Тема 6. Тибет у новий час

(Самостійне опрацювання – 4 години)

Література, що рекомендується:

1. Новая история стран Азии и Африки. – М., 2004. – Ч.1.

2. Востриков А.И. Тибетская историческая литература. – М.,1962.

3. Дылыкова В.С. Тибетская литература. Краткий очерк. – М., 1986.

4. Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 146 – 148.

5. Козлов П.К. Тибет и далай-лама. – Ленинград. 1929.

6. Кузнецов В.С. Цинская империя на рубежах Центральной Азии. – Новосибирск. 1983.

7. Кычанов Е.И., Савицкий Л.С. Люди и боги страны снегов. – М., 1975.

8. Мартынов А.С. Статус Тибета в XVII – XVIII веках в традиционной китайской системе политических представлений. – М., 1978.

Методичні рекомендації до теми:

При самостійному вивченні нової історії Тибету слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Тибет на початок нового часу. Ламаїзм: доктрина, обрядовість, структура церкви, суспільно-політична роль. Внутрішньо- та зовнішньополітична ситуація ІІ половини ХVІ – ХVІІ ст.

Політика цинського Китаю щодо Тибету, посилення маньчжурського впливу і контролю протягом ХVІІІ ст. Китайсько-тибетські відносини ХІХ ст. та початок проникнення Англії у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Модуль 3 Регіон Південної та Південно-Східної Азії у новий час (Індія, Шрі-Ланка, Непал, Бірма, в’єтнам, Камбоджа, Лаос, Індонезія, Філіппіни, Таїланд) (42 години).

Тема 1. Індія у новий час

(Лекція – 6 годин)

1. Загальна характеристика Індії на початок нового часу.

2. Криза і розпад імперії Великих Моголів.

3. Перетворення Індії в англійську колонію. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток колонії Індія в кінці ХVІІІ – І половині ХІХ ст.

4. Велике національне повстання 1857 – 1859 рр. та його наслідки.

5. Індія в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Визвольний рух початку ХХ ст.

6. Індія в роки І Світової війни.

Література, що рекомендується:

1. Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 155 – 188.

2. Антонова К.А. Английское завоевание Индии в XVIII веке. – М., 1958.

3. Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М., 1979.

4. Ванина Е.Ю. Идеи и общество в Индии XVI – XVIII веков. – М., 1993.

5. Вивекананда. Практическая веданта. – М., 1995.

6. Гордон-Полонская Л.Р. О некоторых особенностях буржуазного просветительства в колониальных условиях // Идеологические проблемы современной Индии. – М., 1970.

7. Добролюбов Н. Взгляд на историю и современное состояние Ост-Индии // Добролюбов Н. Собрание сочинений. – Т.1. – М., 1950.

8. Индийская культура и буддизм. – М., 1972.

9. Каплан А.Б. Путешествие в историю: Французы в Индии. – М., 1973.

10. Костюченко В.С. Вивекананда. – М., 1977.

11. Кочнев В.И. Государство сикхов и Англия. – М., 1968.

12. Маркс К. Будущие результаты британского владычества в Индии // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. – Т. 9. – М., 1957.

13. Народное восстание в Индии 1857 – 1859 годов. – М., 1957.

14. Национально-освободительное движение в Индии и деятельность Б.Г. Тилака.  – М., 1958.

15. Неру Д. Взгляд на всемирную историю. – М., 1973. – Т. 2.

16. Неру Д. Открытие Индии. Кн. 1 – 2. – М., 1989.

17. Новая история Индии. – М., 1961.

18. Орестов О. Ворота Индии. – М., 1976.

19. Павлов В.И. Формирование индийской буржуазии. – М., 1958.

20. Полонская Л.Р., Паевская Е.В. Индия // Зарождение идеологии национально-освободительного движения: XIX – начало ХХ века. – М., 1973.

21. Райков А.В. Пробуждение Индии. – М., 1968.

22. Рейснер И.М. Народные движения в Индии в XVII – XVIII веках. – М., 1961.

23. Роллан Р. Жизнь Рамакришны. Жизнь Вивекананды. – Киев, 1991.

24. Российские путешественники в Индии, XIX – начало ХХ века: Документы и материалы. Исследования. – М., 1990.

25. Семенова Н.И. Государство сикхов. – М., 1958.

26. Семенова Н.И. История сикхского движения. – М., 1963.

27. Чичеров А.И. Экономическое развитие Индии перед английским завоеванием: XVI – XVIII века. – М., 1965.

