Практична робота № 6

Тема: Правила вживання термінів. Терміни і професіоналізми. Творення професіоналізмів. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Джерела походження фразеологізмів. Сфери вживання.

Мета:

• ознайомити студентів з правилами вживання термінів, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження;

• сприяти вмінню користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і фразеологічні одиниці у професійному мовленні.

Обладнання: підручник(Т.Антонюк,Л.Борис,О.Стрижаковська «Українська мова (за професійним спрямуванням).Навчальний посібник для студентів ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації», Чернівці «Місто»2010), роздатковий матеріал, словники.

Хід роботи:

Ознайомтеся із теоретичним матеріалом

Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються термінами.

Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.

Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється

• із активної лексики (діловодство, справочинство);

• запозичується із інших мов (бланк, бюджет),

• утворюються за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелеграф, фото телетайп) тощо.

Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні.

Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні вживаються у медицині, технологічні - в техніці і т. д. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема в діловодстві. Наприклад: справа — означає один документ і сукупність документів, інше значення має словосполучення юридична справа. Правильне значення того чи іншого терміна допомагає з'ясувати контекст. При утворенні похідних форм терміна необхідно користуватися лише тими формами, які подаються в словнику чи довіднику, бо вільне словотворення може стати причиною неправильного використання та сприймання.

Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.

Отже, терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної роботи зі словниками й довідниками.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію.

Можна видалити такі основні групи термінологічної лексики:

фізичну (молекула, електрон, калорія, енергія, вольт),

літературознавчу (драма, поема, анапест, сюжет, персонаж);

фінансову (банк, кредит, дебет, баланс, фінансувати);

біологічну (рецептор, клітина, тичинка);

залізничну (купе, експрес, провідник); та ін.

З 90-х років XX ст. в українській економічній термінології відбуваються такі зміни:

1. концептуально змінюються поняття у пізнавальному процесі: замість сфери «Планове народне господарство» провідною стала сфера «Ринкова економіка»;

2. відбулася системна перебудова економічної термінології: не вживається термін «соціалістичне виробництво», а ввійшли в обіг «попит», «інфляція», «акція», «прибуток»:

3. значна кількість економічних термінів перейшла з активного словникового складу до пасивного - «п'ятирічка» і навпаки - «біржа», «банкрутство»:

4. значно розширився спектр лексико-граматичної сполучуваності багатьох економічних термінів з термінами інших галузей та загальновживаними словами: «температура ринку», «цінова буря», «стомленість ринку»:

5. з'явилася велика кількість нових економічних термінів: «маркетинг», «лізинг».«демпінг».«хайринг»:

6. зростає кількість термінів-інтернаціоналізмів: аваль, ажіо, стагфляція. вальвація, пролонгація тощо.

Практичне завдання:

• Виконайте вправи №12(ст..161) та №14 (ст.162)

• Завдання №4 (ст.125)

Дайте відповіді на питання:

• Що таке загальновживані слова?

• Що таке терміни?

• Чим відрізняються слова-терміни від загальновживаних слів?

• Як утворюються терміни ділового стилю?

• Що таке професіоналізми?

Ц е ц і к а в о з н а т и !

Багато термінів зобов'язані своєю появою власній назві. Це, наприклад, револьвер кольт, назва якого збігається з прізвищем його винахідника - американського зброяра XIX ст. Семюеля Кольта-, апарат для просвічування і фотографування рентген походить від прізвища німецького фізика Вільгельма-Конрада Рентгена; одиниця роботи електричного струму або енергії джоуль утворена від прізвища англійця Джеймса-Прескотта Джоуля.

А звідки слово термін? Термін - римський бог меж і прикор­донних знаків, стовпів, каменів, які вважалися священними. По­няття термін точно визначає певну умову (строк), подібно до того, як межові стовпи визначали границі земельних ділянок. У сучас­ній мові термін — слово, яке позначає певне поняття, що застосо­вується в науці, техніці, мистецтві тощо (За Є. Чак).

З розвитком науки може настати момент, коли між терміном та позначуваним ним поняттям виникає суперечність. Напри­клад, слово атом утворено від гр. аtотs, що означає «неподіль­ний». З поглибленням наукових досліджень з'ясувалося, що атом подільний. Проте термін залишився.