
- •Ю. В. Ліцман, л. І. Марченко, с. Ю. Лебедєв Самостійна робота студентів при вивченні Хімії
- •Самостійна робота студентів при вивченні Хімії
- •Самостійна робота студентів при вивченні Хімії
- •Розділ 1 підготовка до опрацювання теоретичного матеріалу
- •Основні поняття та стехіометричні закони хімії
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань до розділу Основні поняття та стехіометричні закони хімії
- •Завдання для самоперевірки
- •Основи теорії будови речовини
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення теми
- •Приклади виконання типових завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •Комплексні сполуки
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади виконання типових завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
- •Результати вивчення теми
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •Властивості розчинів і йонообмінні реакції в розчинах електролітів
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •1.7 Огляд елементів - металів
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •1.8 Характеристика елементів - неметалів ivа-групи
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •1.9 Основи знань про органічні сполуки і полімерні матеріали
- •Результати вивчення розділу
- •Розділ 2 підготовка до практичних занять
- •2.1 Практичне заняття 1 Основні закони хімії
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •2.2 Практичне заняття 2 Будова електронних оболонок атома
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.3 Практичне заняття 3 Періодичний закон і електронна природа атомів
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.4 Практичне заняття 4 Ковалентний зв’язок. Метод валентних зв’язків (мвз)
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.5 Практичне заняття 5 Йонний та металічний зв’язки. Вандерваальсові взаємодії, водневий зв’язок. Типи кристалічних ґраток
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Практичне заняття 6 Електролітична дисоціація
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Практичне заняття 7 Рівновага в розчинах електролітів
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Практичне заняття 8 Окисно-відновні реакції
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.9 Практичне заняття 9 Зрівнювання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.10 Практичне заняття 10 Електроліз
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Розділ 3 підготовка до лабораторних занять
- •Лабораторна робота 1 Визначення ентальпії нейтралізації Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 2 Швидкість хімічних реакцій Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 3 Хімічна рівновага Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 4 Розчинність речовин. Властивості розчинів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 5 Приготування розчинів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 6 Електролітична дисоціація Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 7 Гідроліз солей Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 8 Комплексні сполуки Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 9 Окисно-відновні реакції Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 10 Гальванічні елементи Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 11 Корозія металів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 12 Дослідження властивостей елементів ііа-групи та їх сполук Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 13 Дослідження властивостей алюмінію та сполук Алюмінію Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 14 Дослідження властивостей заліза та сполук Феруму Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 15 Дослідження властивостей міді та сполук Купруму Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 16 Дослідження властивостей вуглецю та сполук Карбону Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 17 Добування і дослідження властивостей аліфатичних вуглеводнів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 18 Галогенопохідні алканів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 19 Визначення молекулярної маси полімеру віскозиметричним методом Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Обробка експериментальних даних
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 20 Дослідження властивостей термопластичних пластмас Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Розділ 4 завдання для індивідуальної домашньої роботи
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •Завдання 11
- •Завдання 12
- •Завдання 13
- •Завдання 14
- •Завдання 15
- •Завдання 16
- •Завдання 24
- •Завдання 25
- •Завдання 26
- •Завдання 27
- •25 Охарактеризуйте полімери за будовою (форма і структура макромолекул, кристалічний та аморфний стан). Відповіді на завдання для самоперевірки
- •1.1 Основні поняття та стехіометричні закони хімії
- •1.2 Основи теорії будови речовини
- •1.3 Комплексні сполуки
- •1.4 Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
- •1.5 Властивості розчинів і йонообмінні реакції в розчинах електролітів
- •1.6 Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •1.7 Огляд елементів - металів
- •1.8 Характеристика елементів – неметалів ivа-групи
- •1.9 Основи знань про органічні сполуки і полімерні матеріали
- •Список літератури Використана література
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а (обов’язковий)
- •Додаток б (обов’язковий)
- •Додаток в (обов’язковий)
- •Додаток г (обов’язковий)
- •Додаток д (обов’язковий )
- •Додаток е (обов’язковий)
Література для підготовки теоретичного матеріалу
Опрацювати розділи 2, 3, 4 підручника [6] та 1.2, 1.3, 1.4 посібника [3].
План вивчення теми
1 Перші моделі будови атома (моделі Томпсона, Резерфорда, Бора).
2 Квантово-механічна модель атома Гідрогену.
3 Закономірності послідовності розміщення електронів в атомі (принцип мінімуму енергії, правила Клечковського, принцип заборони Паулі, правило Гунда).
4 Електронні формули та електронно-графічні схеми атомів хімічних елементів.
5 Приклади виконання типових завдань.
