- •Українська мова (за професійним спрямуванням): теоретичний і практичний аспекти
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 1/11-4898 від 03.07.09)
- •1 Теоретичний аспект
- •1.1 Мова й професія
- •1. 2 Робота над орфоепічними нормами
- •1.3 Наголос в українському професійному мовленні
- •1.4 Милозвучність української мови
- •1.5 Робота над лексичними нормами
- •1.6 Іншомовні слова в українському мовленні професійного спрямування
- •1.7 Орфографічний практикум
- •1.8 Терміни та їх місце в професійному молвенні
- •1.9 Професійна лексика
- •1.10 Роль професіоналізмів в оптимізації професійного мовленнєвого спілкування
- •1.11 Лексичні та графічні скорочення
- •1.12 Робота над орфографічними нормами
- •Основні орфографічні правила: Апостроф
- •М'який знак
- •Правопис префіксів
- •Чергування голосних
- •Зміни в групах приголосних
- •1.13 Уживання великої літери
- •1.13.1 Велика та мала літери в рубриках:
- •1.13. 2 Велика літера у власних назвах
- •1.13.3 Велика літера в складноскорочених назвах
- •1.14 Правила переносу слів
- •1.14.1 Орфографічні правила переносу
- •1.14.2 Технічні правила переносу
- •1.15 Робота над морфологічними нормами
- •1.15.1 Числівники в професійному мовленні
- •1.15.1 Позначення часу в українському мовленні
- •1.16 Стилістичні норми
- •1.16.1 Основні жанри наукового стилю
- •1.16.2 Науковий етикет
- •1.17 Синтаксичні й пунктуаційні норми
- •1.17.1 Дієслівні форми на -но, -то
- •1.17.2 Невластиві українській мові пасивні конструкції
- •1.17.3 Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
- •1.18 Розвиток комунікативної компетенції фахівця
- •1.18.1 Формування професійної мовленнєвої комунікативної компетенції
- •2 Блок запитань для самоконтролю:
- •3 Практичний аспект
- •3.1 Завдання для виконання в аудиторії та самостійної роботи
- •Наприклад: Професіограма 1.
- •Iнженер
- •Блок а
- •Алгоритмічний припис до складання плану друкованого джерела наукової інформації
- •Алґоритмічний припис до конспектування друкованого джерела наукової інформації
- •Тест 10
- •Тест 11
- •Тест 12
- •Тест 13
- •Тест 14
- •Тест 15
- •Тест 16
- •Тест 17
- •2. Наказ щодо особового складу – це:
- •Тест 18
- •2. Характеристика – це:
- •Тест 19
- •Тест 20
- •5.1 Рекомендована література:
- •5.2 Словники:
- •5.3 Електронні словники в інтернеті (on-line):
- •5.4 Використана література:
- •94204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр. Леніна, 16.
1.15.1 Числівники в професійному мовленні
Особливу увагу потрібно звертати на зв'язок числівників з іменниками. Іменник при числівниках два, три, чотири ставиться у називному відмінку (а не родовому, як у російській мові).
Наприклад: три відсотки; два бали; чотири семестри; двадцять два тижні; тридцять три варіанти.
Іменники, які в множині втрачають суфікс -ин, при числівниках два, три, чотири вживаються в родовому відмінку однини.
Наприклад: Тридцять два селянина; тридцять три громадянина.
Увага! Якщо іменник стоїть перед числівником і вказує на приблизність, то й перед два, три, чотири він ставиться в родовому відмінку множини.
Наприклад: днів три; днів зо три; тижнів два; тижнів зо два; місяців чотири.
Іменник незмінно стоїть у родовому відмінку множини після числівників: мільйон тонн; мільйона тонн. Після дробових числівників іменник стоїть тільки в родовому відмінку однини.
Наприклад: півтора року; півтора місяця; дві треті відсотка; двом п`ятим відсотка.
Увага! Якщо є вислів з половиною, з чвертю, то іменник вживається у формі, якої вимагає власне кількісний числівник.
Наприклад: чотири з половиною роки; два з половиною місяці; шість з чвертю років.
У датах назви місяців уживаються тільки в родовому відмінку:
Наприклад: перше березня; з Восьмим березня; на шосте лютого.
Кількість однорідних предметів, дати в офіційно-ділових паперах позначають, як правило, числом, а не словами. Але словесний запис теж необхідний, наприклад, у документах з господарсько-договірної та обліково-фінансової діяльності, де вимагається дотримання особливої точності.
