
- •Передмова
- •1. Типова програма навчальної дисципліни «Випробування і експериментальні дослідження машин і обладнання»
- •1.1 Тематичний план та розподіл навчального часу.
- •Програмний матеріал змістових модулів Змістовий модуль 1. Випробування машин
- •Змістовий модуль 2. Експериментальні дослідження машин і обладнання
- •3. Методичні матеріали до вивчення окремих модулів і тем
- •1.1 Класифікація і основні види випробувань машин
- •1.2. Категорії випробувань машин на надійність
- •Тема 2. Методи вимірювань, що застосовуються при випробуваннях машин
- •2.1. Класифікація методів вимірювань і застосовуваних приладів і устаткування
- •2.2. Вимірювання переміщень і швидкостей поступального й обертального рухів.
- •2.3. Вимірювання сили і ваги
- •2.4. Вимірювання тиску і розрідження
- •2.5. Вимірювання витрат рідин і сумішей
- •2.6. Вимірювання деформацій і напружень
- •2.7. Обробка результатів вимірювань та оцінка їхньої точності
- •Тема 3. Експлуатаційні і лабораторні випробування
- •3.1. Загальні технічні умови експлуатаційних випробувань
- •3.2. Методи проведення випробувань
- •3.3. Технічна експертиза
- •3.4. Системний аналіз ефективності функціонування машин і обладнання при випробуваннях.
- •3.5. Характеристика зовнішніх дій та умов при випробуваннях.
- •Тема 4. Польові і пересувні вимірювальні лабораторії
- •4.1. Класифікація польового вимірювального устаткування
- •4.2. Динамометричні вимірювальні лабораторії
- •4.3. Пересувні тензометричні лабораторії
- •4.4. Сертифікація дорожньо-будівельної техніки
- •4.4.1. Правила обов'язкової сертифікації будівельно-дорожніх машин
- •4.4.2. Обстеження і атестація виробництва
- •4.4.3. Вимоги до сертифікаційних випробувань
- •Тема 1. Планування експериментів
- •1.1. Основи методики експериментального дослідження
- •1.2. Планування експериментів
- •1.3. Інформаційно - вимірювальна техніка
- •Тема 2. Вимірювання деформацій і напружень при експериментальних дослідженнях машин
- •2.1. Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •2.2. Тензорезистори
- •2.3. Схеми з’єднань тензорезисторів
- •Тема 3. Апаратно-програмні тензометричні станції
- •3.1. Призначення та область застосування
- •Продовження табл. 3.1
- •3.2. Будова та принцип дії
- •3.3. Підготовка системи до роботи та порядок роботи
- •4. Методичне забезпечення лабораторних робіт Лабораторна робота №1
- •1.1. Будова ґрунтового каналу
- •2.1. Будова тензоопорів (тензодатчиків).
- •2.2. Вимірювання напружень розтягу і стиску
- •2.3. Вимірювання напружень згину
- •2.4. Вимірювання напружень зсуву і кручення
- •3.1. Конструкція та принцип дії стенду для фізичного моделювання робочих процесів зтм
- •3.2. Вимірювальна система
- •3.3. Моделююче середовище
- •3.4. Зміст експериментальних досліджень
- •4.1. Тарування вимірювальної системи
- •4.2. Обробка і розшифровка осцилограм
- •Середнє значення випадкової величини визначається по формулі
- •При відомому вибірковому значенні визначаємо дисперсію
- •Тоді коефіцієнт варіації Pl буде дорівнювати
- •4.3. Порядок виконання роботи
- •4.4. Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.1. Об’єкт дослідження
- •Технічна характеристика фізичної моделі ковша скрепера дз-87-1
- •5.2. Предмет дослідження
- •5.3. Прилади т а обладнання
- •5.4. Ґрунтові умови
- •5.5. Умови дослідження
- •5.6. Порядок проведення дослідів
- •Продовження табл. 5.2
- •5.7. Розшифровка осцилограм і статистичний аналіз експериментальних даних
- •5.8. Техніка безпеки при проведенні експериментальних досліджень
- •6.1. Об’єкт дослідження
- •Технічна характеристика фізичної моделі розпушувача дп-26с
- •6.2. Предмет дослідження
- •6.3. Прилади та обладнання
- •6.4. Ґрунтові умови
- •6.5. Умови проведення досліджень
- •6.6. Порядок проведення дослідів
- •6.7. Розшифровка осцилограм і статистичний аналіз експериментальних даних
- •6.8. Техніка безпеки при проведені експериментальних досліджень
- •7.1. Об’єкт дослідження
- •7.2. Предмет дослідження
- •7.3. Прилади та обладнання
- •7.4. Ґрунтові умови
- •7.5. Умови дослідження
- •7.6. Порядок проведення дослідів
- •7.7. Рекомендації по розшифруванню осцилограм
- •7.8. Техніка безпеки при проведенні експериментальних досліджень
- •5. З а в д а н н я на розрахунково–графічну роботу для студентів меф денній і заочної форми навчання напряму „Машинобудування”
- •6. Тестові завдання
- •7. Самостійна робота
- •7.2. Оформлення звіту про самостійну роботу
- •8. Порядок оцінювання знань студентів.