6 Завдання для самоперевірки.
Приклади виконання типових завдань
Приклад 1 Складіть електронну формулу і електронно-графічну схему двох зовнішніх енергетичних рівнів атома хімічного елемента з порядковим номером 28. Визначте: а) до якої електронної родини належить цей хімічний елемент; б) чи є він металом або неметалом.
Розв’язання.
Оскільки елемент має
порядковий номер 28, то кількість протонів
в ядрі його атома дорівнює 28, отже, число
електронів навколо ядра теж становить
28. Враховуючи правила послідовності
заповнення електронами енергетичних
підрівнів, складаємо електронну формулу
атома хімічного елемента:
.
Складаємо електронно-графічну схему
двох зовнішніх енергетичних рівнів
атома хімічного елемента – третього
та четвертого:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
а) Оскільки формуючий електрон заповнює 3d-підрівень, то елемент належить до d-електронної родини;
б) оскільки на зовнішньому – четвертому енергетичному рівні містяться два електрони, цей елемент є металом.
Приклад
2 Складіть
електронну формулу і електронно-графічну
схему двох зовнішніх енергетичних
рівнів для таких частинок: а) атома
;
б) йона
;
в) йона
;
г) йона
.
Які з наведених частинок є ізоелектронними?
Відповідь поясніть.
Розв’язання:
а) порядковий номер
хімічного елемента Аргону дорівнює 18,
отже, електронна оболонка атома
містить 18 електронів і має таку електронну
формулу:
і таку електронно-графічну схему двох
зовнішніх енергетичних рівнів:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
б) йон має на два електрони більше, ніж атом Сульфуру, який містить 16 електронів (порядковий номер хімічного елемента Сульфуру 16), отже, число електронів в електронній оболонці йона дорівнює 18. Тому електронна конфігурація йона описується такою електронною формулою: і такою електронно-графічною схемою двох зовнішніх енергетичних рівнів:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і є частинкою, ізоелектронною атому ;
в) йон має на один електрон менше, ніж атом Калію, який містить 19 електронів (порядковий номер хімічного елемента 19), тому число електронів в електронній оболонці йона дорівнює 18. Отже, йон має таку електронну формулу: і таку електронно-графічну схему двох зовнішніх енергетичних рівнів:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і є частинкою, ізоелектронною атому ;
г)
йон
має
на два електрони менше, ніж атом Цинку,
який містить 30 електронів (порядковий
номер хімічного елемента Цинку 30), тому
число електронів в йоні
дорівнює 28. Таким чином, йон
має
таку електронну формулу:
і таку електронно-графічну схему двох
зовнішніх енергетичних рівнів:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і не є частинкою, ізоелектронною атому .
Приклад 3 За допомогою чотирьох квантових чисел опишіть стан електрона в атомі:
а) |
|
|
; |
б) |
|
|
|
|
|
|
. |
Розв’язання: а) електрон розміщений на третьому енергетичному рівні, отже, n=3; на s-підрівні, отже, l=0 та m=0, значення спінового квантового числа s=+1/2;
б)
електрон розміщений на шостому
енергетичному рівні, отже, n=6;
на d-підрівні, отже, l=2;
m=0;
значення спінового
квантового числа
1/2.
Приклад
4 Формуючий електрон
атома деякого елемента характеризується
набором таких квантових чисел:
3,
2,
-1,
+1/2.
Складіть електронну формулу цього
атома.
Розв’язання.
Електрон знаходиться на 3d-підрівні,
оскільки головне (n)
і орбітальне (l)
квантові числа дорівнюють відповідно
3 і 2. Значення магнітного квантового
числа вказує на те, що він перебуває на
другій з п’яти d-орбіталей, а
спінове квантове число – на те, що цей
електрон є неспареним. З урахуванням
енергетичної шкали складаємо електронну
формулу атома заданого
елемента:
.
Приклад
5 За
наведеною електронною формулою хімічного
елемента:
визначте його розміщення у періодичній
системі Д. І. Менделєєва, не користуючись
таблицею ПС. Складіть у загальному
вигляді електронну конфігурацію
зазначеного хімічного елемента та його
електронних аналогів.
Розв’язання. Оскільки зовнішній енергетичний рівень у атома хімічного елемента четвертий, то елемент знаходиться у IV періоді ПС. Формуючий електрон заповнює 3d-підрівень, отже, елемент входить до складу побічної підгрупи. Оскільки передзовнішній 3d-підрівень повністю забудований (містить десять електронів), а на зовнішньому 4s-підрівні знаходиться лише один електрон, тому елемент належить до першої групи періодичної системи.