Дати й календарні терміни позначаються так:
27 травня 2009 р.; у вересні 2008 р.; за 9 місяців 2007 р.; у першому півріччі 2009 р.; але в І кварталі поточного року.
У назвах свят і знаменних дат з великої літери пишеться перше слово: Восьме березня, Перше травня. Якщо початковий порядковий числівник у такій назві позначений цифрою, то з великої букви пишеться наступне за ним слово: 8 Березня.
Простий кількісний числівник, який називає однозначне число (без вказівки на одиниці виміру) відтворюється словом: подати у двох примірниках. Якщо є вказівка на одиниці виміру, число позначається цифрою: 7 тонн. Позначення часових меж завжди записується словами: протягом чотирьох місяців.
Складні і складені числівники записують цифрами, крім випадків, коли ними починається речення. Наприклад: подано 10 пропозицій; чотирнадцять пропозицій надійшло. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, прийнято записувати, розбиваючи на класи з допомогою пропусків: 387 145 грн.
Порядкові числівники, якщо запис ведеться арабськими цифрами, уводяться до тексту з відмінковими закінченнями: за 5-ою категорією. За переліку кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз: 1, 2 і 3-ої груп. Порядкові числівники, позначені римськими цифрами, подаються без відмінкових закінчень: за І квартал поточного року.
Окремі види інформації передаються у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів (можна 725 000 грн., а можна 725 тис. грн.). Словесно-цифровий запис не лише дає можливість скорочувати написання великих чисел, а й значно полегшує сприймання.
На відміну від розмовного стилю, де приблизна кількість виражається багатьма однослівними, описовими й фразеологічними одиницями, у діловому стилі приблизна кількість відтворюється дуже обмежено. До числівників можна додати лише слова понад, до, зверх, більше, менше.
Складні слова, перша частина яких – цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 9 - денний.
Позначаючи кількість предметів, чисельність людей, називаючи термін виконання, слова: штук, чоловік, місяць, час – не дублюються. Наприклад: 10 столів, а не 10 штук столів; 50 робітників, а не 50 чоловік робітників; надати відпустку у серпні, а не у серпні місяці; виконати роботу за три години, а не за три години часу.
Увага! На відміну від російської:
- числівники сім, вісім пишемо без м'якого знака, хоча п'ять, шість, дев'ять. Так само не пишемо знак м'якшення в числівниках від 50 до 80 і від 500 до 900 (пор. шестьдесят - шістдесят, восемьсот - вісімсот);
- під час відмінювання числівників п'ять – дванадцять, тридцять – вісімдесят в усіх відмінках, крім називного, допускаються паралельні форми:
Н. сім вісімдесят
Р. семи (сімох) вісімдесяти (вісімдесятьох)
Д . семи (сімом) вісімдесяти (вісімдесятьом)
3. сім (сімох) вісімдесят (вісімдесятьох)
О. сьома (сімома) вісімдесятьма (вісімдесятьома)
М. семи (сімох) вісімдесяти (вісімдесятьох)
у назвах десятків в українській мові змінюється лише друга частина {п'ятдесятьох, шістдесятьох, сімдесятьох, вісімдесятьох), тоді як в російській змінюються обидві частини (рос. пятидесяти, шестидесяти, семидесяти, восьмидесяти);
у числівниках одинадцять, чотирнадцять наголошується середня частина -на- (порівняйте з рос. одиннадцать, четырнадцать), у числівниках на позначення десятків – друга частина: сімдесят, вісімдесят (рос. семьдесят, восемьдесят);
- рос. миллион, миллиард – укр. мільйон, мільярд. Пам`ятайте! Порядкові числівники, які закінчуються на -тисячний, - мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом: шеститисячний, п'ятимільярдний, п'ятдесятимільйонний;
- складні числівники двісті, триста, чотириста, п`ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев`ятсот відмінюються за таким зразком:
Н. триста п`тсот
Р. трьохсот п`тисот
Д. трьомстам п`тистам
Зн. триста п`ятсот
Ор. трьомастами п`ятьмастами, п`ятьомастами
М. трьохстах п`ятистах
у складних числівниках відмінюються всі складові частини: від чотирьохосот сімдесяти п`яти тисяч дев`ятисот вісімдесяти дев`яти відняти чотириста п`ятдесят два ;
числівники сорок, дев`яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках уживається з закінченням -а : сорока, дев`яноста, ста :
збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми : двох, двом; двом, обох, обом; трьох, трьом.
