
- •Структура філософського знання
- •Функції філософії
- •Філософія к. Маркса (1818-1883) і ф. Енгельса (1820-1895)
- •Філософія Середніх Віків (і - XV ст. Н. Е.).
- •Філософія епохи Відродження (Ренесансу).
- •Філософія Нового часу (XVII - поч. Хіх ст.)
- •Російська філософія (хіх - хх ст.)
- •Сучасна західна філософія
- •Філософська думка в Україні
- •Практичний спосіб людського буття
- •Структура буття
- •Теорії субстанції світу
- •Атрибути матерії
- •Властивості простору-часу
- •Подразливість
- •Чуттєвість
- •Психічний образ
- •Світогляд
- •Історичні типи світогляду Міфологія
- •Індійські філософські школи
- •Філософія Стародавнього Китаю
- •Антична філософія
- •5 Ст.До н. Е.- Демокріт (460-370), софісти (Протагор, Горгій,Гіппій) Класична філософія
- •Діалектика - теорія розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення (подвійного заперечення)
- •Деструкція кумуляція конструкція Філософія і культура
- •Форми культури
- •Рівні культури
- •Джерела, спрямованість і рушійні сили історії розвитку людства
Структура буття
Матеріальне буття - світ матеріальних об’єктів.
Суб’єктивне буття - світ психіки людської особистості.
Буття об’єктивного духу - світ надособистісної свідомості.
Теорії субстанції світу
МОНІЗМ ДУАЛІЗМ ПЛЮРАЛІЗМ
(monos - один) (dua- два) (pluralis - множина)
Матерія - філософська абстракція, що визначає різноманіття природних явищ і процесів.
Атрибути матерії
Рух - зміни стану об’єктів, які виникають при їх взаємодії.
Форми руху матерії: механічний, фізичний, хімічний, біологічний, соціальний, геологічний, географічний, інформаційний, всесвітній .
Простір - форма буття матерії, що виражає протяжність об’єктів, що її складають, їх будову з елементів і частин (структурність).
Час - форма буття матерії, що виражає тривалість протікання процесів, послідовність зміни станів в ході зміни і розвитку матеріальних систем.
Властивості простору-часу
простір |
час |
||
загальні |
локальні |
загальні |
локальні |
багатовимірність безкінечність протяжність зворотність |
тривимірність симетрія-асиметрія форма, розмір місцеположення кордони між системами відстань між тілами |
одновимірність безкінечність тривалість незворотність |
асиметрія ритм процесів швидкість зміни станів |
Свідомість людини як діалектичне співвідношення
об’єктивної і суб’єктивної реальності
Свідомість - вища, властива лише людині і пов’язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому, оціночному і цілеспрямованому відображенні дійсності, у її конструктивно-творчому перетворенні, у попередньому мисленному моделюванні дій, передбаченні їх результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини.
Рівні інформаційного відображення
Подразливість
Чуттєвість
Психічний образ
Свідомість
|
|||
Особистісна
|
Надособистісна |
||
Індивідуальна |
Групова |
Суспільна
|
|
Психіка людини
Свідомість
Позасвідомість
Усвідомлення Несвідоме
Переживання Підсвідоме
Самосвідомість Надсвідоме
Світогляд
Світогляд - це система поглядів, звернених на об’єктивний світ і місце людини в ньому, на ставлення людини до навколишньої дійсності та самої себе, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації, які органічно входять до їхніх вчинків і норм мислення.
Світогляд - інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки.
Структура світогляду |
|
Буденний |
Теоретичний |
Індивідуальний |
Масовий |