Тема 5. Джерела історії раннього Середньовіччя

Загальна характеристика джерел V – ІХ ст. Поява писаних законів у германців. Lex-закон. Ewa, pactus, edictus. Візантійський “Землеробський закон”. Подібність судебників різних народів Європи. Постанови королівського суду, акти дарування, продажу, обміну землі, залежності людей, заповіти. Збірники формул (текстів типових грамот, складених у світських та церковних канцеляріях в якості зразків). Монастирські описи помість (поліптахи). Картулярії (книги з копіями грамот та ін. документів). Аннали (літописи) в монастирях. “Історії” германських племен. Історичні твори. Житія святих.

Джерела з історії “варварських” держав. Джерела з історії каролінгської імперії, Англії, Ірландії, Візантії. Джерела з історії слов’ян. Вестготська, Салічна, Рипуарська правди. “Історія франків” Григорія Турського. “Капітулярій про помістя” каролінгів. “Життя Карла Великого” Ейнгарда. “Еклога законів” у Візантії. “Старослов’янська” (древньосербською мовою), “паннонська”, “римська” та ін. редакції житій Кирила та Мефодія. Болгарський “Закон судний людем”. “Іменник болгарських ханів”. Грамоти хорватських князів. Слов’яни у “Природній історії” Плінія Старшого, “Керівництві з географії” Клавдія Птолемея, у східних (арабських) джерелах.

“Книга Тансара” (VІ ст.) як джерело вивчення історії Ірану до арабо-мусульманського завоювання. “Літописна повість про нещастя, що трапилося в Едесі та в усій Месопотамії” Є. Стиліта (поч. VІ ст.). Повне канонічне зведення історії доісламського Ірану в “Книзі владик” перш. пол. VІІ ст. Збірка текстів проповідей засновника ісламу пророка Мухаммеда ібн Абдаллаха. Коран. Джерела з історії повстань у Багдадському халіфаті ХVІІІ – ІХ ст. Доісламська Індія за матеріалами “Харшачаріти” Бани й подорожніх записів С. Цзана.

Тема 6. Джерела історії х – хv ст.

Загальна характеристика джерел. Археологічні дані. Зображення на мініатюрах рукописів, барельєфах та вітражах соборів, знарядь праці. “Книга епарха”. Правові пам’ятки: записи звичайного (“зерцала” в Німеччині, “кутюми” у Франції, “фуероси” в Іспанії та ін.) й міського права, хартії привілеїв, королівські й імперські закони, протоколи (реєстри) судових установ. Аннали та хроніки (перехід від монахів до світських осіб), поступова втрата їх значення.

Джерела з історії хрестових походів. Джерела з історії Франції, Англії, Німеччини, Італії, Португалії, Чехії, Польщі, Візантії, Угорщини, Володимиро-Суздальського князівства, південнослов’янських, скандинавських держав. Джерела з історії релігії.

Путівники для паломників на Схід. “Опис азійського походу” Фрідріха Тегенона. Хроніка Я. Вітрийського “Східна або ієрусалимська історія” (остання велика історія хрестових походів). “Статут тамплієрів”. Лорисська хартія Людовика VІ. “Древній нормандський судебник”. Судебник юриста Бомара (Франція). “Великі французькі хроніки”. “Норманська хроніка”. “Хроніка перших чотирьох Валуа”. “Хроніка Франції, Англії, Шотландії та Іспанії” Фруссара. Протоколи двох судових процесів Жанни Д’Арк (засудження 1431 р. та реабілітації 1456 р.). англійські “Книга Страшного суду” (1086 р.), “Велика хартія вольностей” (1215 р.), “Саксонська всесвітня хроніка”. Болонські “Райський акт”, “Книга феодів”. “Цивільні статути Венеції”. “Генуезькі аннали”. “Барселонські звичаї”. “Старе Фуеро Кастилії”. “Загальна іспанська хроніка”. Сербські грамоти часів С. Немані, С. Душана. “Законник” С. Душана. “Книга ісландців” А. Торгільсона. Папські “апостолічні грамоти” (булли).

Китай. “Нове пінхуа з історії усіх П’яти династій” – історичний роман невідомого автора епохи династії Південна Сун (1127 – 1279). “Нова історія династії Тан” (кін. Х ст.). “Книга Марко Поло” про подорожі ІІ пол. ХІІІ ст. “Зразки творів правлячої династії юанської епохи Су Тяньцзює (ХІV ст.). “Короткі відомості про чорних татар” – подорожні записки дипломатів П. Дая та С. Тіна першої пол. ХІІІ ст. “Історія династії Юань” 1370 р.

Японія. “Повість про Тайра” – літературно епічний твір ХІІІ ст. “Записка дурня”. “Записка про правильне наслідування божественних імператорів” К. Тікафуси. “Записки квадратного сажня” буддійського ченця К. Тьомея. “Записки з нудьги” У. Канейосі.

Іран. “Історія пророків і царів” ат-Табарі. “Шах-наме”. Написи маздакітів з Кіранаїки (Лівія). “Нанизування коштовностей” Євтихія. “Книга про правління Н. аль Мулька”. “Школа релігій. “Оповіді про Таваллуд” – анонімне джерело. Політичний історико-географічний трактат-повчання “Про управління імперією” Фідія після ісламського завоювання за матеріалами “Хожденія за три моря” Афанасія Нікітіна та “Книги Марко Поло”.