10. Поняття «термінологія»

У термінознавстві розрізняють такі поняття, як «термі­нологія» та «терміносистема». Під поняттям «терміноло­гія» розуміють усю сукупність термінів, що склалася сти­хійно у певній галузі наукового знання.

Термінології мають тривалий шлях свого формування. Цей шлях починається разом з формуванням певної галузі знання або діяльності. Спочатку це — неповна термінологія. Іноді термінологія залишається на цьому етапі. Наприклад, сьогод­ні залишається неповною термінологія назв космічних тіл та їх систем, тому що науці до кінця не відома фізична сутність зірок різних типів, галактик, газових туманностей тощо.

Типовим для періоду формування термінології певної га­лузі є запозичення термінів або цілої термінології, напри­клад, термін «шов» зі швацької діяльності був запозичений у виробничу діяльність — «зварний шов». Мовна комісія Спіл­ки німецьких пілотів, яку було засновано у 1907 р., рекомен­дувала створювати терміни авіації на базі термінів морепла­вання, наприклад, «екіпаж», «на борті», «пілот» тощо.

Коли закінчується складання термінології, це означає, що у певній галузі знання або діяльності настав період ста­білізації, тобто нагромаджено достатню кількість фактів.

Далі йде етап розвитку термінології на власній основі. Він має такі напрямки:

1. поглиблення наукового знання, тобто термін стає ро­довим поняттям, а біля нього з'являється кілька видових понять і відповідних термінів. Наприклад, термін «опро­мінювання» став позначати родове поняття, коли було від­крито різні типи опромінювання: короткочасне, глибоке, зовнішнє, внутрішнє, тривале тощо;

2. виникнення нових об'єктів техніки, виробництва вна­слідок науково-технічного прогресу. Наприклад, з виник­ненням вантажного автомобіля первісний термін «авто­мобіль» став родовим, а коло нього з'явилися два видові тер­міни: «легковий автомобіль» і «вантажний автомобіль». Після винаходу різних засобів залізничної тяги термін «ло­комотив» (самохідна машина для пересування вагонів по залізничних рейках) [39, т. 2, с. 514] став родовим, а терміни «паровоз», «тепловоз», «електровоз» — видовими;

3. виникнення у певній галузі знання нових підгалузей знань. Це може вплинути на саму термінологію. Так, роз­виток космічних досліджень і створення нових апаратів для них взагалі перебудували авіаційну термінологію.

11. Поняття «терміносистема»

Джерелами терміносистем є термінології. Але, на відміну від термінології, терміносистема формується не разом з фор­муванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії або теорій цієї науки. Проте в основі терміносистеми не обов'язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.

Терміносистема — це система термінів у певній галузі /під- галузі наукового або технічного знання, що обслуговує нау­кову теорію або наукову концепцію.

Розрізняють три етапи формування й функціонування терміносистеми.

Перший етап — це перехід від етапу відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від неупорядкованої сукуп­ності термінів до терміносистеми, наприклад, класифікація тварин і рослин шведського природознавця К. Ліннея.

Другий етап — це зростання обсягу знань в межах прий­нятої теорії, наприклад, збагачення терміносистем техніч­них наук, коли з'являються нові машини, прилади.

Третій етап — це зміна теорії і, як наслідок, зміна тер­міносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття. Таким чином формують сис­тему понять нової теорії, і кожне місце в цій новій систе­мі посідає певний новий термін, а у сукупності з'являєть­ся нова терміносистема. Частину термінів попередньої тер­міносистеми залишають. Але вони вже пов'язані з новими поняттями, а решту термінів більше не вживають.

Отже, можна зробити такий висновок: без теорії немає терміносистеми, без терміносистеми немає теорії.

Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено науко­ву теорію, позначено об'єкти та зв'язки між ними. Є кіль­ка типових ознак терміносистеми:

1. Цілісність терміносистеми. Наприклад, назви двана­дцяти місяців року у сукупності складають цілісну систему.

2. Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує конструкцію машин, то терміни — назви вузлів і деталей — у своїй сукупності мають дати повний опис машини.

3. Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває сис­тему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі, який має визначену тривалість.

4. Структурований характер терміносистеми. Структу­ра терминосистеми може бути однорівневою лінійною (на­зви днів тижня, місяців року) та ієрархічною, тобто з під­системами, що відбивають родо-видові відношення, відно­шення цілого та його частин, зв'язки причини й наслідку, відношення об'єктів та їхніх ознак тощо.

Ієрархічність структури терміносистеми реалізується у різних мовних формах. Розглянемо іх.

• Відтворення термінів на основі кореневих слів-термі- нів: тепло — теплота — теплотворність; метал — метале­вий — металургія — металоорганічний — металізація (на­явність гнізд спільнокореневих термінів).

• Відтворення нових термінів за принципами антоні- мічності (нейтрино — антинейтрино) та градації (глибо­ководний — надглибоководний — ультраглибоководний; метр — дециметр — сантиметр...).

