Методичні поради щодо підготовки до складання заліку

Залік – форма контролю за процесом засвоєння певного навчального курсу з історії. При підготовці до заліку слід дотримуватися наступних методичних порад:

• протягом вивчення курсу “Джерела всесвітньої історії” потрібно цілеспрямовано відбирати головну інформацію, виділяти її у своїх конспектах, завчати основні поняття, дати, імена історичних осіб тощо;

• при вивченні теми, близької по змісту до раніше засвоєної, знову повертайтесь до її повторення;

• у відведений час підготовки до заліку складіть план своєї роботи і у відповідності з ним вивчайте та повторюйте матеріал;

• вивчення кожного питання розпочинайте не з читання тексту підручника або конспекту, а з пригадування того, що вивчалося раніше; тоді Ваша пам’ять “підкаже” на з’ясування яких питань слід звернути особливу увагу;

• при повторенні матеріалу важливо звертати основну увагу не на окремі деталі характеристики історичних джерел, а на з’ясування їх значущості для вивчення історичних подій і явищ;

• в останній день повторіть основні тези відповіді на кожне питання, що виноситься на залік, і ті конкретні факти, котрі важко, запам’ятовувалися у процесі підготовки.

Програмні питання до заліку з дисципліни

“ДЖЕРЕЛА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ”

Джерела історії Стародавнього Єгипту.

Класифікація джерел всесвітньої історії.

Джерела історії Єгипту:

а) стан джерельної бази;

б) дешифрування ієрогліфів;

в) археологічні дослідження

Джерела історії Месопотамії

а) дешифрування клінопису;

б) археологічне вивчення Дворіччя.

Джерела історії Китаю:

а) характеристика джерельної бази;

б) археологічне дослідження.

Джерела з історії Стародавньої Греції.

Джерела з історії Критської та Мікенської цивілізацій.

Джерела з історії Римської республіки (ІІІ – І ст. до н.е.):

а) пам’ятки матеріальної культури;

б) писемні джерела.

Джерела з історії Римської імперії:

а) речові пам’ятки;

б) писемні джерела.

Джерела з історії Раннього Середньовіччя.

Юридичні джерела.

Документальні джерела.

Аннали.

Історичні твори.

Джерела історії Х – ХV ст.

Хроніки.

Джерела історії пізнього Середньовіччя.

Документи.

Історичні твори.

Мемуари.

Епістолярний матеріал.

Статистичні джерела.

Особливості статистичних джерел.

Організація державної, міжнародної статистики.

Основні публікації статистичних джерел.

Джерелознавчий аналіз статистичних джерел.

Законодавчі акти.

Публікації законодавчих джерел.

Джерелознавчий аналіз законодавчих джерел.

Судово-слідчі документи.

Публікації судово-слідчих матеріалів.

Джерелознавчий аналіз судово-слідчих матеріалів.

Дипломатичні документи.

Значення і склад дипломатичної документації.

Публікації дипломатичних документів.

Джерелознавчий аналіз дипломатичних документів.

Періодична преса.

Розвиток преси в новий і новітній часи.

Довідники про пресу.

Збірники газетних статей.

Специфіка дослідження матеріалів преси.

Джерела історії Стародавнього Сходу.

Автобіографії єгипетських вельмож.

Старовавилонське суспільство за “Кодексом законів Хаммурапі”.

Аналіз тексту зороастрійської “Авести”.

“Лунь-юї” Конфуція.

Характеристика “Історії” Геродота.

Джерелознавство епохи еллінізму:

а) джерела періоду Александра Македонського;

б) джерела Греції й Македонії елліністичної доби;

в) джерела держави Птолемеїв.

Джерелознавство історії Стародавнього Риму.

Джерела з історії суспільства й держави римлян до ІІІ ст. до н. е.:

а) джерела матеріальної культури;

б) писемні джерела.

Джерела історії Стародавнього Риму.

Закони ХХ таблиць.

Угоди римлян із Карфагеном.

Джерела вивчення реформ братів Гракхів.

Дигести Юстиніана.

Джерела ранньої середньовічної історії Європи.