Методичні рекомендації до теми:

При вивченні нової історії Індії слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Індійська цивілізація: основні риси. Дискусії вчених: чи можна говорити про єдність Індії до англійського завоювання? Індуїзм як цивілізаційне ядро, його організаційно-регламентуюча і комунікативно-інтегруюча роль. Брахманістська ідеологія соціального порядку. Касти і кастові групи як основні агенти соціалізації. Канали соціальної мобільності. Особливості особового генотипу індуса. Приниження мирського, трансцендентальна орієнтація. Відсутність традиції державності і політична аморфність як наслідок неспівпадіння релігійно-культурних і політичних центрів. Мусульманські завоювання і посилення етатистських тенденцій. Характер індійської общини, причини її стійкості. Здатність індійської цивілізації до адаптації іншокультурного досвіду і межі цієї адаптації. Взаємодія брахманістської релігійно-культурної традиції з мусульманським соціокультурним типом в епоху Великих Моголів.

Розпад держави Великих Моголів (середина XVII – середина XVIII століття). Основні прояви послаблення імперії: криза умовних форм землеволодіння, еволюція інституту “заміндарі”. Політика Аурангзеба: виклик мусульманської правлячої еліти індусам. Антимогольські рухи: повстання джатів, визвольна боротьба маратхів, сикхи Пенджабу. Посилення сепаратизму намісників провінцій. Зовнішній чинник послаблення імперії: вторгнення Надир-шаха, завойовницькі походи Ахмед-шаха Дуррані. Афгансько-маратхська боротьба за Делі. Битва при Паніпаті (1761).

Завоювання Індії Англією (середина XVIII – середина XIX століття). Встановлення торгової монополії європейців на морських шляхах до Індії. Роль Ост-Індських компаній в торгівлі з країнами Сходу і створення опорних пунктів на індійському узбережжі. Англо-французька боротьба за Індію і її результати. Завоювання Індії англійською Ост-Індською компанією: основні етапи. Сіпайська армія і тактика “субсидіарних угод”. Опір народів Індії. Причини поразки.

Англійський колоніальний режим (середина XVIII – середина XIX століття). Експлуатація Індії методами первинного накопичення і її результати. Становлення апарату колоніального управління і його еволюція (Акт про управління Індією 1773 року, закон Пітта 1784 року). Зміни в статусі Ост-Індської компанії (парламентські акти 1813 і 1833 років). Земельно-податкові системи, політика колоніальної влади відносно індійської общини. Заходи англійців у сфері судочинства і освіти.

Індійське народне повстання 1857 – 1859 років. Наслідки завершення промислового перевороту в метрополії для Індії. Загострення суперечностей між індійським традиційним суспільством і політикою Ост-Індської компанії. Ідеологічна підготовка повстання: роль індійських мусульман. Хід повстання, основні центри, учасники. Роль сіпайських частин Бенгальської армії. Поразка повстання. Дискусія в літературі про характер повстання.

Система колоніального управління і економічної експлуатації Індії в другій половині XIX століття. Зміни в колоніальному апараті: перехід Індії під контроль парламенту і уряду Великобританії. Адміністративні реформи, реорганізація колоніальної армії, зміцнення зв’язку з васальними князівствами, аграрні заходи. Зміни в економічній політиці: вивіз капіталу до Індії, сфери його застосування.

Трансформація індійського суспільства в другій половині XIX століття. Специфіка національного капіталізму. Зародження нових соціальних прошарків, особлива роль інтелектуалів. Просвіта. Суспільно-політична і релігійно-філософська думка: основні ідеї представників мусульманської общини (Абдул Латіф, Карамат Алі, Сейід Ахмад-хан). Проблема Схід – Захід, відносини з Англією і ідеї реформаторства індуїзму в переконаннях Рамакрішни і З. Вівекананди. Ранній індійський націоналізм: основні течії, їх характеристика. Утворення Індійського національного конгресу (1885).

Індія на початку ХХ століття. Наростання незадоволення політикою колоніальної влади. Віце-король Керзон і поділ Бенгалії. Визвольний рух 1905 – 1908 років: кампанії під гаслами “свадеши” і “свараджа”, позиція ІНК. Розрив поміркованих націоналістів з прихильниками Б.Г. Тілака. Утворення релігійно-політичних партій: зародження “комуналізму”. Придушення антианглійського руху. Закон Морлі-Мінто.

Індія в роки Першої світової війни: політичний і економічний стан. Курс метрополії на зміцнення своїх позицій. Пожвавлення діяльності поміркованих націоналістів: рух “Гомруль”, лакхнауські з’їзди ІНК і Мусульманської ліги. Дії радикальних націоналістів: організація “Гадр”. Зародження халіфатського руху.