Практична частина

Мета роботи – визначити в’язкість розчинів полівінілового спирту з різними масовими частками полімеру і обчислити його молекулярну масу.

Обладнання і реактиви: лабораторний штатив, віскозиметр ВПЖ-1, гумова груша, гумова трубка, затискувачі, секундомір, водні розчини полівінілового спирту (w = 0,25 %, 0,35 %, 0,65 %, 0,85 %).

Віскозиметр (рис. 3.4) обережно закріпити в лапці лабораторного штатива у вертикальному положенні. Налити у віскозиметр дистильовану воду через трубку так, щоб її рівень встановився між мітками М₃ та М₄. На отвори трубок (2), (3) натягнути гумові трубки, причому перша з них обладнана затискувачем, а друга – затискувачем з гумовою грушею. За допомогою гумової груші, вставленої в гумову трубку, втягнути дистильовану воду в трубку (2) вище мітки М₁. Вийняти гумову грушу з трубки і спостерігати за тим, як дистильована вода витікає через капіляр (5) у резервуар (6) віскозиметра. При цьому необхідно звертати увагу на те, щоб до моменту підходу рівня рідини до мітки М₁ у резервуарі (6) встановився висячий рівень, а в капілярі не було бульбашок повітря. У момент, коли нижній меніск води досягне мітки М₁, ввімкнути секундомір, а коли

він досягне мітки М₂ – вимкнути секундомір. Зафіксувати час витікання води. Провести подібне вимірювання тричі (результати вимірювань повинні відтворюватися

	з точністю до 0,2-0,4 с) і за ними встановити середнє значення часу витікання. Починаючи з розчину з найменшою масовою часткою полімеру, визначити час витікання розчинів полівінілового спирту з різними масовими частками так само, як це робили для дистильованої води. Перед початком вимірювання нового розчину полімеру промити цим розчином віскозиметр.
Рисунок 3.4 - Віскозиметр ВПЖ-1: 1,2,3 - трубки; 4 - вимірювальний резервуар; 5- капіляр; 6,7,8 - резервуари; М1, М2, М3, М4- мітки

Обробка експериментальних даних

Результати усіх вимірювань занести до таблиці за такою формою:

Пор. номер	W розчинів ПВС	Час витікання, с				ηпит	Ηзв
		τ1	τ2	τ3	τсер
1	-
2	0,25
3	0,35
4	0,65
5	0,85

Розрахувати питому в’язкість за формулою (3.2) і зведену в’язкість за формулою (3.3). Результати розрахунків занести в таблицю. Побудувати графік залежності зведеної в’язкості від концентрації розчину полімеру. За графіком визначити характеристичну в’язкість. Розрахувати молекулярну масу полімеру за формулою (3.4), скориставшись табличними значеннями констант для системи полівініловий спирт-вода K = 2∙10^-4, а α = 0,77. Отримане значення М порівняти з довідковими даними, за якими значення молекулярної маси полівінілового спирту становить 8,5∙10³-1700∙10³.