- •9. Шкала оцінювання в кмсонп та ects
- •10. Термінологічний словник (глосарій)
- •11. Список літератури
7.2. Предмет дослідження
Предметом дослідження в даній лабораторній роботі є вивчення якісних та кількісних показників процесу взаємодії відвального робочого органу з ґрунтом на протязі всієї стадії його копання.
Відомо [5], що процес копання ґрунтів відвальними робочими органами супроводжується безперервною зміною величини протидії просуванню їх в забої. Величина та закономірність вказаної протидії залежить від багатьох факторів, серед яких найбільш значними є фізико-механічні властивості ґрунтів, що розробляються, геометричні характеристики робочого органу, та режими копання, що визначаються товщиною відокремлюваного від забою ґрунту h та швидкістю просування відвала в забої Vк. Найбільш поширена схема взаємодії відвалу бульдозера з ґрунтом [5], що показана на рис. 7.2.
Загальний опір ґрунту копанню відвалом бульдозера розглядаються як сума наступних складових: опору ґрунту різанню ножової системою відвала, Wр; опору переміщення накопиченої перед відвалом призми ґрунту по поверхні забою WП.В.; сили тертя ґрунту по лобовій поверхні відвалу FT та сили тертя леза ножа об ґрунт WЛ .
Рис. 7.2. Схема процесу взаємодії відвала бульдозера
з фунтом в період копання
Дотична складова загального опору ґрунту копанню дорівнює сумі дотичних складових вказаних сил.
, (7.1)
де
- дотична складова опору ґрунту різанню;
- дотична складова сили тертя ґрунту по
лобовій поверхні відвалу.
Дотична складова опору різанню ножовою системою відвалу визначається по формулі [3]:
, (7.2)
де k1 - коефіцієнт питомого опору ґрунту різанню, значення якого табульоване [5] і залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту; В - довжина відвалу; h - товщина шару ґрунту, що відокремлюється від забою.
Опір переміщенню призми волочіння залежить від ваги ґрунту, що накопичений в визначальний момент процесу копання, та величини коефіцієнт} тертя ґрунту по ґрунту. Його величина визначається виразом:
, (7.3)
де q - об’єм призми волочіння, м3; р - щільність розпушеного ґрунту, кг/м; l - коефіцієнт тертя грунта по ґрунту; g - прискорення вільного падіння, м/с2.
Враховуючи складність зовнішньої форми призми волочіння, її величину визначають як об’єм тригранної призми, параметри якої приведені на рис. 7.3.
Т
оді
, (7.4)
де - кут різання ґрунту; - коефіцієнт тертя ґрунту по сталі.
В
Рис.
7.3. Розрахункова схема форми призми
волочіння для визначення її об’єму
.
(7.5)
З урахуванням розгорнутих значень складових загальний опір ґрунту копанню відвалом бульдозера на кінцевій стадії визначається по формулі:
. (7.6)
Аналіз даної формули показує, що вона не відображає динаміки процесу копання на протязі часу формування призми волочіння, а тільки дозволяє визначити орієнтовне значення дотичної складової WK, коли кількість ґрунту, що вирізається із поверхні забою дорівнює величині втрат ґрунту із призми в бокові валки.
Тому для визначення фактичного значення WK, динаміки його зміни на протязі всього процесу копання, а також оцінки аналітичних моделей, що використовуються для початкового орієнтовного прогнозу величини навантажень на бульдозерне обладнання, потрібні експериментальні дослідження, які дають об’єктивну відповідь на зазначенні питання.