“Салічна правда” та її еволюція.

Аннали:

а) загальна характеристика;

б) “Великі Лоршські аннали” (“Королівські аннали”).

Коран.

Джерела всесвітньої історії.

Велика хартія Вольностей 1215 р. (Англія).

Протоколи судового процесу над Жанною д’Арк 1431 р.

“Книга Марко Поло”.

Джерела історії Пізнього Середньовіччя.

Праці М. Лютера як джерела вивчення Реформації в Європі.

“Африка – третя частина світу” Л. Африканського.

Судебник 1590 р. (Москва).

Джерела з історії Англії.

Джерела з історії Франції.

Джерела з історії Іспанії.

Джерела з історії Португалії.

Мемуарні джерела.

Загальний огляд мемуарів нового й новітнього часу.

Джерелознавчий аналіз мемуарів.

Характеристика (за вибором студента):

а) спогадів;

б) щоденника

Епістолярні джерела.

Листування як історичне джерело. Методика роботи.

Загальний огляд епістолярних джерел.

Аналіз епістолярних джерел (за вибором).

Архівні фонди.

Документи архівів СРСР.

Загальний огляд закордонних архівів.

Архіви зарубіжної держави (за вибором).

Документи з історії зарубіжних країн в архівах України

Джерела з історії утворення США.

Джерела історії війни за незалежність (1776 – 1786 рр.).

Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (04.07.1776 р.).

Конституція Сполучених Штатів 1787 р.

Джерела історії Великої Французької буржуазної революції.

Документи періоду влади жирондистів (10.08.1792 – 06.06.1793 рр.).

Документи Якобінської диктатури. Конституція 24.06.1793 р.

Документи періоду Директорії.

Документи Віденського конгресу 1815 р.

Попередні угоди (червень 1813 – поч. 1815 рр.).

Характеристика Генерального акта Віденського конгресу 28.05.(09.06) 1815 р.

Документи становлення Віденської системи міжнародних відносин (вересень 1815 – поч. 1820-х рр.).

Джерела історії Версальсько-Вашингтонської системи.

Документи про перемир’я (вересень – 11 листопада 1918 р.)

Рішення Паризької мирної конференції 1919 р.

Вашингтонські угоди.

Джерела історії Другої світової війни.

Джерела з історії початку війни (вересень 1939 – 1940 рр.) (за вибором).

Рішення конференцій керівників СРСР, США та Великобританії в Тегерані, Ялті й Потсдамі.

Документи зі створення ООН.

Джерела історії інтеграції Європи (ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.).

Римський договір 1957 р.

Конвенція про створення Європейської асоціації вільної торгівлі 1960 р.

Паризька хартія для нової Європи 1990 .

Конституційний договір (Конституція) Європейського Союзу.

Джерела історії Стародавнього Сходу.

Проаналізуйте джерела історії Єгипту: повчання, історичну повість, твір пророцького жанру тощо (за вибором).

Бехістунський напис та “Історія” Геродота про царювання Дарія І.

Веди як джерело історії Індії.

Джерела історії Стародавньої Греції.

Аналіз джерельної бази праць грецьких істориків.

Характеристика “Ілліади” й “Одіссеї” Гомера.

Аналіз джерел законодавства Лікурга, Драконта, Гортинського (за вибором).

Написи як давньогрецьке історичне джерело.

Джерела вивчення реформ Солона, Клісфена та ін. (за вибором).

Джерела історії Стародавнього Риму.

Аналіз римських законів (за вибором).

Надписи.

Джерельна база праць авторів давньоримської доби.

Аннали.

Джерела ранньосередньовічної історії (2 год.)

Джерела історії германців після падіння Західної Римської імперії (за вибором).

Джерела історії Франкської імперії (за вибором).

Джерела історії слов’ян (за вибором).

Джерела історії християнської церкви (за вибором).

Джерела історії Візантійської імперії (за вибором).

Джерела арабської історії (за вибором).

Джерела історії пізнього Середньовіччя.

Джерела з історії Нідерландів.

Джерела з історії Італії.

Джерела з історії Німеччини.

