1.18.1 Формування професійної мовленнєвої комунікативної компе­тенції

Одним із показників рейтингу професійної перспективи фахівця становить відсутність/недостатність його риторичної культури. Пригадаємо, що основним завданням професійного діалогу/полілогу є переконання, котре досягається завдяки аргументації, тому знання з риторики як лінгвокультурологічної науки й мистецтва ефективної усної переконуючої комунікації становить фундамент освіченості та професіоналізму майбутнього інженера.

Риторика. Теорія ораторського мистецтва, наука красномовства. Це наука про закони управління розумово-мовленнєвою діяльністю. Вона розвиває в людини цілу систему особистісних якостей: культуру мислення, мовлення, поведінки, спілкування, виконавської майстерності.

Ораторське мистецтво. Майстерність виголошення усного слова, що ґрунтується на засвоєнні основних положень риторики, а також особистих якостях промовця.

Закони риторики – загальні правила, на яких ґрунтується ораторське мистецтво. Виділяють такі основні закони риторики: концептуальний закон (створення концепції); закон моделювання аудиторії (системне вивчення аудиторії, на яку розрахований виклад концепції); стратегічний закон (який передбачає систему побудову програми впливу на конкретну аудиторію); тактичний закон (який передбачає систему дій для підготовки ефективної реалізації стратегії); закон ефективної комунікації (передбачає систему дій оратора з метою налагодження контакту з аудиторією); системно-аналітичний закон (передбачає самоаналіз і аналіз дій інших людей).

Ділова бесіда. Бесіда під час ділової зустрічі, яка передбачає обмін поглядами.

Нарада. Засідання, на якому представники державних або громадських організацій обговорюють певні питання розвитку господарства, культури, науки тощо.

Переговори. Обговорення з метою з’ясування думок, настроїв сторін або укладення договорів, угод тощо.

Репрезентація – представлення кого-, чого-небудь, рекомендація, знайомство.

Монолог. Форма розгорнутого мовленнєвого висловлювання, що являє собою мовлення, звернене до самого себе чи до інших, на відміну від діалогу, не роз­раховане на безпосередню мовленнєву реакцію іншої особи. Звернення до слухачів або читачів, промова однієї людини, яка не передбачає безпосереднього відгуку. Монологічна мова характеризується використанням складних синтаксичних конструкцій, що пов’язано із прагненням широко охопити зміст висловлювання.

Діалог. Одна з форм мовлення, розмова між двома особами. Діалог характеризується короткими висловленнями, використанням неповних і незакінчених речень, простотою синтаксичної будови його частин.

Дискусія. Обговорення якого-небудь питання або групи пов’язаних питань компетентними особами з наміром досягнути взаємоприйнятного рішення.

Промова. Прозовий твір, призначений для усного виголошення перед певною аудиторією з метою переконання слухачів у справедливості думок оратора і таким чином вплинути на їхню волю.

Полілог – мовлення багатьох людей.

Риторична фігура – мовний зворот, своєрідне сполучення слів і синтаксична побудова фраз, відмінна від порядку слів, узвичаєного даною мовою, що служить засобом підсилення емоційної вмотивованості художньої або ораторської мови. Існують різні типи класифікацій риторичних фігур; їх поділяють на фігури слів і фігури думок; фігури милозвучності, або евфонічні, і ітеративні, або фігури повторення, і звукові, або фонетичні; синтаксичні та риторичні (емфатичні та патетичні); фігури зазначення, руху і звуку; фігури накопичення, недоговорення, ритмізації, діалогізації. Те саме, що й образ, схимата, стилістична фігура, синтаксична фігура, фігура мови.

Риторичне заперечення – одна з риторичних фігур, що полягає у використанні заперечення як засобу посилення уваги до чого-небудь.

Риторичне запитання – одна з риторичних фігур, яка полягає у використанні в тексті промови запитання, яке не потребує відповіді, оскільки вона загальновідома; уживається для того, щоб привернути увагу слухачів (читачів) до певного явища.

Риторичне звертання – риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлювання адресується до предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюється його виразність.

Риторичний вигук – особливо емоційне твердження, констатація якого-небудь факту чи думки, супроводжується окличною інтонацією.

Отже, формування професійної мовленнєвої комунікативної компе­тенції передбачає:

• глибокі професійні знання й оволодіння понятійно-категоріальним апаратом певної професійної сфери та від­повідною системою термінів;

• досконале володіння сучасною українською літера­турною мовою;

• уміле професійне використання мовних стилів і жанрів відповідно до місця, часу, обставин, статусно-ро- льових характеристик партнера (партнерів);

• знання етикетних мовленнєвих формул і вміння ними ко­ристуватися в професійному спілкуванні;

• уміння працювати з різними типами текстів;

• орієнтування в потоці різнотемної та різнотипної ін­формації українською мовою на різних каналах її переда­вання;

• уміння знаходити, вибирати, сприймати, аналізува­ти та використовувати інформацію профільного спряму­вання;

• володіння інтерактивним спілкуванням, характер­ною ознакою якого є необхідність миттєвої відповідної ре­акції на повідомлення чи інформацію, що знаходиться в контексті попередніх повідомлень;

• володіння основами риторичних знань і вмінь;

• уміння оцінювати комунікативну ситуацію швидко, і на високому професійному рівні приймати рішення та планувати комунікативні дії.

Отже, професійна мовленнєва комунікативна компетенція особистості є показником сформованості системи профе­сійних знань, комунікативних умінь і навичок, ціннісних орієнтацій, загальної гуманітарної культури, інтеграль­них показників культури мовлення, необхідних для якіс­ної професійної діяльності.

Набуті студентами знання під час навчання українській мові за професійним спрямуванням у вищому технічному навчальному закладі сприятимуть подальшій професійній самоосвіти, реалізації фахових знань у продуктивні й цивілізовані способи мисленнєво-мовленнєвої діяльності, підвищенню комунікативної та риторичної культури наукової і професійної еліти та суспільства в цілому [58, c.87].