Тема 2. Джерела історії Стародавнього Сходу

Стан джерелознавчої бази історії Єгипту. Класифікація джерел: староєгипетські писемні пам’ятки, повідомлення античних авторів та Біблії, жанрові сцени на стінах храмів і гробниць, пам’ятки матеріальної культури. Списки фараонів. Царські літописи. “Автобіографії” єгипетських вельмож. “Енциклопедія Аменемоне”. Заупокійна література. Вавилонські, ассирійські, кушитські написи Геродота, Діодора Сицилійського, Страбона, Плінія Старшого, Плутарха Херсонського (“Про Ізіду” й “Озіріса”) та ін. “Історія Єгипту” жерця Манефона. Необхідність критичного ставлення до повідомлень греко-римських авторів про Єгипет.

Виявлення 1799 р. Розеттського напису. Спроби прочитання ієрогліфів Т. Юнгом. Дослідження “батьком єгиптології” Ж. Шампольйоном копій Розетського напису. Виникнення єгиптології 1822 р.

Археологічні дослідження Єгипту. Пошукова й описова робота учених у складі воєнної експедиції Наполеона до Північної Африки. 37-томний “Опис Єгипту”. Археологічна діяльність К. Лежіуса (“Пам’ятки з Єгипту та Ефіопії”), О. Марієта, Г. Масперо, д’Моргана, Навіля, Ф. Петрі. Розкопки Ахетатона, Амарнський архів. Виявлення Г. Картером гробниці фараона Тутанхамона. Дослідження ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст. Проблема захисту єгипетських старожитностей (Великий сфінкс, піраміди, царські мумії та ін.) від загазованості атмосфери й підґрунтових вод, підпільна торгівля раритетами.

Джерела історії Месопотамії: старомесопотамські писемні пам’ятки, повідомлення античних авторів та Біблії, пам’ятки матеріальної культури. Глиняні таблички (більше 1,5 млн.). Юридичні пам’ятки. Закони царя Хаммурапі. Адміністративно-господарські документи. Потреба критичного підходу до пам’ятних царських написів та анналів. “Царські списки”. Стародавні хроніки. Дипломатичні акти. Тексти в царських бібліотеках Тіглатпаласара І і Ашшурбанапала. Відомості Геродота, Д. Сицилійського, Страбона, К. Кнідського, Й. Флавія, П. Троги, Плутарха та ін. “Вавилонська та халдейська історія” жерця Бероса (ІІІ ст. до н. е.). Малодостовірність частини фактів у повідомленнях античних авторів.

Дешифрування клинопису. Г. Гротефенд – автор ключа до дешифрування Персепольського напису. Остаточне дешифрування староперсидського клинопису в сер. ХІХ ст. Х. Лассеном, Е. Бюрнуфом та Г. Роулінсоном в Бехістунському написі. Започаткування науки ассиріології 1857 р., відокремлення від неї еламістики та шумерології.

Початок археологічних розвідок у першій пол. ХІХ ст. Виявлення французьким консулом Боттою 1842 р. резиденції царя Саргона ІІ. Розкопки Г. Лейярда, Рассама, Сміта. Виявлення тексту епосу про Гільгамеша, у Вавилоні – Воріт богині Іштар, Висячих садів Семіраміди, царських палаців Навуходоносора ІІ, вежі.

Священні книги зороастрійців “Авеста” як джерело дослідження релігії й культури іранців, релігійно-міфологічного світогляду, звичаїв та обрядів загальноарійської спільноти, а також соціальної й політичної історії Стародавнього Ірану (при критичному підході).

Джерела історії Китаю. Давні писемні пам’ятки: епіграфіки, наукові (політичні та філософські) трактати, історичні твори, юридичні тексти та матеріали офіційного діловодства. Шань-іньські “кістки дракона” (запитання до оракула), написи для ворожіння. Класична література. Книги, написані чи впорядковані Конфуцієм. Праці історіографів. Матеріали нумізматики, сфрагістики, фольклору та міфології. Розкопки археологічних культур Яншао, Хуншань, царських гробниць.

Стародавній Єгипет в історичних джерелах. “Автобіографії” єгипетських вельмож. Політичні реалії та мораль у творах дидактичної літератури (повчання). Воєнно-політичні сюжети історичних повістей. Зображення соціального вибуху в творах пророцького жанру – Реченні Іпусера та Віщування Неферті.

Джерела з історії Вавилону. Політичне життя (царська влада, рада старійшин, народні збори, воєнно-політичне суперництво між містами-державами) у вавилонському епосі. Старовавилонське суспільство за “Кодексом законів Хаммурапі”. Соціальні відносини (суспільні стани, рабство, професійні групи населення). Судочинство й кримінальне право.

Східний Іран та Середня Азія за “Авестою”. Суспільно-політичний устрій. Віровчення, соціальна етика зороастризму.

Царювання Дарія І (прихід до влади, відновлення єдності держави Ахеменідів, адміністративно-фінансові реформи та ін.) за Бехістунським написом та “Історією” Геродота.

Давньоіндійське суспільство і держава др. пол. І тис. до н. е. за “Артхашастрою Каутільї”. Станово-кастова система. Рабство та інші форми залежності. Система державного управління.

Людина, суспільство, держава в “Луньюї” Конфуція. Життя, діяльність, роль Конфуція в історії. Конфуціанське ідеальне суспільство та роль ритуалу й церемоніалу в його побудові. Погляди Конфуція на державу та політику. Духовне життя суспільства за Луньюєм.