2. Лексичні труднощі перекладання

Як показує досвід науково-технічного перекладання, найбільші труднощі виникають під час передання лексич­них одиниць (термінів, загальнонаукових і загальновжива­них слів) тексту оригіналу. Велика кількість перекладаць­ких помилок припадає на сферу лексики (словникового складу мови), бо саме вона є найдинамічнішою складовою мови науки і техніки (постійний розвиток яких викликає появу нових термінів, а також нових значень наявних тер­мінів або загальновживаних слів). До цих помилок відно­сять випадки неправильного перекладання як термінів, так і загальнонаукових слів, а також загальновживаних.

Аналіз лексики науково-технічної літератури (НТЛ) по­казує, що частка вузькогалузевих термінів, тобто термінів, що вживаються лише в окремих галузях науки (наприклад, терміни з галузі комп'ютерної техніки: процесор, браузер) не перевищує 25 %. А 75% лексики НТЛ складають загаль­новживані та загальнонаукові слова, тобто слова, що об­слуговують різні наукові галузі, наприклад: аналіз, баланс, програма, компонент.

Перекладання вузькогалузевих термінів, загальновжива­них та загальнонаукових слів має свою специфіку.

5.1. Перекладання вузькогалузевих термінів

Пошук терміна-еквівалента (тобто відповідного за зна­ченням терміна) у власній мові (мові перекладу) має по­чинатися з аналізу нового поняття, яке виражає іншомов­ний термін. Цей аналіз може підказати, яке слово треба вжити на позначення певного поняття. Наприклад, у ро­сійській термінології одна з деталей ізолятора називається «юбка» — очевидно, назву підбирали за подібністю. Укра­їнська термінологія для цього поняття має термін «острі­шок» (від слова «стріха»). Тобто асоціації у творців обох термінів були різні. Тому перекладати російський електро­механічний термін «юбка» українським словом «спідниця» не можна — це нетермінологічний підхід. Правильним вва­жається такий шлях перекладання термінів: «іншомовний термін ^ поняття ^ український термін», а не «іншо­мовний термін ^ український термін».

Так само помилково буде перекладати російський буді­вельний термін «грохот» як «гуркіт» чи «грюкіт», оскіль­ки йдеться про назву пристрою для пересіювання піску або цементу, і в українській терміносистемі для цього іс­нує слово «решето».

Якщо назва поняття Грунтується на його найголовнішій властивості чи вдалому порівнянні, то й в інших мовах ці ознаки беруться за визначальні, наприклад, у комп'ютер­ній термінології: изег — користувач, тоизе — мишка. Пере­кладання таких термінів зазвичай не викликає проблем.

Під час перекладання термінів можуть виникнути такі дві ситуації:

1. коли у мові перекладу існують еквіваленти іншомов­ного терміна, зафіксовані у словниках;

2. коли такі еквіваленти відсутні.

У першому випадку може існувати один або кілька ва­ріантів перекладу іншомовного терміна. Якщо є лише один еквівалент, то така ситуація не викликає особливих труд­нощів, необхідно лише перевірити адекватність заміни у певному контексті. За наявності кількох еквівалентів слід обрати найбільш адекватний у цьому випадку варіант пе­рекладу.

У другому випадку, коли у мові немає еквівалента ін­шомовному терміну, переклад можна здійснити такими за­собами:

1. запозичити іншомовний термін з дотриманням пев­них правил його транскрибування і коротким тлумаченням у дужках, наприклад: зсгиЬЬег — скрубер (апарат газоочи­щення);

2. послівно перекласти (калькувати), наприклад: таіег зирріу — водопостачання;

3. перекласти іншомовний термін за допомогою описо­вого способу, наприклад, Ьаіск ргосез5Іп§ — пакетний ре­жим оброблення даних.

Перекладаючи науково-технічний текст, треба мати до­сить чітке уявлення про українську та іншомовну термі­нологію даної галузі в цілому.