Джерелознавство ХІХ – ХХ ст.

Західне джерелознавство.

Східне джерелознавство.

а) російське;

б) зарубіжне соціалістичне;

в) радянське.

Джерела історії Англійської буржуазної революції.

“Велика ремонстрація” 22.11.1641 р.

Памфлети левеллерів та діггерів.

Джерела історії Англії за протекторату Кромвеля (за вибором).

Джерела історії Тайпінського повстання.

Аналіз “Земельної системи Небесної династії”.

Біографії вождів Тайпінського повстання.

Джерела історії Японії.

Конституція Японською імперії 1889 р.

Джерела новітньої історії Японії (за вибором).

Джерела історії Карибської кризи (за вибором.

Джерела історії на зламі СРСР – СНД (поч. 1990-х рр.).

Джерела історії світових організацій ІІ пол. ХХ – 2010-х рр.

Документи ООН (за вибором).

Документи ЮНЕСКО (за вибором).

Поясніть тезу французьких істориків-позитивістів Ш. Ланглуа та Ш. Сеньобоса – “історія пишеться за джерелами”.

Як вчення про інформацію американського вченого К. Шеннона дозволило теоретично обґрунтувати змістовну невичерпність історичних джерел.

Предмет і завдання курсу джерел всесвітньої історії.

Розкрийте структуру історичного джерелознавства як спеціальної галузі наукових історичних знань.

Схарактеризуєте процес становлення історичного джерелознавства як галузі історичної науки у першій половині XIX ст.

Поясніть тезу німецького історика XIX ст. Леопольда фон Ранке, що в історичній праці потрібно показати як все відбувалося насправді.

Проаналізуйте розвиток історичного джерелознавства у другій половині XIX.

Схарактеризуйте внесок Ш. Ланглуа і Ш. Сеньобоса у розвиток історичного джерелознавства наприкінці XIX – на початку XX ст.

Окресліть найважливіші здобутки теоретичного джерелознавства у першій половині XX ст.

Поясність тезу російського історика О. Лапо-Данілевського: “джерела – реалізований продукт людської психіки”.

Розкрийте зміст концепції О. Лапо-Данілевського психологічного тлумачення історичних джерел.

Класифікація історичних джерел як пізнавальний метод їх вивчення.

Сутність концепції І. Ковальченка щодо врахування трьох аспектів інформації (синтаксичного, прагматичного, семантичного) у класифікації історичних джерел.

Джерелознавча критика як кінцевий етап роботи дослідника із джерелом, її структура.

Схарактеризуйте головні правила джерелознавчої критики щодо давньоруських літописів А. Шльоцера.

Структура джерелознавчої критики документа в концепції французьких істориків-позитивістів Ш. Ланглуа і Ш. Сеньобоса.

Що таке атрибуція історичного джерела?

Поясніть, що означає автентичність історичного джерела?

Схарактеризуйте головні методи досліджень, якими оперує сучасне історичне джерелознавство.

Дайте пояснення терміну “логічна критика”.

Поясніть, у чому полягає специфіка зображальних джерел?

Специфіка кінодокументів як історичного джерела.

Розкрийте специфіку фотодокументів як історичного джерела.

Поясність, чи існує кінематографічне бачення історії?

Схарактеризуйте особливості історичної критики кінофотодокументів.

“Усна історія” як міждисциплінарний метод дослідження в історії та як вид історичних джерел.

З’ясуйте роль Алана Невінса у становленні “усної історії”.

Чому звукозапис є більш надійним і точним свідченням про спілкування з іншою людиною, ніж запис у письмовій формі?

Чим зумовлювався інтерес до “усної історії” в США і країнах Західної Європи у другій половині XX ст.?

“Усна історія” у дослідженнях проблем всесвітньої історії в країнах Східної Європи.

Президентські бібліотеки в США як сховища писемних джерел, аудіо і кінофотодокументів.

Схарактеризуйте структуру і функції дипломатичної служби в країнах Заходу.

Роль і значення дипломатичних документів у вивчення проблем всесвітньої історії, склад дипломатичної документації.

Публікації дипломатичних документів: традиції і особливості.