• Наявність рядів одноструктурних термінів, побудова­них за однією моделлю. Такі терміни позначають однорід­ні поняття, наприклад, назви граничних вуглеводів буду­ються за однією моделлю — за допомогою суфікса «ан»: метан, пропан, етан, бутан, пентан тощо.

Є різні методи конструювання терміносистем [64]:

І.Ієрархічний (родо-видові відношення); відтворення видових термінів шляхом використання родових термінів у вигляді терміноелементів, наприклад, водовідлив (рід) - водовідлив допоміжний, водовідлив головний, водовід­лив центральний, водовідлив регіональний (види), ваговоз (рід) — лісовоз, контейнеровоз (види); кріплення (рід) - дерев'яне кріплення, металеве кріплення (види).

2. Генетичний; виділяють похідні терміни з основних за принципом «об'єкт — ознака — процес»: інформація — ін­формаційний — інформування.

З.Операційний; відбирають терміни з текстів певної те­матики на основі критеріїв частотності.

Отже, зважаючи на викладене вище, ми можемо зроби­ти висновок, що терміносистема є більш високим ступенем організації лексичних одиниць, ніж термінологія.

Післятекстові завдання

І. Дайте відповіді на запитання.

1. Визначте поняття «термінознавство».

2. Чому важко визначити поняття «термін»?

3. Визначте поняття «термін».

4. Чим терміноїди відрізняються від термінів?

5. Визначте поняття «номенклатура».

6. Визначте поняття «професіоналізми».

7. Які причини впливають на появу професійного про­сторіччя? Наведіть приклади.

8. Визначте поняття «термінологізація».

9. Назвіть групи слів, що можуть у процесі терміноло­гізації стати термінами.

10. Визначте поняття «детермінологізація».

11. Назвіть вимоги, що висувають до термінів.

12. Як ви розумієте поняття «однозначність терміна»?

13. Як розподіляють терміни за мовної формою?

14. Як ви розумієте поняття «повністю мотивований термін»?

15. Як ви розумієте поняття «частково мотивований тер­мін»?

16. Як ви розумієте поняття «немотивований термін»?

17. Які ознаки поняття беруть за основу при терміну­ванні?

18. Визначте поняття «хибномотивований термін».

19. Назвіть причини виникнення хибномотивованих термінів.

20. Визначте поняття «терміноелемент».

21. На які групи поділяються терміни за формальною структурою?

22. Наведіть приклади закріплення певних значень за терміноелементами.

23. Чому сьогодні основоскладання як спосіб словотво­рення отримало у термінознавстві значне поширення?

24. Наведіть приклади моделей термінологічних слово­сполучень.

25. Назвіть типи термінів — абревіатур. Наведіть при­клади.

26. Визначте поняття «термінологія».

27. Як формується термінологія певної галузі знання або діяльності?

28. Назвіть напрямки розвитку термінології на власній основі.

29. Що є джерелом для формування терміносистем?

30. Як формується терміносистема?

31. Які етапи формування й функціонування терміно- системи ви знаєте?

32. Назвіть типові ознаки терміносистеми.

33. В яких мовних формах реалізується ієрархічність структури терміносистеми?

34. Які методи конструювання терміносистем ви знаєте?

    2. За допомогою записаних вами визначень терміно­логічних понять і плану розділу підготуйтеся до усного переказу тексту розділу.

    3. Розташуйте подану перед текстом термінологічну лексику за абеткою (термінологічні словосполучення — за головним словом).

    4. Зробіть аналіз формальної структури термінів, які ви розташували за абеткою.

РОЗДІЛ 4

СТВОРЕННЯ НОВИХ ТЕРМІНІВ

ПЛАН

1. Проблема пошуку терміна для позначення нового поняття.

2. Побудова термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови.

3. Побудова термінів шляхом запозичення з інших мов.

4. Шляхи термінологічних запозичень з інших мов.

   1. Запозичення з класичних мов.

   2. Запозичення з сучасних європейських мов.

5. Інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі.

Передтекстові завдання

1. Зверніть увагу на термінологічну лексику, що подано перед текстом.

2. Прочитайте текст розділу і знайдіть визначення по­нять, які позначено поданими перед текстом термінами.

3. Запишіть ці терміни (назви понять) та дефініції (ви­значення понять).

Ключові терміни розділу: термінологізація, транстермі- нологізація, похідний термін, деривативний афікс, спорід­нені мови, повне запозичення, асиміляція, повна асиміляція, часткова асиміляція, часткове запозичення, калькування, повна калька, часткова калька, продуктивний терміноеле- мент, пряме запозичення, непряме запозичення, мовна ін­терференція, підсвідома інтерференція, свідома інтерферен­ція, екстралінгвістичний чинник, мова, сакральна мова, мова-продуцент, мова-реципієнт, пуризм, інтернаціоналізм.