
- •Ю. В. Ліцман, л. І. Марченко, с. Ю. Лебедєв Самостійна робота студентів при вивченні Хімії
- •Самостійна робота студентів при вивченні Хімії
- •Самостійна робота студентів при вивченні Хімії
- •Розділ 1 підготовка до опрацювання теоретичного матеріалу
- •Основні поняття та стехіометричні закони хімії
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань до розділу Основні поняття та стехіометричні закони хімії
- •Завдання для самоперевірки
- •Основи теорії будови речовини
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення теми
- •Приклади виконання типових завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •Комплексні сполуки
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади виконання типових завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
- •Результати вивчення теми
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •Властивості розчинів і йонообмінні реакції в розчинах електролітів
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •Завдання для самоперевірки
- •1.7 Огляд елементів - металів
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •1.8 Характеристика елементів - неметалів ivа-групи
- •Результати вивчення розділу
- •Література для підготовки теоретичного матеріалу
- •План вивчення розділу
- •Приклади розв’язання типових задач і виконання завдань
- •1.9 Основи знань про органічні сполуки і полімерні матеріали
- •Результати вивчення розділу
- •Розділ 2 підготовка до практичних занять
- •2.1 Практичне заняття 1 Основні закони хімії
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •2.2 Практичне заняття 2 Будова електронних оболонок атома
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.3 Практичне заняття 3 Періодичний закон і електронна природа атомів
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.4 Практичне заняття 4 Ковалентний зв’язок. Метод валентних зв’язків (мвз)
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.5 Практичне заняття 5 Йонний та металічний зв’язки. Вандерваальсові взаємодії, водневий зв’язок. Типи кристалічних ґраток
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Практичне заняття 6 Електролітична дисоціація
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Практичне заняття 7 Рівновага в розчинах електролітів
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Практичне заняття 8 Окисно-відновні реакції
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.9 Практичне заняття 9 Зрівнювання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •2.10 Практичне заняття 10 Електроліз
- •Підготовка до заняття
- •Запитання до практичного заняття
- •Завдання
- •Розділ 3 підготовка до лабораторних занять
- •Лабораторна робота 1 Визначення ентальпії нейтралізації Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 2 Швидкість хімічних реакцій Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 3 Хімічна рівновага Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 4 Розчинність речовин. Властивості розчинів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 5 Приготування розчинів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 6 Електролітична дисоціація Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 7 Гідроліз солей Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 8 Комплексні сполуки Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 9 Окисно-відновні реакції Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 10 Гальванічні елементи Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 11 Корозія металів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 12 Дослідження властивостей елементів ііа-групи та їх сполук Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 13 Дослідження властивостей алюмінію та сполук Алюмінію Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 14 Дослідження властивостей заліза та сполук Феруму Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 15 Дослідження властивостей міді та сполук Купруму Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 16 Дослідження властивостей вуглецю та сполук Карбону Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 17 Добування і дослідження властивостей аліфатичних вуглеводнів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 18 Галогенопохідні алканів Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 19 Визначення молекулярної маси полімеру віскозиметричним методом Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Практична частина
- •Обробка експериментальних даних
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Лабораторна робота 20 Дослідження властивостей термопластичних пластмас Теоретична частина
- •Контрольні запитання і вправи
- •Список літератури для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
- •Розділ 4 завдання для індивідуальної домашньої роботи
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •Завдання 11
- •Завдання 12
- •Завдання 13
- •Завдання 14
- •Завдання 15
- •Завдання 16
- •Завдання 24
- •Завдання 25
- •Завдання 26
- •Завдання 27
- •25 Охарактеризуйте полімери за будовою (форма і структура макромолекул, кристалічний та аморфний стан). Відповіді на завдання для самоперевірки
- •1.1 Основні поняття та стехіометричні закони хімії
- •1.2 Основи теорії будови речовини
- •1.3 Комплексні сполуки
- •1.4 Основні закономірності перебігу хімічних реакцій
- •1.5 Властивості розчинів і йонообмінні реакції в розчинах електролітів
- •1.6 Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •1.7 Огляд елементів - металів
- •1.8 Характеристика елементів – неметалів ivа-групи
- •1.9 Основи знань про органічні сполуки і полімерні матеріали
- •Список літератури Використана література
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а (обов’язковий)
- •Додаток б (обов’язковий)
- •Додаток в (обов’язковий)
- •Додаток г (обов’язковий)
- •Додаток д (обов’язковий )
- •Додаток е (обов’язковий)
Література для оформлення роботи і підготовки теоретичного матеріалу
Опрацювати підрозділ 9.2 підручника [6] та підрозділ 3.2.2 посібника [3].