У
загальному вигляді електронна конфігурація
зазначеного хімічного елемента та його
електронних аналогів може бути подана
так:
Приклад
6 Визначте
хімічні елементи, позначені символами
Х:
.
Скільки всього хімічних елементів
наведено в цьому рядку? Відповідь
поясніть.
Розв’язання.
Враховуючи, що протонне
число дорівнює порядковому номеру
хімічного елемента і користуючись
таблицею ПС, визначаємо, що
– ізотоп хімічного елемента
,
- хімічного елемента
,
а
та
– ізотопи хімічного елемента
та
відповідно. Отже, всього наведено три
хімічних елементи.
Приклад
7 Складіть формули і
визначте хімічний характер вищих оксидів
та відповідних гідроксидів для таких
елементів: а)
;
б)
;
в)
.
Розв’язання:
а) електронна конфігурація
зовнішнього енергетичного рівня атома
Na описується формулою
,
тому цей елемент виявляє у сполуках
лише валентність 1 і утворює вищий оксид
складу – Na2O
і відповідний гідроксид - NaOH;
б)
оскільки електронна конфігурація
зовнішнього енергетичного рівня атома
Al у збудженому стані
,
то цей елемент у сполуках виявляє вищу
валентність ІІІ, отже, формула вищого
оксиду – Al2O3,
а відповідного гідроксиду –
Al(OH)3;
в)
оскільки електронна конфігурація
зовнішнього енергетичного рівня атома
Cl у збудженому стані
,
то цей елемент у сполуках виявляє вищу
валентність VII, отже, формула вищого
оксиду – Cl2O7,
а відповідний гідроксид є оксигеновмісною
кислотою і має формулу – HClO4.
Na2O– основний оксид, а NaOH – основа; Al2O3 – амфотерний оксид, а Al(OH)3 – амфотерний гідроксид; Cl2O7 – кислотний оксид, а HClO4 – кислота.
Приклад 8 У якого елемента а) Хлору чи Йоду – сильніше виражені неметалічні властивості; б) Калію чи Купруму – сильніше виражені металічні властивості? Відповідь поясніть.
Розв’язання: а) елементи Хлор та Йод розміщені у VIIА-групі, отже, є електронними аналогами, проте Хлор знаходиться у ІІІ періоді та має три енергетичних рівня, а Йод – у V періоді, електронна оболонка атома Йоду складається з п’яти енергетичних рівнів. З цієї причини атомний радіус Хлору менший, ніж атомний радіус Йоду, тому спорідненість до електрона у Хлору більша, ніж у Йоду. Таким чином, неметалічні властивості у Хлору виражені сильніше, ніж у Йоду;
б) елементи Калій та Купрум розміщені в ІV періоді та I групі, але Калій – у головній, а Купрум – у побічній підгрупі. Обидва елементи мають по одному електрону на зовнішньому енергетичному рівні, проте атом Купруму містить на десять електронів більше, ніж атом Калію. Причому ці електрони знаходяться на передзовнішньому d-підрівні, тобто значно ближче до ядра, тому вони сильніше притягується до нього, що спричиняє помітне зменшення атомного радіуса. Отже, атомний радіус Калію більший, ніж атомний радіус Купруму, тому значення енергії йонізації у Калію менше, ніж у Купруму. Таким чином, металічні властивості у Калію виражені більше, ніж у Купруму.
Приклад 9 Яку ковалентність можуть виявляти елементи C, O, S, Ti? Складіть електронно-графічні схеми розміщення валентних електронів в атомах цих елементів у збудженому стані.
Розв’язання. Ковалентність можна визначити за числом неспарених електронів в атомі, що перебуває в основному чи збудженому стані. В основному стані зазначені атоми мають такі електронні конфігурації:
C |
… |
|
|
|
|
|
|
; |
|
||||||||
|
|
|
|||||||||||||||
O |
… |
|
|
|
|
|
|
; |
S |
… |
|
|
|
|
|
|
; |
Ti |
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
В основному стані атоми C, O, S, Ti містять по два неспарених електрони і виявляють ковалентність 2. Атоми C, S, Ti здатні підвищити свою ковалентність при переході у збуджений стан, а у атома О така можливість відсутня, оскільки він не має вакантних валентних орбіталей. Наводимо електронно-графічні схеми розміщення валентних електронів атомів C, S, Ti у збудженому стані:
C٭ |
… |
|
|
|
|
|
|
; |
S٭ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
S٭ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
Ti٭ |
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
З електронно-графічних схем видно, що у збудженому стані атом С має чотири неспарених електрони, тому виявляє ковалентність 4; атом S може мати чотири або шість неспарених електронів, тому виявляє ковалентність 4 чи 6 відповідно. Атом Ti має чотири неспарених електрони, тому виявляє ковалентність 4.
