Тема 3. Джерела історії Стародавньої Греції

Розкопки англійським археологом А. Евансом палаців на о. Крит. Дослідження архітектури, фресок Кносського палацу (лабіринту) Міносів.

Виявлення Евансом глиняних табличок з піктографічними (ієрогліфічними за формою) та лінійними складовим (“А”) і алфавітним (“Б”) видами письма. Розшифрування лінійного письма у 1940-х рр. М. Вінтрісом. Найдавніші зразки критської писемності – малюнки, вирізьблені на печатках.

Археологічні дослідження мікенських палаців (архітектура, прикраси, посуд, зброя). Гробниця Атрея. Виявлення в палаці Пілоса архіву бл. 1 тис. глиняних табличок.

Крит в єгипетських і хетських текстах. “Одіссея” й “Ілліада” Гомера, “Історія” Фукідіда. Геродот, Діодор про крито-мікенську епоху.

Джерела історії античної доби. “Географія” Страбона. “Справи і дні” Гесіода. “Політика” Арістотеля. “Історія” Геродота. “Держава македонян” Ксенофонта. “Теогонія” Гесіода. “Опис Еллади” Павсанія. Джерела дипломатики. Гортинські закони. Закони Драконта. Законодавство Лікурга. Закони Солона. Міфи про Посейдона, “Підземне царство”, Сізіфа, Геракла та ін.

Джерелознавство Греції епохи еллінізму. Час А. Македонського. “Ефемеріди” Александра. “Гіпомнемата”. Каллісфен. Харет із Мітілени. Онесикрит. Неарх. Птолемей. Лаг. Аристобул. Клітарх. Свідчення Демосфена, Есхіна, Лікурга, Гіперида, Динарха. Епіграфічні джерела. Надписи (Прієнський, Хіоський, Мітіленський, Кіренський, “Парська хроніка” та ін.). Нумізматична чеканка А. Македонського та ін. міст (Мала Азія). “Варварські” підробки. Археологічні матеріали. Твори мистецтва. Скульптура. Мозаїка. Вторинні джерела (історична традиція). ХVІІ книга Діодора Сицилійського “Історична бібліотека” (І ст. до н. е.). Помпей Трог (“Історія Philippicae” в 44 кн.). “Історія Александра Македонського” Курція Руфа. Плутарх (“Порівняльні життєписи”). Флавій Арріан (“Анабісіс Александра”, “Історія Парфії”, “Історія Віфінії”).

Еллінська історична традиція. “Мемуари” Пірра. “Спогади” А. Сикионського. “Загальна історія” (144 книги) М. Дамаського. Керамічна епіграфіка. Пізня історична традиція. Суспільна, політична, географічна, економічна, природнича, художня та ін. література. Стоїчна, епікурейська література. Твори Діогена Лаертського. “Географія” Страбона. Трактати з архітектури й містобудування. “Опис Еллади” Павсанія.

Тема 4. Джерела історії Стародавнього Риму

Джерела з історії стародавньої Італії та Риму царського й республіканського періодів до ІІІ ст. до н. е. Пам’ятники матеріальної культури Італії. Поховання в печері Гримальді. Настінні картини палеолітичного часу в печерах Лігурійських Альп. Сліди палеолітичних поселень на Апеннінському півострові (Лаціум, Ертрурія, Рим) та островах Сицилії, Сардинії й Корсиці. Залишки енеолітичних свайних поселень на альпійських озерах. Некрополь біля Ремеделло-Сотто, могильники на Сицилії. Свайне селище бронзової доби археологічної культури террамар біля Парми. Етруські некрополі VІІ – І ст. до н. е., місто на території Марцаботто. Греко-етруський порт Спіна на р. По. Розкопки архаїчного міста VІ ст. до н. е. Акваросси, портів Церс і Тарквінія. Руїни давньогрецьких міст Сиракуз, Агригенту, Камарики на Сицилії, карфагенських фортець Мотія (на острові біля Сицилії). Сульціє (о. Сан-Піохо біля Сардинії).

Археологічні пам’ятки Риму та його околиць (Лацій). Скульптурна група “Лаокон”. Пантеон. Великий цирк. Розкопки долини Форуму, схилів Палатинського пагорбу. Бронзова римська вовчиця – виріб етрусків. Залишки храму Юпітера. Сервієва стіна. “Могильник Енея” біля древнього м. Лавінія.

Нумізматичні дані. Італійські й римські гроші. Поява монет у VІІІ – VІІ ст. до н. е. в давньогрецьких, сицилійських містах, їх поширення в міста Південної Італії (Великої Греції). Чеканка монет в етруських містах Кампанії, в Етрурії. Римські монети. Епіграфічні написи в Пітекуссі, Пренесті, Ареццо та ін.

Письмові джерела. Латинські автори. Анналісти. Календарні записи (фасти). Annales – своєрідна форми літопису. “Annales Maximi” (укл., перер., вид. понтіфік Публій Муцій Сцевола. Антиквари. Марк Туллій. Цицерон. “Початки” Катона і законодавчі акти, передовсім Закони ХІІ таблиць – джерела для Цицерона зі стародавньої історії Риму. Римська історична традиція в капітальній праці (142 кн.) Тита Лівія. Скорочена історія Риму В. Паттеркула. Огляд римської історії Л. Аннея Флора. Конспекти римської історії Євтропія, Секста Руфа Феста, Павла Орозія. Праці В. Максима, А. Педіана, А. Геллія, А.Ф. Макробія, С.А. Віктора. Поетичні твори. Писемні джерела грецьких авторів.

Джерела з історії республіки ІІІ – І ст. до н. е. Матеріальні пам’ятки Італії та Середземномор’я. руїни римських військових колоній Альби Фуцінської та Кози. Археологічні пам’ятки Риму та Лація. Споруди Форуму, Капітолія, Палатина. Священна дорога, “Круглий храм”, “Фортуна”. Розвиток римської монетної системи на поч. ІІІ ст. до н. е. “Гераклейська таблиця.

Писемні джерела. Латинські автори. Анналісти. Історичні монографії. Мемуари. Втрачена література. Твори М. Туллія Цицерона, промови, листи, трактати. Твори К. Цезаря. Монографії Саллюстія “Змова Катіліни“ та “Про Югуртинську війну”. Фрагменти літературної спадщини Корнелія Непота. Аннали Тита Лівія. Історики. Драматургія. Поезія. Наукова література. Писемні джерела. Грецькі автори.

Джерела з історії Римської імперії І – V ст. н. е. Пам’ятки матеріальної культури Риму та його околиць, Апеннінського півострова та Сицилії, провінцій. Нумізматичні джерела. Епіграфічні дані. Папіруси та пергаменти.

Історики епохи імперії. Історики І – ІІІ ст. н. е. Праці Йосифа Флавія, Корнелія Тацита, Світонія. Грецькі історики ІІІ – ІV ст. н. е. Латинські історики ІV – V ст. А. Марцеллін. Наукова література епохи Принципату. Пліній Старший. Фронтин. Наукова література епохи Домінату. Вегецій Ренат. Політичні оратори та публіцисти-епістологи. Діон Хрисостом. Пліній Молодший. Епіктет. Фронтон. Марк Аврелій.

Оратори-публіцисти ІV ст. Юліан Апостат. Сіммах. Латинські (галльські) панегірики. Художня література. Християнська література. Язичницькі автори про християнство. Документальні й археологічні джерела з раннього християнства. Юридичні пам’ятки.