Лабораторна робота 6 Електролітична дисоціація Теоретична частина
Процес розпаду електроліту на йони під дією полярних молекул розчинника (наприклад, води) називають електролітичною дисоціацією. Наслідком електролітичної дисоціації є електрична провідність розчинів електролітів (кислот, основ, солей).
Електролітична
дисоціація – процес оборотний, і в
розчинах встановлюється рівновага між
йонами та молекулами. Відношення числа
молекул, що розпалися на йони (
),
до загальної кількості розчинених
молекул (
)
електроліту називається ступенем
дисоціації
:
.
Ступінь дисоціації електроліту визначається експериментально і виражається в частках одиниці або у відсотках. Ступінь дисоціації залежить від природи електроліту, його концентрації, природи розчинника, наявності в розчині однойменних йонів.
За
ступенем дисоціації електроліти
поділяють на сильні, середні та слабкі.
До сильних електролітів відносять ті,
що в 0,1 М розчині мають
.
Сильними електролітами є практично всі
солі, багато мінеральних кислот (
та ін.), основи лужних та лужноземельних
металів. У електролітів середньої сили
в 0,1 М розчинах; до таких відносять,
наприклад,
.
У слабких електролітів
в 0,1 М розчинах; до таких відносять,
наприклад,
та ін., а також більшість багатокислотних
основ та
і
.
Багатоосновні кислоти та багатокислотні основи дисоціюють ступінчасто.
Крім
ступеня дисоціації, стан слабких
електролітів характеризує константа
дисоціації
(константа рівноваги процесу дисоціації).
Наприклад, для
:
.
дає більш загальну характеристику електроліту, ніж ступінь дисоціації, вона залежить від температури, природи електроліту і природи розчинника.
Між
константою і ступенем дисоціації
слабкого електроліту існує взаємозв`язок,
який при невеликих розведеннях має
вигляд
і є математичним виразом закону розведення
Оствальда.
Зміщення йонної рівноваги, яке приводить до збільшення або зменшення ступеня дисоціації слабкого електроліту, здійснюється за принципом Ле Шательє- Брауна. Введення в розчин однойменного йона, тобто збільшення концентрації одного з продуктів реакції, приводить до зміщення йонної рівноваги в бік утворення молекул або до зменшення ступеня дисоціації електроліту. Навпаки, зв’язування одного з йонів у малодисоційовану сполуку приводить до підвищення ступеня дисоціації електроліту.
Контрольні запитання і вправи
1 Як
зміниться концентрація катіонів
Гідрогену в розчинах кислот при введенні
в них однойменних аніонів: а)
;
б)
;
в)
;
г)
?
2
Складіть рівняння ступінчастої дисоціації
для слабких електролітів:
3 Розчини яких речовин необхідно взяти, щоб отримати осад аргентум ортофосфату? Складіть молекулярне та йонне рівняння цього процесу.
4 При
якій концентрації
у водному розчині
,
якщо
?
Практична частина
Мета роботи – дослідити характер електролітичної дисоціації розчинів електролітів і її залежність від різних факторів.
Обладнання і реактиви: мікрошпатель, пробірки, натрій ацетат, амоній хлорид; індикатори: метиловий оранжевий, фенолфталеїн, розчини: калій гідроксиду (0,5 Н), хлоридної кислоти (2 Н, 0,5 Н, 0,1 Н), оцтової кислоти (2 Н, 0,1 Н), магній хлориду (0,5 Н), алюміній хлориду (0,5 Н), натрій силікату (0,5 Н), нікель(ІІ) сульфату (0,5 Н), цинк сульфату (0,5 Н), амоній гідроксиду (0,1Н).
ДОСЛІД 3.6.1 Характер дисоціації гідроксидів
Пронумерувати
5 пробірок і внести по 1мл таких розчинів:
у першу пробірку
,
у другу –
,
у третю –
,
у четверту –
,
у п’яту –
.
У пробірки під номерами 1, 2, 4, 5 додавати
по краплях розчин калій гідроксиду до
появи осадів, у пробірку під номером 3
– розчин хлоридної кислоти. Отримані
осади поділити на дві частини. До першої
частини осадів долити надлишок розчину
калій гідроксиду, а до другої частини
осадів долити розчин хлоридної кислоти.
