
- •Українська мова (за професійним спрямуванням): теоретичний і практичний аспекти
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 1/11-4898 від 03.07.09)
- •1 Теоретичний аспект
- •1.1 Мова й професія
- •1. 2 Робота над орфоепічними нормами
- •1.3 Наголос в українському професійному мовленні
- •1.4 Милозвучність української мови
- •1.5 Робота над лексичними нормами
- •1.6 Іншомовні слова в українському мовленні професійного спрямування
- •1.7 Орфографічний практикум
- •1.8 Терміни та їх місце в професійному молвенні
- •1.9 Професійна лексика
- •1.10 Роль професіоналізмів в оптимізації професійного мовленнєвого спілкування
- •1.11 Лексичні та графічні скорочення
- •1.12 Робота над орфографічними нормами
- •Основні орфографічні правила: Апостроф
- •М'який знак
- •Правопис префіксів
- •Чергування голосних
- •Зміни в групах приголосних
- •1.13 Уживання великої літери
- •1.13.1 Велика та мала літери в рубриках:
- •1.13. 2 Велика літера у власних назвах
- •1.13.3 Велика літера в складноскорочених назвах
- •1.14 Правила переносу слів
- •1.14.1 Орфографічні правила переносу
- •1.14.2 Технічні правила переносу
- •1.15 Робота над морфологічними нормами
- •1.15.1 Числівники в професійному мовленні
- •1.15.1 Позначення часу в українському мовленні
- •1.16 Стилістичні норми
- •1.16.1 Основні жанри наукового стилю
- •1.16.2 Науковий етикет
- •1.17 Синтаксичні й пунктуаційні норми
- •1.17.1 Дієслівні форми на -но, -то
- •1.17.2 Невластиві українській мові пасивні конструкції
- •1.17.3 Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
- •1.18 Розвиток комунікативної компетенції фахівця
- •1.18.1 Формування професійної мовленнєвої комунікативної компетенції
- •2 Блок запитань для самоконтролю:
- •3 Практичний аспект
- •3.1 Завдання для виконання в аудиторії та самостійної роботи
- •Наприклад: Професіограма 1.
- •Iнженер
- •Блок а
- •Алгоритмічний припис до складання плану друкованого джерела наукової інформації
- •Алґоритмічний припис до конспектування друкованого джерела наукової інформації
- •Тест 10
- •Тест 11
- •Тест 12
- •Тест 13
- •Тест 14
- •Тест 15
- •Тест 16
- •Тест 17
- •2. Наказ щодо особового складу – це:
- •Тест 18
- •2. Характеристика – це:
- •Тест 19
- •Тест 20
- •5.1 Рекомендована література:
- •5.2 Словники:
- •5.3 Електронні словники в інтернеті (on-line):
- •5.4 Використана література:
- •94204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр. Леніна, 16.
1.11 Лексичні та графічні скорочення
Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються та читаються повністю.
Лексичні скорочення бувають декількох типів:
Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на: а) буквені – читаючи їх, треба вимовляти букви: АМК, КБ, ЖБК, ХТЗ; б) звукові – читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, ВАТ та ін.; в) буквено-звукові (змішані) – частина слова вимовляється за буквами, частина – звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.
Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.
Частково скорочені слова – утворені з частини або частин складів слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.
Відсікання (усічення): пом., акад., доц. та ін.
Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.
Змішаного типу (комбіновані): НДІ, торгмаш й ін. А також:
крапкові: ст., див., ім. та ін.;
дефісні: з-д, б-ка, ін-т та ін;
скісно лінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);
нульові ( курсивні – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін.) лише після цифрових назв: 2 хв., 47 кг., 250 г., 400 грн. та ін.;
комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін.
Увага! Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).
Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад: НП, що сталося на ПУ під.-схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В.С. Не можна скорочувати імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток – з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник – Григір, бо є Григорій Тютюнник).
Подаємо деякі зразки скорочень, які вживаються в усіх видах ділових паперів:
назви документів: РКК, ОРД, техплан, техдокументація;
назви посад, вчених ступенів, знань: член-кор., проф.., канд. філол. наук., зав., заст.;
офіційні форми звернення: доб., п.;
офіційні назви організацій, установ, відділів: агропром, фінвідділ, Київськбуд, Укрземпроект;
скорочення, вживаній в планово-обліковій документації: промінвестбудбанк, техпромфінплан, накл. № тощо.
Назва установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, наприклад:
з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одиночно: Укрпромбуд, Укрнафта, Укрміжколгоспбуд, Укрцукорпром, Укроргводбуд;
з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно, педінститут, оргвідділ.
Загальна лінгвістична наукова думка оперує поняттям акронімії, визначаючи її як "спосіб словотворення", проте лексична одиниця за цим механізмом не утворюється. Фактично виникає тільки нова форма, яка абсорбує в себе значення всієї вихідної одиниці. Так виникає ціла низка "екологічних" акронімів. Прикладами таких форматичних інновацій можна вважати NOTE (Not over there, either), що позначає безкомпромісне ставлення до будівництва у певній місцевості, BANANA (Build Absolutely Nothing Anywhere Near Anything) на позначення радикально-екстремістського ставлення до будівництва:
There is also the zealous "Nimby" (Not In My Back Yard), his eager disciple the "Note" (Not Over There Either) and the mega-conservationist the "Banana" (Build Absolutely Nothing Anywhere Near Anything). /Western Morning News, Aug. 23, 2002/.
Існує точка зору, згідно з якою роль багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний характер, вони стають справжнім центром створення нових слів [с. 21. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-ті – 90-ті роки ХХ століття: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. – К., 1999. - 409 с.]. Так, наприклад, інноваційна мовна одиниця compact disc була використана в ролі основи для створення абревіатури CD, яка надалі практично повністю витіснила вихідну одиницю та бере активну участь у творенні лексичних інновацій складного типу: CD video, CD caddy, CD reader. Як і попередня, абревіатура HIV також брала участь в утворенні значної кількості нових лексичних одиниць, до яких можна віднести HIV-virus, HIV-positive, HIV-infected, HIV disease, HIV-negative.
У фаховому спілкування й документах припускається використання лише загальнонормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах і словниках.