальний характер ісламу в організації суспільства. Ідеал умми як поєднання соціополітічної і релігійної спільнот. Розбіжність цього ідеалу з локальними формами етнічної і соціальної стратифікації. Образ правителя як оплоту ідеалу ісламу, чистоти умми і гаранта існування спільноти. Характер відносин між правителями і улемами. Автономність політичних еліт, їх типологія. Роль і місце мусульманського духовенства. Соціально-психологічний тип особи на мусульманському Сході. Значення принципу аль-кадар у виробленні стереотипу поведінки, його дія на масову свідомість. Канали соціальної мобільності. Коран, шаріат і ділова активність мусульманина. Економічні концепції ісламу. Дія релігії на культуру. Особливість мусульманської державності. Відносини з немусульманами. Поєднання імперської системи із статусною автономією підлеглих релігійних общин. Адаптивні можливості ісламу, його здібність до інтеграції чужорідних елементів. Співвідношення між різними формами та течіями ісламу та загальноісламськими нормами.

Арабські країни Північної Африки у доосманський період. Соціальна й господарська структури. Сили традиції. Османська експансія в Єгипет: послідовність і особливості. Включення Магрибу у сферу панування Порти. Механізми підпорядкування.

Єгипет

Ситуація в Єгипті в кінці XVIII століття: посилення позицій мамлюків. Експедиція Наполеона (1798 – 1801 рр.) і її підсумки. Прихід до влади Мухаммеда Алі. Боротьба з мамлюками. Перетворення Мухаммеда Алі у сфері аграрних відносин, торгівлі, промисловості. Військова, адміністративна реформи. Зміни у сфері культури і освіти. Введення системи всеосяжного державного контролю. Результати модернізаторської діяльності єгипетського паші. Зовнішня політика Мухаммеда Алі: відносини з султаном, завоювання Східного Судану і каральна експедиція до Аравії. Позиція в період грецького повстання. Збройні конфлікти з Портою, позиція держав. Умови капітуляції 1841 року.

Єгипет після Мухаммеда Алі. Новий етап модернізації в 50 – 70-і роки XIX століття. Боротьба в правлячій еліті після смерті Мухаммеда Алі. Аббас-Хільмі: курс на відродження старовини і староосманських порядків. Політика Саїда і Ісмаїла: ліберальні реформи 1854 – 879 років. Арабізація армії і державного апарату. Єгипет як автономна провінція імперії Османа.

Будівництво Суецького каналу і фінансове закабалення Єгипту. Англо-французьке суперництво в Єгипті. Французький проект будівництва морського судноплавного каналу. Роль Ф. Де Лессепса. Умови концесії 1854 року. Розподіл акцій. Формування єгипетського боргу. Будівництво Суецького каналу. Міжнародне значення каналу, результати його будівництва для Єгипту. Фінансове банкрутство, встановлення англо-французького контролю над єгипетськими фінансами. Утворення “європейського кабінету”.

Наростання національно-визвольних настроїв. Діяльність “європейського кабінету” і зростання незадоволення в країні. Активізація суспільно-політичної і релігійної думки. Просвітницький рух. Преса як інструмент політизування суспільства. Зародження націоналістичних організацій. Настрої в єгипетській армії, позиція “офіцерів-фелахів”. Особа А. Орабі. Виступи армії 1879 і 1881 років: зміни в розстановці політичних сил. “Революція” 9 вересня 1881 року. Прихід ватаністів до влади. Позиція європейських держав. Англо-єгипетська війна 1882 року. Оцінка повстання Орабі-паші: точки зору в літературі.

Єгипет під владою Англії. Окупаційний режим в Єгипеті. Політика лорда Кромера: вирішення питання про єгипетський борг, режим Суецького каналу, курс на розвиток бавовництва. Колоніальний капіталізм: основні риси. Формування політичних партій і організацій сучасного типу. М. Каміль. Суспільно-політичний підйом 1906 – 1912 років. Початок війни Англії з Туреччиною і встановлення протекторату над Єгиптом. Значення Єгипту для Англії в роки Першої світової війни.

Магриб

Лівія: правління династії Караманлі, повторне завоювання турками Триполітаніії (1835), орден Сенусійя і його відносини з турецькою владою. Агресія Італії до Лівії, роль сенуситів в організації опору колонізаторам. Уші-Лозанський мирний договір.

Хусейнідський Туніс. Спроби європеїзації (30 – 50-і роки XIX століття). Інтереси держав в Тунісі. Встановлення французького протекторату.

Правління деїв у Алжирі. Інтервенція Франції: причини, мотив, хід завоювання, осередки опору. Характеристика французького колоніального режиму в Алжирі. Початок трансформації алжирського суспільства. Особливості антиколоніального протесту на рубежі XIX – XX століть: традиціоналісти і “мусульфранки”.

Марокко: етно-політична і соціально-економічна ситуація. Боротьба європейських держав за розподіл Марокко. Вторгнення Франції, договір про протекторат.

Підсумки колоніального розподілу країн Північної Африки.