Приклад 10 Яку геометричну форму мають: а) молекула ; б) йон?
Розв’язання. Під час аналізу геометричної будови молекул та йонів доцільно дотримуватися такого алгоритму:
Складаємо графічну формулу сполуки, встановлюємо в ній кількість σ- та -зв’язків.
Складаємо електронно-графічну схему для центрального атома, враховуючи його валентність у сполуці.
За видом та кількістю АО, що містять валентні електрони, визначаємо тип гібридизації центрального атома. Якщо в молекулі є -зв’язки, то з передбаченої кількості гібридних орбіталей вилучаємо стільки зовнішніх АО, скільки -зв’язків міститься у молекулі.
Визначаємо число незв’язувальних електронних пар.
Встановлюємо геометричну форму молекули, враховуючи тип гібридизації центрального атома та число незв’язувальних електронних пар.
а)
з графічної формули молекули
(
)
випливає, що в
атом Сульфуру утворює
два σ-зв’язки
і не утворює –зв’язків.
Складаємо електронно-графічну схему
Сульфуру, враховуючи, що в сполуці він
виявляє ковалентність 2 (має два неспарених
р-електрони, орбіталі яких розміщуються
взаємно перпендикулярно ):
S |
|
|
|
|
|
|
. |
Для
досягнення рівноцінності двох зв’язків
центральний атом
піддається sp3-гібридизації,
яка теоретично повинна забезпечити
тетраедричну форму молекули і валентний
кут
.
Неспарені
електрони, що перебувають на двох
sp3-
гібридизованих орбіталях, і утворюють
два
-зв’язки
при перекриванні з
-орбіталями
двох атомів
.
На двох інших sp3-
гібридизованих орбіталях атома
містяться дві незв’язувальні пари,
підвищена електронна густина яких
сприяє стисненню валентного кута і
відхиленню його від
.
Отже, молекула
має
кутову форму.
б)
Графічна формула йона
|
|
Формула показує, що в атом Йоду утворює три σ-зв’язки та два -зв’язки. Складаємо електронно-графічну схему Йоду, враховуючи, що в йоні він виявляє ковалентність 5 (має п’ять неспарених електронів):
I٭ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
Оскільки σ-зв’язки утворюються трьома р-орбіталями атома Йоду (d-орбіталі беруть участь в утворенні π-зв’язків, атом Йоду піддається sp3-гібридизації і містить одну незв’язувальну електронну пару (на 5s-орбіталі, тому йон має форму тригональної піраміди.
Приклад 11 Як можна пояснити, що за кімнатної температури вода є рідиною, а сірководень – газом?
Розв’язання. Оксиген має більшу електронегативність, ніж Сульфур, тому водневі зв’язки, що виникають між молекулами води, є більш міцними порівняно з водневими зв’язками, що виникають між молекулами сірководню. Розрив водневих зв’язків між молекулами води, необхідний для переходу води в газоподібний стан, потребує значних витрат енергії. Тому вода має більш високу температуру кипіння, ніж сірководень, і за кімнатної температури залишається рідиною.
Приклад
12 За
методом МО складіть електронні схеми
молекули
та йона
.
Порівняйте їх за магнітними властивостями,
кратністю та енергією зв’язків.
Розв’язання.
Послідовність заповнення
електронами молекулярних орбіталей
для двоатомних молекул першого і початку
другого періодів (до
)
відображає така енергетична шкала:
Молекулярні орбіталі двоатомних молекул кінця другого періоду із зростанням енергії розміщуються в дещо інший ряд:
Складаємо схему молекулярних орбіталей частинок F2 та F2+, в якій для зручності не показуємо атомні орбіталі.
Молекулярні орбіталі |
F2 |
F2+ |
σ٭2рx |
- |
- |
π٭2рy π٭2рz |
|
|
σ2рx |
|
|
π2рy π2рz |
|
|
σ٭2s |
|
|
σ2s |
|
|
Молекула
не містить неспарених електронів, тому
вона діамагнітна, а в йоні
один неспарений електрон, наявність
якого зумовлює парамагнітні властивості
.
Кратність зв’язків згідно з методом
молекулярних орбіталей розраховується
за формулою
де Nзв - число зв’язувальних МО; Nрозп - число розпушувальних МО. Виходячи з наведеної формули, визначаємо, що для молекули кратність зв’язку дорівнює
а для йона F2+:
Енергія зв’язку в йоні більша, ніж у молекулі .