5. Інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі

Немає таких мов, які б розвивалися в абсолютній ізо­ляції. Будь-яка мова обов'язково зазнає іншомовного впли­ву та навіть впливає на інші мови.

Взагалі, будь-яке досягнення у науково-технічному про­гресі в одній країні в сучасних умовах незабаром стає до­сягненням всієї людської цивілізації. Це, по-перше, потре­бує впровадження нових термінів у мову, носії якої зроби­ли відповідне наукове відкриття. А по-друге, ставить питання перед носіями інших мов — як саме передати ці терміни засобами їхньої мови.

Сьогодні через значне поширення міжнародних зв'язків активізувався процес запозичення іншомовних елементів переважною більшістю мов світу. А це, у свою чергу, по­ставило перед термінознавцями два питання: по-перше, про співвідношення інтернаціонального та національного в термінотворчому процесі, по-друге, яке запозичення мож­на вважати інтернаціоналізмом.

Інтернаціональне, на думку більшості галузевих фахів­ців, асоціюється з запозиченням, а національне — з пуриз­мом (від латинського «ригаз» — чистий), тобто прагнен­ням до очищення мови від іншомовних слів.

Проте не всі слова іншомовного походження в певній мові можуть вважатися інтернаціоналізмами. Наприклад, не можна назвати інтернаціоналізмом українське слово «ґазда», що є запозиченням з угорської, через те, що в ін­ших мовах таке запозичення не спостерігається. Інтерна­ціоналізмом може називатися слово, що зустрічається при­наймні у трьох неспоріднених мовах [20,128]. Якщо цей критерій не виконується, тоді й відсутні підстави називати таке запозичення інтернаціоналізмом. Це буде звичайне запозичення на національному рівні.

Відсоткове співвідношення інтернаціонального та наці­онального не може бути однаковим у різних мовах. Але присутність інтернаціонального елемента в будь-якому від­ношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов. У галузевих термінологіях спільний лексичний фонд а) сприяє повсякденній комунікації; б) має широке засто­сування у вивченні та викладанні іноземних мов; в) свід­чить про культурно-історичні контакти між різними наро­дами тощо.

Не слід протиставляти інтернаціональні та національні елементи в будь-якій мові, тому що інтернаціональне є складовою частиною національного. Більш того, інтерна­ціоналізація лексики є одним із шляхів розвитку кожної національної мови.

Післятекстові завдання

І. Дайте відповідь на запитання.

1. Чому існує проблема пошуку нового терміна для но­вого поняття?

2. Назвіть способи побудови нових термінів.

3. Як відбувається процес надання наявним словам но­вих значень?

4. Які ще способи побудови термінів за рахунок внут­рішніх ресурсів мови ви знаєте?

5. Як відбувається процес повного запозичення терміна?

6. Як відбувається процес часткового запозичення терміна?

7. Визначте поняття «мовна інтерференція».

8. Назвіть екстралінгвістичні чинники мовної інтерференції.

9. Визначте поняття «культурно-історичний ареал».

10. Назвіть основні культурно-історичні ареали.

11. Чому латина та грека є джерелом для побудови но­вих термінів?

12. Наведіть приклади мов — продуцентів термінологіч­ної лексики.

13. Чому французька мова довгий час була джерелом поповнення термінологічної лексики?

14. Внаслідок яких причин англійська мова у XX сто­літті стала головним джерелом поповнення термінологіч­ної лексики для всіх мов світу?

15. Наведіть приклади запозичення українською мовою лексики з різних мов.

16. Які слова можна вважати інтернаціоналізмами?

17. Чи варто запозичувати слова з інших мов? Свою від­повідь аргументуйте.

    2. Спробуйте відтворити зміст тексту розділу у вигля­ді схеми.

    3. Підготуйте переказ тексту розділу, спираючись на план та схему.

    4. Розташуйте ключові терміни за абеткою.

    5. Зробіть аналіз формальної структури розташованих за абеткою термінів.

    6. Побудуйте ланцюжки родо-видових зв'язків таких ключових термінів: запозичення, асиміляція, калькування, мовна інтерференція, екстралінгвістичний чинник, мова.

РОЗДІЛ 5

ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ

ПЛАН

1. Поняття «переклад» і «перекладання».

2. Форми та види перекладу/перекладання.

3. Науково-технічне перекладання.

4. Науково-технічний переклад.

5. Лексичні труднощі перекладання.

   1. Перекладання вузькогалузевих термінів.

   2. Перекладання загальновживаних та загальнона- укових слів.

   3. Термінологічні паралелі

   4. Типові труднощі російсько-українського пере­кладання науково-технічних термінів.

Передтекстові завдання

1. Зверніть увагу на термінологічну лексику, що подано перед текстом розділу.

2. Прочитайте текст розділу і знайдіть визначення по­нять, які позначено поданими перед текстом термінами.

3. Запишіть ці терміни (назви понять) та дефініції (ви­значення понять).

Ключові терміни розділу: переклад, перекладання, на­уково-технічна література, науково-технічний переклад, науково-технічне перекладання, вузькогалузеві терміни, за- гальнонаукові терміни, загальновживані слова, постійний перекладний еквівалент, контекстуальний перекладний ек­вівалент, лексичні трансформації, додавання, вилучення, заміна, контекстуальна заміна, конкретизація, генераліза­ція, антонімічний переклад, термінологічні паралелі, повні термінологічні паралелі, неповні термінологічні паралелі, хибні термінологічні паралелі.

Перекладання як вид мовленнєвої та психічної діяль­ності людини бере свій початок у глибокій давнині. Воно завжди відігравало суттєву роль у розвитку культури та науки окремих націй і цивілізації в цілому. У наш час - починаючи з середини XX століття — перекладацька ді­яльність у всіх своїх різновидах набула величезного роз­витку завдяки інтенсифікації міжнародних контактів.

Практичне здійснення міжнародних зв'язків у різних га­лузях неможливе без посередництва перекладу. Важко уя­вити собі сучасну дипломатію, торгівлю, туризм, фінансові стосунки, а також науку без перекладу. Науковий прогрес неможливий без взаємного ознайомлення з досягненнями, тенденціями, напрямками розвитку різних наукових галу­зей як в окремих країнах, так і в усьому світі.

Отже, в умовах інформаційного суспільства розвиток науки і техніки тісно пов'язаний з обміном інформацією між фахівцями різних країн. Постійно зростають обсяги наукової інформації, які потребують негайного оброблен­ня, бо вони швидко втрачають свою актуальність і цін­ність. Це вимагає інтенсифікації перекладацької діяльнос­ті, а також навчання засадам і правилам науково-техніч­ного перекладу.