В яких випадках відбувається розчинення
того чи іншого осаду? Скласти рівняння
проведених хімічних реакцій. Зробити
висновок про кислотно-основні властивості
гідроксидів: назвати серед них основи,
амфотерні гідроксиди та кислоти.
Заповнити таблицю за такою формою:
Назва гідроксиду |
Формула гідроксиду |
Хімічні властивості |
Схема дисоціації (без ступенів) |
Магній гідроксид |
|
|
|
Алюміній гідроксид |
|
|
|
Силіцій гідроксид |
|
|
|
Яка
кількість електронів на зовнішньому
енергетичному рівні йонів
та атома
?
Як впливає зростання заряду йонів
(ступеня окиснення атомів) на характер
хімічних властивостей гідроксидів?
Радіуси йонів та атома відповідно дорівнюють (за Полінгом) 0,065; 0,50 та 0,041 нм. Як впливає зростання радіуса йона на характер хімічних властивостей гідроксидів?
Скласти таблицю за такою формою:
Йон, гідроксид якого розглядається |
Радіус йона, нм |
Зовнішня електронна оболонка |
Хімічні властивості гідроксидів |
Схема дисоціації (без ступенів) |
|
0,065 |
|
|
|
|
0,069 |
|
|
|
|
0,071 |
|
|
|
Як
впливає зовнішня оболонка йонів на
характер дисоціації гідроксидів, якщо
відомо, що
більш
сильна основа, ніж
?
Зробити загальний висновок щодо впливу радіуса, заряду та зовнішньої оболонки на характер дисоціації гідроксидів.
При складанні схем дисоціації амфотерних гідроксидів урахувати, що в лужних розчинах вони переходять в комплексні гідроксойони. Наприклад, схему дисоціації амфотерного цинк гідроксиду записують так:
|
|
у кислому середовищі |
у лужному середовищі |
ДОСЛІД 3.6.2 Порівняння хімічної активності кислот
У першу пробірку налити 1 мл розчину хлоридної кислоти (2 Н), у другу пробірку -1 мл розчину оцтової кислоти (2 Н), вибрати два приблизно однакових за розміром шматочки крейди і кинути по одному в кожну пробірку. Який газ виділяється? В якій пробірці процес відбувається більш енергійно? Скласти молекулярні та йонні рівняння хімічних реакцій. Від концентрації яких йонів залежить швидкість виділення газу? У розчині якої кислоти концентрація катіонів Гідрогену більша? Зробити висновок про силу досліджуваних кислот.
ДОСЛІД 3.6.3 Зміщення рівноваги дисоціації слабких електролітів
А
У пробірку налити 2 мл розчину оцтової
кислоти (0,1 Н) і додати 1
краплю метилового оранжевого. Під
впливом яких йонів метиловий оранжевий
набув рожевого забарвлення? Вміст
пробірки розлити порівну у дві пробірки.
Одну пробірку з оцтовою кислотою залишити
як контрольну, а в іншу внести 2-3
мікрошпателі натрій ацетату і ретельно
збовтати пробірку. Порівняти забарвлення
отриманого розчину із забарвленням
розчину у контрольній пробірці. На зміну
концентрації яких йонів вказує зміна
забарвлення метилового оранжевого?
Скласти рівняння дисоціації оцтової
кислоти і вираз константи її дисоціації.
Пояснити, як зміщується рівновага
дисоціації кислоти при додаванні до
неї натрій ацетату. Як змінюється при
цьому ступінь дисоціації оцтової кислоти
і концентрація катіонів
?
Б
У пробірку налити 2 мл розчину амоній
гідроксиду (0,1 Н) і додати
1 краплю фенолфталеїну. Під впливом яких
йонів фенолфталеїн набув малинового
забарвлення? Вміст пробірки розлити
порівну у дві пробірки. Одну пробірку
з амоній гідроксидом залишити як
контрольну, а в іншу внести 2-3 мікрошпателі
амоній хлориду і ретельно збовтати
пробірку. Порівняти забарвлення
отриманого розчину із забарвленням
розчину у контрольній пробірці. Про
зміну концентрації яких йонів свідчить
зміна забарвлення фенолфталеїну? Скласти
рівняння дисоціації амоній гідроксиду
і вираз константи його дисоціації.
Пояснити, як зміщується рівновага
дисоціації амоній гідроксиду при
додаванні до нього амоній хлориду. Як
змінюється при цьому ступінь дисоціації
амоній гідроксиду і концентрація
катіонів
?