- •Українська мова (за професійним спрямуванням): теоретичний і практичний аспекти
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 1/11-4898 від 03.07.09)
- •1 Теоретичний аспект
- •1.1 Мова й професія
- •1. 2 Робота над орфоепічними нормами
- •1.3 Наголос в українському професійному мовленні
- •1.4 Милозвучність української мови
- •1.5 Робота над лексичними нормами
- •1.6 Іншомовні слова в українському мовленні професійного спрямування
- •1.7 Орфографічний практикум
- •1.8 Терміни та їх місце в професійному молвенні
- •1.9 Професійна лексика
- •1.10 Роль професіоналізмів в оптимізації професійного мовленнєвого спілкування
- •1.11 Лексичні та графічні скорочення
- •1.12 Робота над орфографічними нормами
- •Основні орфографічні правила: Апостроф
- •М'який знак
- •Правопис префіксів
- •Чергування голосних
- •Зміни в групах приголосних
- •1.13 Уживання великої літери
- •1.13.1 Велика та мала літери в рубриках:
- •1.13. 2 Велика літера у власних назвах
- •1.13.3 Велика літера в складноскорочених назвах
- •1.14 Правила переносу слів
- •1.14.1 Орфографічні правила переносу
- •1.14.2 Технічні правила переносу
- •1.15 Робота над морфологічними нормами
- •1.15.1 Числівники в професійному мовленні
- •1.15.1 Позначення часу в українському мовленні
- •1.16 Стилістичні норми
- •1.16.1 Основні жанри наукового стилю
- •1.16.2 Науковий етикет
- •1.17 Синтаксичні й пунктуаційні норми
- •1.17.1 Дієслівні форми на -но, -то
- •1.17.2 Невластиві українській мові пасивні конструкції
- •1.17.3 Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
- •1.18 Розвиток комунікативної компетенції фахівця
- •1.18.1 Формування професійної мовленнєвої комунікативної компетенції
- •2 Блок запитань для самоконтролю:
- •3 Практичний аспект
- •3.1 Завдання для виконання в аудиторії та самостійної роботи
- •Наприклад: Професіограма 1.
- •Iнженер
- •Блок а
- •Алгоритмічний припис до складання плану друкованого джерела наукової інформації
- •Алґоритмічний припис до конспектування друкованого джерела наукової інформації
- •Тест 10
- •Тест 11
- •Тест 12
- •Тест 13
- •Тест 14
- •Тест 15
- •Тест 16
- •Тест 17
- •2. Наказ щодо особового складу – це:
- •Тест 18
- •2. Характеристика – це:
- •Тест 19
- •Тест 20
- •5.1 Рекомендована література:
- •5.2 Словники:
- •5.3 Електронні словники в інтернеті (on-line):
- •5.4 Використана література:
- •94204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр. Леніна, 16.
Зміни в групах приголосних
Якщо основа іменника закінчується на Г, К, X, ці приголосні чергуються З, Ц, С та Ж, Ч, Ш. Таке чергування відбувається:
- під час словозміни (форми давального та місцевого відмінка однини): запорука - запоруці;
- під час словотворення: крига - крижаний; безпека - безпечний (але банк - у банку, а не в банці).
У таких групах приголосних, як -стн- (-сн-), -стл-, -скн-, -ждн-, -здн-, -слн-, середній приголосний спрощується не тільки у вимові, але і на письмі: стелити - слати, тиск - тиснути, тиждень - тижневий, під'їзд - під'їзний,
Не відбувається таке спрощення у словах запозичених баласт-баластний, контраст-контрастний та у словах: кістлявий, пестливий, хвастливий, зап'ястний, шістнадцять.
У деяких випадках спрощення проходить лише в усному мовленні, а на письмі не фіксується: студентський, агентство.
Перед суфіксом -ськ- деякі приголосні під час словотворення змінюються, а саме: к, ц, ч + -ськ- дають -цьк(ий): кременчуцький (Кременчук); галицький (Галич); г, ж, з + -ськ- дають -зьк(ий): запорізький, празький, французький; х, ш, с + -ськ- дають -ськ(ий): латиський, волноваський.
Властиве тільки українській мові таке явище, як подовження приголосних. Воно відбувається:
- в іменниках середнього роду II відміни на я (крім родового відмінка множини з нульовим закінченням, та похідних від них): знання, життя, сторіччя (але сторіч), століття (але століть);
- в іменниках III відміни в орудному відмінку пред ю: молоддю, міддю (але молодістю, повістю); галуззю, розкішшю, подорожжю;
- перед я, , в деяких прислівниках: навмання, попідвіконню;
- якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів: відкриттів, почуттів;
1.13 Уживання великої літери
1.13.1 Велика та мала літери в рубриках:
1) З великої літери пишеться перше слово рубрик тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою:
Сьогодні о вісімнадцятій годині відбудуться загальні збори колективу з порядком денним:
1. Про завдання колективу видавництва у світлі прийнятого Закону про мови.
2. Звіт голови правління осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.
2) З малої літери пишеться перше слово рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної крапкою з комою:
Біологічні механізми Землі вже давно не справляються з лавиноподібним техногенним забрудненням планети. Ситуація ускладнюється швидше, ніж вдається знайти гарантоване рішення. Основні компоненти забруднення сьогодні такі:
- зміна клімату під впливом парникового ефекту;
- виснаження озонового шару Землі;
- кислотне забруднення атмосфери й ґрунтів, хімічне забруднення планети;
- забруднення Світового океану;
- прогресуюче зникнення сотень видів рослин і тварин та збіднення генофонду Землі («Вісник АН України»).
Примітка. Якщо такі рубрики граматично самостійні та структурно досить розлогі, то вони можуть починатися великою літерою:
Кожен функціональний різновид мовлення має свій набір комунікативно-семантичних інваріантів. У цьому плані видається важливим дослідження таких питань:
1. Визначення інвентарю комунікативних типів висловлень (інваріантів) у національній мові.
2. Опис цих інваріантів з опорою на синтаксичну структуру, інтонаційне оформлення й лексико-тематичне наповнення висловлення.
3. Зіставлення цих комунікативно-семантичних інваріантів у слов’янських мовах (З виступу в дискусії).
Увага! З великої літери пишеться початкове слово виступу, постанови, протоколу, ухвали тощо після вступної (загальної) частини:
Дозвольте ж мені виразити означення суверенітету Республіки:
1. Земля та її природні багатства, води й повітряний басейн, що знаходиться в межах кордонів України, є власністю народу України.
2. На території України закони, прийняті Верховною Радою України, мають пріоритет перед законами, прийнятими установами [колишнього] Союзу (І. Р. Юхновський. Із виступу на загальних зборах АН України).
