- •Українська мова (за професійним спрямуванням): теоретичний і практичний аспекти
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 1/11-4898 від 03.07.09)
- •1 Теоретичний аспект
- •1.1 Мова й професія
- •1. 2 Робота над орфоепічними нормами
- •1.3 Наголос в українському професійному мовленні
- •1.4 Милозвучність української мови
- •1.5 Робота над лексичними нормами
- •1.6 Іншомовні слова в українському мовленні професійного спрямування
- •1.7 Орфографічний практикум
- •1.8 Терміни та їх місце в професійному молвенні
- •1.9 Професійна лексика
- •1.10 Роль професіоналізмів в оптимізації професійного мовленнєвого спілкування
- •1.11 Лексичні та графічні скорочення
- •1.12 Робота над орфографічними нормами
- •Основні орфографічні правила: Апостроф
- •М'який знак
- •Правопис префіксів
- •Чергування голосних
- •Зміни в групах приголосних
- •1.13 Уживання великої літери
- •1.13.1 Велика та мала літери в рубриках:
- •1.13. 2 Велика літера у власних назвах
- •1.13.3 Велика літера в складноскорочених назвах
- •1.14 Правила переносу слів
- •1.14.1 Орфографічні правила переносу
- •1.14.2 Технічні правила переносу
- •1.15 Робота над морфологічними нормами
- •1.15.1 Числівники в професійному мовленні
- •1.15.1 Позначення часу в українському мовленні
- •1.16 Стилістичні норми
- •1.16.1 Основні жанри наукового стилю
- •1.16.2 Науковий етикет
- •1.17 Синтаксичні й пунктуаційні норми
- •1.17.1 Дієслівні форми на -но, -то
- •1.17.2 Невластиві українській мові пасивні конструкції
- •1.17.3 Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
- •1.18 Розвиток комунікативної компетенції фахівця
- •1.18.1 Формування професійної мовленнєвої комунікативної компетенції
- •2 Блок запитань для самоконтролю:
- •3 Практичний аспект
- •3.1 Завдання для виконання в аудиторії та самостійної роботи
- •Наприклад: Професіограма 1.
- •Iнженер
- •Блок а
- •Алгоритмічний припис до складання плану друкованого джерела наукової інформації
- •Алґоритмічний припис до конспектування друкованого джерела наукової інформації
- •Тест 10
- •Тест 11
- •Тест 12
- •Тест 13
- •Тест 14
- •Тест 15
- •Тест 16
- •Тест 17
- •2. Наказ щодо особового складу – це:
- •Тест 18
- •2. Характеристика – це:
- •Тест 19
- •Тест 20
- •5.1 Рекомендована література:
- •5.2 Словники:
- •5.3 Електронні словники в інтернеті (on-line):
- •5.4 Використана література:
- •94204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр. Леніна, 16.
1.4 Милозвучність української мови
Один із засобів досягнення милозвучності української мови – уникнення збігів певних звуків у слові чи на стику слів. Цьому, зокрема служить і чергування в певних випадках звуків у-в, і-й, часток - ся - сь, форм прийменника з-зі-із, над-наді й под.
Українська мова уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Причому пауза сприймається як приголосний.
Наприклад: увести в оману; поїхав у Київ на конференцію; внесок у науку.
Проте незалежно від того, на який звук кінчається попереднє слово, вживаємо, як правило:
у перед звуками в, ф ( із тими звукосполуками, у яких є ці звуки: св, льв, зв, дв, тв, хв, гв, сф і под.): надруковано у «Вечірньому Києві», події у світі, будівля у дворі, досягнення у сфері економіки;
б) і перед звуком й ( який позначається буквами й, я, ю, є, ї): злагода і єдність.
Варіанти прийменника із, зі вживаємо, щоб уникнути зіткнення звука з з іншими приголосними, зокрема із шиплячими та свистячими: із святом, зі святом, зі школи, зі мною.
1.5 Робота над лексичними нормами
Лексичні норми регулюють слововживання. В українській мові треба вживати:
заходи, а не міроприємства;
наступний, а не слідуючий;
будь-який, а не любий;
як консультанта , а не в якості консультанта.
Ключові поняття:
Лексика (від гр. lexis – слово) – словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються в мові.
Синоніми – це слова відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням. Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний. Синоніми поділяються на три основні групи:
лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками (відомий – видатний– славетний – знаменитий);
стилістичні синоніми – це слова, що відрізняються стилістичним та емоційним забарвленням (говорити – мовити – пророчити – верзти – базікати);
абсолютні синоніми – зовсім не відрізняються значенням і в контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство – лінгвістика, століття – сторіччя). Таких синонімів в українській мові небагато.
Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Наприклад: в російській мові – положение, українською – стан (фізичний), положення (горизонтальне), становище (матеріальне). Треба бути уважним, бо заміна навіть однієї букви може вплинути на значення слова і всього тексту.
Наприклад: Замісник. Заступник.
Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов`язки, тобто заміщає відсутнього керівника. Заступник – це офіційна назва посади.
Квиток. Білет.
Квиток – вживається у словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток, студентський квиток тощо. Білет – кредитний, банківський, екзаменаційний.
Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис і вимову потрібного слова. Порівняймо значення паронімів:
Близький. Ближній. Слова мають спільні і різні значення. Спільних значень два: 1) розташований на невеликій відстані: близька хата - ближня хата, близький ліс - ближній ліс. Але щодо популярного нині окреслення зарубіжжя треба вживати вислів близьке зарубіжжя; 2) який перебуває в прямих родинних стосунках з ким-небудь: близька рідня – ближня рідня. Словник за ред. Б. Грінченка фіксує вживання у Марка Вовчка вислову ближні приятелі, тобто такі, що мають почуття симпатії, дружби один до одного, а також спільні ідеї, інтереси. Сьогодні ми скажемо в цьому випадку близькі приятелі.
Прикметник близький має ряд значень, яких не має ближній. Так, невелика часова віддаленість передається прикметником близький: уже близька ніч, сонце близьке до заходу, близьке свято. Ще близький – це добре знаний, відомий, зрозумілий: Почув у голосі щось близьке, своє; такий, який глибоко хвилює, безпосередньо стосується будь-кого: Інтереси дітей близькі матері; про адекватний, реалістичний переклад теж кажуть близький: переклад близький до оригіналу.
Покажчик. Показник.
Покажчик – напис, стрілка, довідник.
Показник – наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник можливостей та ін [15].
