Філософія Середніх Віків (і - XV ст. Н. Е.).

“Філософія - служниця богослов’я ”

• Теоцентризм (віл лат. theos - бог), монотеїзм.

• Біблійний традиціоналізм і ретроспективність

• Сотеріологізм (від лат. soter - спаситель).

• Провіденціалізм. Есхатологія.

• Оптимізм.

Етапи філософії Середніх Віків.

1. І - VI cт. - Патрістика (від лат. pater - батько) розроблялася “батьками церкви” (Афанасій Олександрійський, Григорій Нісський, Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін та ін.), які займалися філософським обгрунтуванням християнства.

2. XI - XV ст. - Схоластика (від лат. schola - школа) - “шкільна філософія”. Це філософія, пристосована для широкого навчання простих, неосвічених людей, які в той час переходили до християнства, основам християнського світогляду.

Суперечка про універсалії.

Універсалії (від лат. universalius - загальний) - загальні абстрактні поняття: буття, матерія, дух, число, якість, предмет, дія.

1)Реалізм (від лат. realis - речовий, дійсний) -Альберт Великий, Фома Аквінський .

2)Номіналізм (від лат. nomina - ім’я, назва) -Д. Скотт, У. Оккам.

3)Концептуалізм (від лат. сonceptus - поняття ) - П. Абеляр.

Філософія епохи Відродження (Ренесансу).

• Антропоцентризм

• Гуманізм

• Пантеїзм

• Геліоцентризм (центр Всесвіту - Сонце - гр. gelios). Микола Копернік (1473-1543) замінив ним геоцентризм (центр Всесвіту - Земля - гр. geo) середньовічної науки.Джордано Бруно (1548-1600) розгромив геліоцентризм Коперніка, позбавивши Сонце положення центру Всесвіту.

Соціально-політичні теорії епохи Відродження.

Антимонархізм: Ла Боесі (1530-1563) - виступав проти будь-якого державного ладу, заснованого на екплуатації.

Монархізм: Нікколо Макіавеллі (1469-1527) “Государ” - обгрунтовував необхідність сильної монархічної влади, абсолютизму.

Утопічний соціалізм: Томас Мор ­(1478-1535) “Утопія”; Томазо Кампанелла (1568-1639) “Місто Сонця”.

Філософія Нового часу (XVII - поч. Хіх ст.)

Джерело знання Основа знання	Відчуття, сприйняття, досвід	Розум, теорії, аксіоми, концепції
Матеріальний світ	Матеріалістичний сенсуалізм (е мпіризм): Ф. Бекон (1561-1626), Дж. Локк (1632-1704), франц. матеріалісти - П.Гольбах (1723-1789), Д. Дідро (1713-1784), Ж.Ламетрі (1709-1751).	Матеріалістичний раціоналізм: Б. Спіноза (1632-1677), част. - Т. Гоббс (1588 -1679)
Ідеальний світ	Ідеалістичний сенсуалізм (емпіризм): Дж.Берклі(1685-1754), Д. Юм (1711-1784).	Ідеалістичний раціоналізм: Р. Декарт (1596-1650), Г. Лейбніц (1646-1716).

Філософія Просвітництва (XVIII ст.)

Англія	Дж. Локк, Дж. Толанд (1670-1722)
Франція	Ф. Вольтер (1694-1779), Ж.-Ж. Руссо (1712-1778), Ш.-Л. де Монтеск’є (1689-1755), Д. Дідро, П. Гольбах, К. Гельвецій (1715-1771)
Німеччина	Л. Лессінг, І. Гердер

Німецька класична філософія

І. Кант (1724-1804)	Трансцендентальний ідеалізм	“Критика чистого розуму”, “Критика здатності до суджень”.
І. Г. Фіхте (1762-1814)	Суб’єктивний ідеалізм	“Основи загального науковчення”, “Про призначення людини”.
Ф. Шеллінг (1775-1854)	Об’єктивний ідеалізм	“Система теретичної філософії”,”Філософія мистецтва”.
Ф. Гегель (1770-1831)	Об’єктивний діалектичний ідеалізм	“Феноменологія духу”, “Філософія права”, “Філософія історії”.
Л. Фейєрбах (1804-1872)	Метафізичний матеріалізм	“Сутність християнства” , “Лекції про сутність релігії”.