- •Структура філософського знання
- •Функції філософії
- •Філософія к. Маркса (1818-1883) і ф. Енгельса (1820-1895)
- •Філософія Середніх Віків (і - XV ст. Н. Е.).
- •Філософія епохи Відродження (Ренесансу).
- •Філософія Нового часу (XVII - поч. Хіх ст.)
- •Російська філософія (хіх - хх ст.)
- •Сучасна західна філософія
- •Філософська думка в Україні
- •Практичний спосіб людського буття
- •Структура буття
- •Теорії субстанції світу
- •Атрибути матерії
- •Властивості простору-часу
- •Подразливість
- •Чуттєвість
- •Психічний образ
- •Світогляд
- •Історичні типи світогляду Міфологія
- •Індійські філософські школи
- •Філософія Стародавнього Китаю
- •Антична філософія
- •5 Ст.До н. Е.- Демокріт (460-370), софісти (Протагор, Горгій,Гіппій) Класична філософія
- •Діалектика - теорія розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення (подвійного заперечення)
- •Деструкція кумуляція конструкція Філософія і культура
- •Форми культури
- •Рівні культури
- •Джерела, спрямованість і рушійні сили історії розвитку людства
Російська філософія (хіх - хх ст.)
Славянофіли |
Західники |
“філософія тотальності” |
“філософія індивідуальності” |
Хомяков А. С,, Самарін Ю. Ф., Кірєєвський І. В. |
Бєлінський В. Г., Чернишевський Н. Г., Герцен А. І. |
|
|
Достоєвський Ф. М. “Система істинної філософії”: аргументація безсмертя душі. Виступав проти соціалізму як породження католицизму і атеїзму. Наполягав на “російському вирішенні” соціальних проблем, пов’язане із запереченням революційних методів суспільної боротьби. ”Краса врятує світ”. Його вчення вплинуло на формування екзистенціалізму і персоналізму на Заході.
Толстой Л. М. Критика суспільно-політичного устрою Росії. Будь-яка влада - зло. Ідея заперечення держави. В релігії визнавав лише етичний бік (самовдосконалення людини, відмова від боротьби, принцип несупротиву злу, насиллю, проповідь загальної любові).
Соловьов В. С. Суспільно-історичне завдання філософії - пошук шляхів врятування людини і людства. Ідея позитивнї всеєдності - довершений синтез істини, добра і краси. Ідея надраціоналізму: розум на службі вірі. Автор соціально-політичної утопії: за об’єднання католицизму і православ’я, побудування церковно-монархічної державності.
Марксизм. Плеханов Г. В. , Ленін В. І., “легальні марксисти” (Бердяєв Н. А., Струве П. Б., Франк С. Л.).
Антиінтелектулізм. Шестов Л., Булгаков С. Н., Флоренський П.
Космізм. Федоров Н. Ф., Соловьов В. С., Умов Н. А., Ціолковський К. Є., Вернадський В. І., Холодний Н. І
Сучасна західна філософія
“Філософія життя”
|
А. Шопенгауер (1788-1860)
Ф. Ніцше (1844-1900) А. Бергсон (1859-1941)
О. Шпенглер (1880-1936) |
Воля незалежна від розуму, це першоначало і абсолют. Ідея над-людини елітарна концепція культури цивілізаційна концепція культури |
Психоаналіз і неофрейдизм |
З. Фрейд (1856-1939), А. Адлер (1870-1937), К. Г. Юнг (1875-1961), Е. Фромм (1900-1970) |
Вивчення несвідомого, комплексів особистості, архетипів колективного несвідомого |
Позитивізм |
О. Конт (1798-1857), Дж. С. Мілль (1806-1873), Г. Спенсер (1820-1903) |
Філософія не дає істинного знання, як конкретні науки |
Неопозитивізм |
Віденс. соціолог. гурток: М. Шлік (1882-1936), О. Нейрат (1882-1945), Р. Карнап (1891-1970) Львів.-Варшавська шк.: К. Айдукевич (1890-1963), Я. Лукасевич (1878-1956), А. Тарський (1902-1984) Філософія лінгв.аналізу: Л. Вітгенштейн (1889-1951), Д. Мур (1873-1958), Д. Остін (1911-1960). Загальна семантика: С. Чейз |
Критичний аналіз наукового знання по принципу верифікації, аналіз наукової мови. Розробка точних методів аналізу філософських міркувань (логічна семантика). Розвиток семантики і семіотики, модальної логіки, вивчення природної мови.
Вивчення структури мови. |
Постпозитивізм |
К. Поппер (1902-1994), Т. Кун (1922), У. Селарс (1912) |
Відхід від символічної логіки, звернення до історії науки. |
Екзистенціалізм |
Релігійний: К. Ясперс (1883-1955), Г. Марсель (1889-1973) Атеїстичний: М. Хайдеггер (1889-1976), Ж.-П. Сартр (1905-1980), А. Камю (1913-1960) |
Вивчення проблем суто людського буття - екзистенції (життя і смерті, свобода вибору). Людина - вільний самодіяльний суб’єкт, унікальна і незамінна. |