- •Структура філософського знання
- •Функції філософії
- •Філософія к. Маркса (1818-1883) і ф. Енгельса (1820-1895)
- •Філософія Середніх Віків (і - XV ст. Н. Е.).
- •Філософія епохи Відродження (Ренесансу).
- •Філософія Нового часу (XVII - поч. Хіх ст.)
- •Російська філософія (хіх - хх ст.)
- •Сучасна західна філософія
- •Філософська думка в Україні
- •Практичний спосіб людського буття
- •Структура буття
- •Теорії субстанції світу
- •Атрибути матерії
- •Властивості простору-часу
- •Подразливість
- •Чуттєвість
- •Психічний образ
- •Світогляд
- •Історичні типи світогляду Міфологія
- •Індійські філософські школи
- •Філософія Стародавнього Китаю
- •Антична філософія
- •5 Ст.До н. Е.- Демокріт (460-370), софісти (Протагор, Горгій,Гіппій) Класична філософія
- •Діалектика - теорія розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення (подвійного заперечення)
- •Деструкція кумуляція конструкція Філософія і культура
- •Форми культури
- •Рівні культури
- •Джерела, спрямованість і рушійні сили історії розвитку людства
Антична філософія
7-6 ст. до н. е. - Мілетська школа (Фалес (640- 562), Анаксімандр (611-546), Анаксімен (585-524); Геракліт Ефеський (540-480)
5 Ст.До н. Е.- Демокріт (460-370), софісти (Протагор, Горгій,Гіппій) Класична філософія
Сократ (469-399), Платон (427-347), Аристотель (384-322)
Діалектика - теорія розвитку
Діалектика - теорія і метод пізнання явищ дійсності в їхньому саморозвитку і саморусі, вчення про найбільш загальні закономірні зв’язки, закони становлення й розвитку природи, суспільства, мислення, пізнання.
Альтернативи діалектики |
||
Метафізика |
софістика |
еклектика |
однобічність, абсолютиза- ція однієї сторони, елемен- та у пізнавальному об’єкті, мислення по типу “або-або”, заперечення всезага -льних зв’язків і розвитку, відсутність системного погляду на світ |
доведення неправильних висновків і обгрунтування неправедних справ, свідо- ме викривлення істини - заблудження видається за правду шляхом порушення законів логіки
|
довільне, механічне, випадкове поєднання зовнішнім чином різних, несумісних між собою ідей, теорій, концепцій, |
Принципи діалектики
|
|
принцип загального зв’язку |
Зв’язок - загальний вираз залежності між явищами, відображення взаємозумовленості їхнього існування і розвитку. |
принцип розвитку |
Розвиток - це незворотна, спрямована, необхідна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів - від простого до складного, від старого до нового, від нижчого рівня до все більш високого, в результаті якої виникає нова якість, здатна до саморозвитку, самовідтворення. |
принцип історизму |
пізнання явищ і процесів через вивчення їх причин, закономірностей існування і визначення наслідків (минуле, теперішнє, майбутнє) |
принцип детермінізму |
Детермінізм (причинність) - світоглядний методологічний принцип, філософське уявлення про сутність внутрішньої обумовленості одних подій іншими, походження одних речей з інших, про зв’язок причин і наслідків. |
принцип системності |
Система - внутрішньо організована на основі певного принципу цілісність, в якій всі елементи настільки пов’язані одне з одним, що виступають по відношенню до оточуючих умов та інших систем як дещо єдине. |
принцип закономірності |
Закономірність - форма конкретного прояву закону, відображає певний ступінь вірогідності його прояву. |
Категорії діалектики
Категорії діалектики - загальні, універсальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні риси, зв’язки і відносини предметів реальності, “полярні” сторони речей, процесів.
Універсальні |
Одиничне і загальне |
Сутність і явище |
Структурні |
Форма і зміст |
Частина і ціле |
Причинні |
Причина і наслідок |
Можливість і дійсність |