Міжнародний договір як від дипломатичної документації.

Дайте характеристику структури міжнародного договору.

Дипломатичне листування як різновид дипломатичної документації.

Особливості історичної критики дипломатичних документів.

Наведіть приклади фальшувань дипломатичних документів і з’ясуйте з якою метою вони здійснювалися.

Роль і значення статистичних джерел у вивченні проблем всесвітньої історії.

Проблема класифікації статистичних джерел у сучасному історичному джерелознавстві.

Визначте основні види статистичних джерел і дайте їм характеристику.

Роль статистичних матеріалів (дані переписів, реєстрації народження, шлюбів, смертей та ін.) у вивченні проблем соціальної історії.

Схарактеризуйте структуру статистичної служби в країнах Заходу та головні публікації статистичних матеріалів.

Дайте характеристику “Статистичного щорічника” як типової публікації статистичних матеріалів.

Розкрийте головні прийоми роботи дослідника із статистичними матеріалами.

Схарактеризуйте значення періодичної преси у вивчені проблем всесвітньої історії.

Поясніть тезу англійця У. Бегхофа: преса – четверта влада.

Чи погоджуєтесь ви з думкою професорів Паризького університету Р. Пенто і М. Гравітцом, що преса є “відбитком різних тен­денцій і поглядів епохи”?

Схарактеризуйте систему зберігання матеріалів періодичної преси, бібліографічні покажчики й каталоги періодики.

Розкрийте головні принципи класифікації періодики.

Проаналізуйте головні етапи розвитку періодичної преси в світі

Дайте характеристику головних жанрів періодичної преси.

Схарактеризуйте головні методи вивчення періодики (“перегрупування в масив”, “підбору зразків”).

Роль епістолярних матеріалів у вивченні проблем всесвітньої історії.

Традиція листування як одну із форму комунікації у період античності і середньовіччя.

Схарактеризуйте палеографічні особливості, матеріали й засоби написання листів, епістолярний етикет різних історичних епох.

Джерелознавчий аналіз епістолярних матеріалів і головних методів їх вивчення (історико-генетичний, хронологічно-тематичний, історико-порівняльний, взаємної перевірки, системний аналіз тощо).

Роль і значення мемуарних джерел у вивченні проблем всесвітньої історії; характеристика їх основних видів.

Система збереження мемуарних творів та їх публікація.

Чи погоджуєтесь ви з тезою англійського історика А. Дж. Тейлора, що “писемні мемуари створені для того, щоб вводити в оману істориків”; як джерело вони “непотрібні, за виключенням атмосфери”.

Визначте особливості історичної критики мемуарних джерел.

У чому полягає значення парламентських документів у вивченні проблем всесвітньої історії; дайте характеристику їх основних видів?

Система збереження парламентських документів та їх публікація.

Схарактеризуйте особливості джерелознавчого вивчення парламентських документів.

Роль і значення законодавчих актів у вивченні проблем всесвітньої історії.

Система збереження законодавчих актів та їх публікація.

Особливості джерелознавчого аналізу законодавчих актів.

Значення діловодної документація у вивченні проблем всесвітньої історії.

Схарактеризуйте головні види, структуру й термінологію діловодних матеріалів.

Особливості системи збереження діловодних матеріалів та їх джерелознавчого аналізу.

Судово-слідчі матеріали у вивченні проблем всесвітньої історії.

Структура судово-слідчих документів та систему їх збереження. Публікації судово-слідчих матеріалів.

Особливості джерелознавчого аналізу судово-слідчих матеріалів.

Документація політичних партій, організацій і громадських рухів при вивченні проблем всесвітньої історії.

Склад документації політичних партій і громадських організацій, система її збереження.

Визначте особливості історичної критики політичних організацій і громадських рухів.

Роль листівок, прокламацій і політичних афіш у вивченні проблем всесвітньої історії, особливості їх джерелознавчого аналізу.

Публіцистична література при вивченні проблем всесвітньої історії та її джерелознавчий аналіз.

Використання творів художньої літератури при вивченні про­блем всесвітньої історії.